15 грудня 2025 рокуСправа №160/28989/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/28989/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 . АДРЕСА_2 , які полягають у внесенні відомостей до військовооблікового документу Позивача «Резерв+», про «ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКВОГО ОБЛІКУ» та «ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК»;
- зобов'язати Відповідача видалити відомості із військово-облікового документу Позивача «Резерв+» про «ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКВОГО ОБЛІКУ» та «ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК».
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку. Позивач зазначає, що відповідні відомості щодо нього внесені безпідставно, в зв'язку з чим його права порушені.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/28989/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28989/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), залучено до участі у справі другого відповідача.
23 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивачем не доведено його перебування у розшуку, а позначка в реєстрі міститься у зв'язку із необхідністю уточнення даних.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно електронного військово-облікового документа позивача «Резерв+» позивач перебуває на обліку у відповідача як військовозобов'язаний. При цьому в наявності відмітка «порушення правил військового обліку» не уточнила дані до 16.07.2024.
Вважаючи вищевказану поведінку відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII(далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до частини 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
При відкритті провадження у справі судом витребувано у відповідача вичерпні відомості, а також засвідчені належним чином копії підтверджуючих документів, на підставі яких у військово-обліковому документі «Резерв+» ОСОБА_1 наявна позначка «порушення правил військового обліку» та щодо перебування ОСОБА_1 у розшуку, а також засвідчені належним чином копії підтверджуючих документів (протоколи, постанови і тд).
Відповідач у справі подав відзив, до якого не долучено доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Однак, у військово-обліковому документі позивача наявна позначка «порушення правил військового обліку». Доказів зняття такої позначки відповідачем не надано. В іншій частині його доводи не заперечують факту існування такої позначки, а також відсутності правових підстав для її встановлення.
Таким чином, відповідач забезпечив наявність щодо позивача в його військово-обліковому документі відмітки про порушення правил військового обліку, однак до адміністративної відповідальності позивач не притягався, відповідні докази відповідачем не надано ані на підтвердження правомірності своїх дії згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, ані в зв'язку з їх витребуванням судом, що свідчить про те, що таких доказів не існує.
Доводи відповідача в цій частині судом відхиляються як нерелевантні, оскільки вищевикладене нормативно-правове обґрунтування пов'язує можливість існування відомостей у військово-обліковому документі про порушення правил військового обліку лише з притягненням особи до відповідальності.
Відтак, суд вважає, що внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме, за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що оскільки відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відтак відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення військового обліку відносно нього внесені безпідставно.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 14.10.2025 року у справі № 340/1860/25.
Окрім цього, суд зауважує, що відповідач, не лише безпідставно ототожнив діяння, яке він вважає адміністративним порушенням, з фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності, а й навіть не довів дійсність стверджуваної ним обставини факту вчинення позивачем адміністративного порушення.
Також суд зазначає, що за змістом відзиву відповідач визнав існування спірної позначки, однак одночасно стверджував як правомірність її існування, так і відсутність доказу існування відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Отже, сплачений судовий збір не може бути стягнутий з відповідача, однак може бути повернутий позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко