17 грудня 2025 рокуСправа №160/3042/25
ДДніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 31 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 у розмірі меншому, ніж встановлено ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 ч рік, як ветерану війни - учаснику бойових дій згідно із ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, із урахуванням виплачених сум, а саме у розмірі 10805,00 гри (десять тисяч вісімсот п'ять ) гривень, нуль копійок;
-зобов'язати відповідача як суб'єкта владних повноважень подати протягом 15 днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 статті 382 КАС України.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідно до Порядку здійснення у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач отримав 1000,00 грн. допомоги. Проте, позивач вважає, що грошова допомога була виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19 лютого 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає, що розмір виплат у 2024 році визначено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369. Так, разова грошова виплата до Дня незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 у таких розмірах: учасниками бойових дій, постраждалим учасниками Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концетраційним таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, -1000 гривень. Вказує, що грошова допомога до Дня незалежності України у 2024 році нарахована позивача військовою частиною, а не відповідачем. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 13.09.2023, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач не є пенсіонером та не перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України.
На момоент виникнення спірних правовідносин позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
У вересні 2024 року позивачу була здійснена щорічна грошова допомога до Дня незалежності України в розмірі 1000,00 грн.
Не погодившись із розміром нарахованої та виплаченої йому грошової виплати позивач в вересні 2024 року звернувся до відповідача із заявою про виплату недоплаченої разової грошової виплати до Дня незалежності України за 2024 рік.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.10.2024 №56134-41261/Д-01/8-0400/24 надана відповідь на звернення позивача, в якій позивача повідомлено про те, що виплата грошової виплати здійснюється особам, які не є пенсіонерами та подали до територіального органу ПФУ відповідну заяву. З відповіді вбачається, що відповідачем не надано відповіді на ті питання, які були підставою звернення позивача до ПФУ.
На момент розгляду цієї справи матеріали справи не містять доказів зійснення позивачу грошової виплати в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності 1 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону №3551-XII і Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні постанови щодо окремого бюджетного року, якими визначався, зокрема розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27.02.2020 року застосовуються положення ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році» (далі Постанова №369) встановлено порядок та розміри, категорій осіб, яким здійснюється виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
Постановою №369 установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Суд вважає необхідним врахувати висновки викладені Верховним Судом у рішенні від 05.03.2024 року у зразковій справі №440/14216/23, зважаючи на те, що позивачем у ній була особа, яка звернулась за проведенням перерахунку та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023, відповідачем є орган Пенсійного фонду України, спірні відносини стосуються проведення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.
В цій справі Верховний Суд зробив такі висновки:
«Порівнюючи дві редакції частини 5 статті 13 Закону №3551-XII з одного боку видається, що разова щорічна грошова допомога до Дня Незалежності України, що передбачена чинною частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №2983-ІХ, за своєю назвою, тобто суто за формальним критерієм, є новим видом соціального забезпечення.
З іншого боку, за своїм змістом та ознаками (щорічна системність; разовий характер; обов'язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) вона є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалась особам з інвалідністю внаслідок війни до внесення Законом №2983-ІХ відповідних змін до частини п'ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ.
Оскільки частина цієї статті «у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України» не є новою у правовому регулюванні питання застосування згаданої пільги для ветеранів війни, то наявні підстави вважати, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України є зміненою за умовами та підставами виплати щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, шляхом безпосереднього внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ (а не через бюджетне законодавство та надання відповідних повноважень Кабінету Міністрів України з метою подальшого ухвалення ним рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій).
Отже, за своєю природою передбачена частиною 5 статті 12 Закону №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги учасникам бойових дій.
Відтак запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для учасників бойових дій.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році у розмірі 1000,00 грн., що значно менше ніж 5 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, як учасник бойових дій, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Щодо належності відповідача.
На момент виникнення спірних правовідносин позивач проходив військову службу у військовій частині.
Позивач не є пенсіонером та не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.
Грошову допомогу до Дня Незалежності України у 2024 році позивач отримав у вересні 2024 року, як безготівкове поповнення на банківську картку.
Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року №1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (надалі постанова №1396).
Механізм виплати такий же, як був у 2023 році:
-пенсіонерам, які мають право на таку виплату, грошова допомога буде виплачена у серпні разом із пенсією без додаткового звернення
-ветеранам війни, які проходять службу / працюють та не є пенсіонерами, кошти буде спрямовано на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій, де такі громадяни проходять службу / працюють, на підставі поданих заявок, в т.ч. через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України
-тим, хто має право на виплату, не є пенсіонером та не проходить службу / не працює, для отримання допомоги потрібно подати до Пенсійного фонду України заяву (довільної форми). Виплату буде проведено за місцем проживання осіб на поточний рахунок в уповноваженому банку.
Формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України здійснюється Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.
Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виплати особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1396 від 27.12.2023, саме Пенсійний фонд України є розпорядником бюджетних коштів щодо здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України відповідно до Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. №1396 Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах.
Відтак, саме Пенсійний фонд України в особі його територіальних органів на підставі переліку осіб, отриманого, в тому числі від Міністерства оборони, утворених відповідно до законів військових формувань, здійснює нарахування грошової виплати до Дня Незалежності України та направляє кошти на небюджетні рахунки військових частин, де такі громадяни проходять службу / працюють, на підставі поданих заявок.
Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є належним відповідачем у справі попри те, кошти на рахунок позивача перераховано військовою частиною.
Також, суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової допомоги за 2024 рік як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Як вже було зазначено, позивачу не було виплачено відповідачем разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2024 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Аналізуючи вищевикладене суд вважає, що саме бездіяльністю відповідача, а не діями порушуються права позивача, оскільки відповідачем не здійснено виплату позивачу разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2024 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Отже, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, є протиправною.
Отже позовні вимоги в частині протиправності дій відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до дня Незалежності за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.5 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першимцієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Здійснивши системний аналіз положень КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може, а отже наділений правом, а не закріпленим обов'язком, під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
З огляду на ненаведення заявником аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів як встановлення судового контролю і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявника у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/3042/25, шляхом подання звіту про виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 31.08.2018 у справі №235/7638/16-а.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, на підтвердження чого надано посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.09.2023.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенссійного фонду України в Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон