18 грудня 2025 рокуСправа № 13зд-25/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву представника позивача Лисенка Віталія Вікторовича інтересах ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
13 листопада 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Лисенка Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій представник позивача просить суд забезпечити докази шляхом витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказів необхідних для обґрунтування позовної заяви, а саме : - належним чином засвідченої копії мобілізаційного розпорядження та/або його відривного корінця з підписом про його отримання ОСОБА_1 ; - викопіювання з журналу реєстрації виданих мобілізаційних розпоряджень, виключно із записом про мобілізаційне розпорядження, видане ОСОБА_1 з його підписом про отримання цього мобілізаційного розпорядження; - інших доказів, що підтверджують вручення ОСОБА_1 мобілізаційного розпорядження та що послугували підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи подану заяву представник позивача зазначив, що ним та його клієнтом вживалися відповідні заходи щодо отримання : - належним чином засвідченої копії мобілізаційного розпорядження та/або його відривного корінця з підписом про його отримання ОСОБА_1 ; - викопіювання з журналу реєстрації виданих мобілізаційних розпоряджень, виключно із записом про мобілізаційне розпорядження видане ОСОБА_1 з його підписом про отримання цього мобілізаційного розпорядження; - інших доказів, що підтверджують вручення ОСОБА_1 мобілізаційного розпорядження та що послугували підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук гр. ОСОБА_1 , проте ІНФОРМАЦІЯ_2 ігнорувалися запити позивача та його представника про надання вищевказаних документів, у зв'язку чим позивач звернувся з даною заявою до суду.
Ухвалою суду від 13.11.2025 заяву про забезпечення доказів залишено без руху, надано строк на усунення недоліків поадної заяви.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення доказів, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
В заяві про забезпечення доказів заявник не зазначає обставин, які б свідчили про те, що надання доказів, які зазначені ним в заяві, може стати згодом неможливим або ускладненим, що є умовою для застосування інституту забезпечення доказів.
Згідно п. 5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, крім іншого, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав передбачених ч. 1 ст. 114 КАС України, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим з огляду на визначені позивачем причини обґрунтування необхідності забезпечення доказів по цій справі, а саме: неможливість засвідчення ним наявних доказів та можливість пропуску ним строку для усунення недоліків позовної заяви, у разі подання належним чином засвідчених копій.
Також суд встановив, що позивач звертається до суду із заявою про забезпечення доказів, однак не просить суд забезпечити докази шляхом їх витребування, що передбачено ч. 1 ст. 115 КАС України (Способи забезпечення доказів), а просить суд витребувати належним чином засвідчені копії документів.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
При цьому, позивач не наводить доводів чому ним використовується саме інститут забезпечення доказів по справі, замість інституту витребування доказів шляхом надання відповідних належним чином засвідчених копій документів.
Частиною 3 ст.116 КАС України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст.169 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 13.11.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків заяви, повідомлено його, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута.
До суду від ОСОБА_1 заяви про усунення недоліків не надходило.
За приписами частини 1 статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів, окрім іншого, зазначаються:
докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів є не тільки способом здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 09.10.2019 року по справі №9901/385/19.
Крім того, подана позивачем заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на обґрунтування необхідності забезпечення доказів, так як заявником не зазначено ризики чи загрози того, а у суду відсутні підстави припускати, що докази про забезпечення яких просить заявник, можуть бути утрачені.
Отже, суд приходить до висновку про те, що, зазначена заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування не відповідає критеріям, визначених ст. 114, та вимогам визначеним ст. 116 КАС України.
Частиною 3 ст.116 КАС України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст.169 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що заявник не усунув недоліки заяви про забезпечення доказів, суд вважає необхідним повернути її заявнику.
Керуючись статтями 114-117,169, 248 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Лисенка Віталія Вікторовича про забезпечення доказів до подання позовної заяви у справі №13зд-25/160, - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя А.О. Сластьон