Справа № 991/10227/25
Провадження 1-кп/991/126/25
15 грудня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника потерпілого ОСОБА_12 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні № 12022000000000696 від 25.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду обвинувального акту для визначення підсудності кримінального провадження № 12022000000000696 від 25.07.2022,
І. Історія провадження
03.10.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000696 від 25.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 для розгляду означеного кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.10.2025 у справі призначено підготовче судове засідання.
15.12.2025 у судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду обвинувального акту для визначення підсудності кримінального провадження № 12022000000000696 від 25.07.2022.
ІІ. Суть та обґрунтування клопотання
Захисник ОСОБА_7 зазначив про наявність підстав для направлення суду обвинувального акту до Апеляційної палати Вищого антикорупційного для визначення підсудності кримінального провадження № 12022000000000696 від 25.07.2022.
Доводи клопотання зводяться до такого.
За змістом положень ст.ст. 33-1, 216 КПК України та ст. 45 КК України підсудність Вищого антикорупційного суду є вужчою, ніж підслідність НАБУ, яке має право розслідувати і некорупційні правопорушення за умов передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. У свою чергу Вищий антикорупційний суд може розглядати лише корупційні правопорушення.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_14 пред'явлено обвинувачення, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до примітки до ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням за умови його вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
Вчинення кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем передбачає, що його може скоїти лише службова особа.
Так у примітці до ст. 364 КК України зазначено, зокрема, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Водночас відповідно до обвинувального акта жодна притягнута до кримінальної відповідальності особа не використовувала своє службове становище для вчинення інкримінованого злочину.
ОСОБА_13 не використовував повноваження депутата для вчинення інкримінованого йому злочину. Розглядуване кримінальне правопорушення не є корупційним.
Крім того, не кожне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, навіть за умови його вчинення депутатом обласної ради та заподіяння великої шкоди таким правопорушенням, підслідне НАБУ.
Захисник вважав, що необхідне дотримання ще двох умов, а саме: злочин, передбачений ст. 191 КК України, має бути вчинений працівником юридичної особи публічного права; якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%.
Але інкриміновані обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні правопорушення не відповідають таким вимогам.
Отже, підслідність цього кримінального провадження визначена без урахування всіх умов, передбачених ст. 216 КПК України. Відповідно обвинувальний акт щодо ОСОБА_14 та інших помилково поданий до Вищого антикорупційного суду.
Тому наявні підстави для звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності даного кримінального провадження за Шевченківським районним судом м. Києва.
ІІІ. Позиції учасників
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити. На його думку, наявні всі підстави для визначення підслідності цього кримінального провадження за Шевченківським районним судом м. Києва, за місцем знаходження НЕК «Укренерго».
Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання. Зазначив, що в даному кримінальному провадженні відсутні ознаки корупційних діянь. Про це, зокрема, свідчить попереднє розслідування кримінального провадження слідчими Національної поліції протягом двох років.
Захисник ОСОБА_6 підтримав позиції своїх колег. Зазначив про наявність потреби у вирішенні питання щодо підсудності даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 також підтримав заявлене клопотання.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти клопотання. Зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Наведені стороною захисту доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються положеннями КПК України. В даному випадку для визначення підсудності достатньо того, що кримінальне правопорушення вчинене депутатом обласної ради, незалежно від зловживання ним своїм службовим становищем. Також підсудність кримінального провадження обумовлена розміром заподіяної шкоди.
IV. Мотиви та висновки суду
Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд (абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Відтак, для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду ключове значення мають дві підстави: 1) наявність кримінального правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.33-1 КПК України; 2) наявність хоча б однієї з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Такими умовами, визначеними ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема, є:
- вчинення кримінального правопорушення певним суб'єктом (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України). Одним з таких суб'єктів є депутат обласної ради;
- розмір предмета кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України). Зокрема, предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п'яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України).
Заслухавши думки учасників та проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12022000000000696 від 25.07.2022 ОСОБА_13 пред'явлено обвинувачення в організації кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, вчинених за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
ОСОБА_14 інкриміновано роль виконавця, а ОСОБА_4 - пособництво у вчиненні зазначених кримінальних правопорушеннях, організатором яких був депутат обласної ради.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
На час вчинення злочину ОСОБА_13 був депутатом Харківської обласної ради VIII скликання, отже є суб'єктом, передбаченим пунктом 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
За наведених обставин суд дійшов однозначного висновку про відповідність цього кримінального провадження критеріям, встановленим ч. 1 ст. 33-1 КПК України, тобто про підсудність цього кримінального провадження саме Вищому антикорупційному суду.
Звернення до апеляційної інстанції для вирішення питання про підсудність кримінального провадження є правом суду, а не його обов'язком. Суд може ним скористатися у разі наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК України.
В результаті розгляду клопотання у суду не виникли сумніви у підсудності цього кримінального провадження, суд не виявив підстав для звернення до суду апеляційної інстанції для визначення підсудності. Тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись статтями 32, 33-1, 34, 216, 369, 372, 392 КПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду обвинувального акту для визначення підсудності кримінального провадження № 12022000000000696 від 25.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_15