Справа № 686/24081/25
Провадження № 2/686/7767/25
8 грудня 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.
за участі секретаря - Томашівської А.Т.,
за участі представника відповідача Ленчика В.М.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Хмельницька обласна прокуратура про відшкодування шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави України, представник Хмельницька обласна прокуратура про відшкодування моральної шкоди в розмірі тридцять п'ять мільйонів гривень, завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю службових осіб держави Україна, що призвело до порушення права на ефективний засіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №120232435600000061 в порядку ч.1 ст.23 та ст.1174 ЦК України, ст.56 Конституції України, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надмірна тривалість розслідування в кримінальному провадженні №120232435600000061 більше двох років свідчить про неефективність його проведення, призвели до моральних страждань зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістью здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом ділової репутації.
Вказані факти та обставини зумовили звернення позивача до суду.
Позивач до суду не з'явився, клопотав про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заявлений позов заперечив та просив відмовити у його задоволені.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
В провадженні дізнавачів Головного управління Національної поліції в Хмельницької області знаходилось кримінальне провадження №12023243560000061 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення.
Розслідування триває з 05 травня 2023 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч.1). Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судовогопровадженнясуд (ч.2). Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом (ч.6).
При цьому, згідно ч.1,2ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Пунктом 21 ст. 7 КПК передбачено одну із загальних засад кримінального провадження - «розумність строків», правова реалізація якої спрямована на захист сторін від затягування кримінального процесу.
Відповідно до ч.1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо проступку у яких особі не повідомлено про підозру кримінально процесуальним законом не встановлено.
Відповідно до ч.8 ст.615 КПК України, у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
Санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року, тобто, згідно зі ст.12 КК України, вказаний злочин є кримінальним проступком.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 р., який було неодноразово продовжено.
Тому строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не завершився.».
Таким чином, надмірна тривалість кримінального провадження, стверджувана позивачем у даній справі, відсутня, а саме її позивач зазначає як підставу заподіяння йому моральної шкоди.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зчастинами 1,2ст.23ЦК України,особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивач зазначає, що завдана йому моральна шкода полягає у моральних стражданнях, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підрив ділової репутації. При цьому позивач не конкретизу, як саме досудове розслідування унеможливлює для нього здійснювати звичайну щоденну діяльність і який підривний вплив чинить на його ділову репутацію.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174ЦК України відповідно.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У справі не встановлено, що мала місце надмірна тривалість кримінального провадження, яка завдала б позивачеві моральної шкоди.
За таких обставин суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 12 ,13, 30, 48, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.19, 56, 129-1 Конституції України, ст.ст.23, 170, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України, суд -
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Хмельницька обласна прокуратура про відшкодування моральної шкоди в розмірі тридцять п'ять мільйонів гривень, завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю службових осіб держави Україна.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач:Держава Україна, представник Хмельницька обласна прокуратура, м.Хмельницький,пров.Військоматський 3.
Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2025 року.
Суддя: Чевилюк З.А.