Справа №953/4155/25 Головуючий 1 інстанції: Кіндер В.А.
Провадження №33/818/1203/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ст.124 КУпАП
17 грудня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю захисника Антоненка І.М.,
- представника потерпілого
ОСОБА_1 адвоката Мойсюка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Антоненка І.М. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 06 червня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Також стягнено з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Відповідно до постанови 22 березня 2025 року о 12 годин 10 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota Rav4», державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважна перед початком руху при виїзді поруч будинку 92 по вулиці Григорія Сковороди у м.Харків, не впевнилась, що це буде безпечно, створила своїми діями небезпеку для інших учасників дорожнього руху внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем марки «Toyota Сamry», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який їхав по головній дорозі в результаті чого інерційним рухом автомобіль «Toyota Rav4», державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль «Toyota Сamry», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснили наїзд на транспортний засіб «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який знаходився в нерухомому стані на головній дорозі в зустрічному напрямку від автомобіля «Toyota Сamry», державний номерний знак НОМЕР_2 , з увімкнутим показником лівого повороту, тим самим порушила п.п.2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Антоненко І.М. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 не порушувала п.10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки не розпочинала рух транспортного засобу «Toyota Rav4», державний номерний знак НОМЕР_1 , а здійснювала наскрізний проїзд автомобіля з вул.Алчевських біля будинку 48Б на вул.Григорія Сковороди в районі будинку 79/1. Вказав, що суд першої інстанції в постанові змінив опис обставин дорожньо-транспортної пригоди, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, виключивши «здійснюючи виїзд з сквізного проїзду». Зазначив, що під час виїзду транспортного засобу на вул.Григорія Сковороди в районі будинку 79/1 ОСОБА_2 керувалася п.16.2 Правил дорожнього руху України. Наголосив, що п.10.1 Правил дорожнього руху України не регулює виїзд на дорогу з прилеглої території.
Позиції учасників апеляційного провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник Антоненко І.М. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Мойсюк А.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, думку представника потерпілого, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч.1 ст.9 КУпАП України.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Диспозиція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Конструкція наведеної норми закону є бланкетною, яка описує правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.2.3б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п.16.12 Правил дорожнього руху України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Згідно повідомлення-роз'яснення Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області від 02 квітня 2025 року прибудинкова територія між будинками № 48Б по вулиці Алчевських та №79/1 по вул.Григорія Сковороди у м.Харкові має асфальтобетонне покриття та передбачає можливість наскрізного проїзду. Вищевказаний наскрізний проїзд та вулиця Григорія Сковороди, 79/1 мають асфальтобетонне покриття, а знаки пріоритету відсутні, проїзд даного перехрестя відбувається відповідно до п.16.12 Правил дорожнього руху України, а саме: проїзд нерегульованих перехресть (а.с.68, 69).
За повідомленням Департаменту будівництва та шляхового господарства №1179/0/66-25 від 19 травня 2025 року дорожні знаки пріоритету по вул.Григорія Сковороди в районі виїзду з існуючого наскрізного проїзду в районі будинку №79/1 по вул.Григорія Сковороди відсутні, оскільки цей проїзд є виїздом з прилеглої території (а.с.88, 89).
26 червня 2025 року Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області, при наданні інформації на адвокатський запит, врахував дані листа Департаменту будівництва та шляхового господарства №1179/0/66-25 від 19 травня 2025 року про те, що територія між будинками 79 та 79/1 по вулиці Григорія Сковороди у м.Харкові відноситься до території громадської забудови, так як і житлова вважається прилеглою територією та не призначена для наскрізного проїзду (а.с.161-163).
Згідно п.3 розділу 2 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України №73 від 06 листопада 2015 року, основним завданням Департаменту патрульної поліції є забезпечення безпеки дорожнього руху.
Департамент патрульної поліції, відповідно до покладених на нього завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; вживає організаційних та практичних заходів для підвищення рівня безпеки дорожнього руху; організовує контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; розглядає звернення громадян, установ та організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції Департаменту патрульної поліції (п.п.7, 15, 18, 20, 22 розділу 3 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України №73 від 06 листопада 2015 року).
Відповідно до п.3.1 Положення про Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради метою діяльності та завданням Департаменту є створення сприятливих умов для якісного функціонування дорожнього господарства, здійснення контролю за будівництвом та організацією будівництва, ремонту та реконструкції об'єктів житлово-комунального і соціального призначення, а також будівництва і введення в експлуатацію об'єктів метрополітену.
Департамент будівництва та шляхового господарства відповідно до покладених на нього завдань: організовує за рахунок бюджетних коштів і на пайових засадах будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт об'єктів житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення, а також вулиць і доріг місцевого значення; організовує утримання, будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт вулиць, доріг, інженерних мереж та комунікацій міста Харкова за встановленими державними стандартами та нормами (п.п.4.1.1, 4.1.2 Положення про Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради).
Системний аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що Департамент будівництва та шляхового господарства, не наділений повноваженнями щодо визначення статусу автомобільних доріг, у тому числі наскрізного проїзду, тому Суд кладе в підґрунтя постанови дані які містяться у повідомленні Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області від 02 квітня 2025 року, а дані відповіді Департаменту будівництва та шляхового господарства №1179/0/66-25 від 19 травня 2025 року - відкидає.
Доводи апеляційної скарги захисника Антоненка І.М. про те, що водій ОСОБА_2 не розпочинала рух транспортного засобу «Toyota Rav4», державний номерний знак НОМЕР_1 , а здійснювала наскрізний проїзд з вул.Алчевських біля будинку 48Б на вул.Григорія Сковороди в районі будинку 79/1, є обґрунтованими.
З повідомлення-роз'яснення Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області від 02 квітня 2025 року вбачається, що прибудинкова територія між будинками №48Б по вулиці Алчевських та №79/1 по вул.Григорія Сковороди у м.Харкові на теперішній час має асфальтобетонне покриття та передбачає можливість наскрізного проїзду. Вищевказаний наскрізний проїзд та вул.Григорія Сковороди 79/1 мають асфальтобетонне покриття, а знаки пріоритету відсутні, проїзд даного перехрестя відбувається відповідно до п.16.12 Правил дорожнього руху України, а саме: проїзд нерегульованих перехресть (а.с.68, 69).
Здійснення наскрізного проїзду транспортним засобом «Toyota Rav4»з вул.Алчевських на вул.Григорія Сковороди підтверджується даними схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана трьома водіями без зауважень (а.с.10), фототаблицею (а.с.11-14) та даними відеозаписів з місця події від 22 березня 2025 року (а.с.27).
Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не розпочинала рух автомобіля, а здійснювала наскрізний проїзд підтверджуються сукупністю доказів, які є у матеріалах справи.
Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав.
Враховуючи вищевикладене, у суду апеляційної інстанції не має достатніх підстав вважати доведеним поза розумних сумнівів порушення ОСОБА_2 п.п.2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху України, які б знаходились у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
До того ж, суд першої інстанції в постанові змінив опис обставин дорожньо-транспортної пригоди, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, виключивши із нього словосполучення: «здійснюючи виїзд з сквізного проїзду», не навівши підстав для цього.
Згідно ст.ст.7, 254, 279, 280 КУпАП судовий розгляд проводиться лише щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та лише в межах визначених протоколом про адміністративне правопорушення.
За рішенням Європейського суду з прав людини «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року адміністративне правопорушення, вважається по суті, кримінальним, а тому таким, що вимагає забезпечення всіх гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України» від 08.04.2010 року, «Корнєв і Карпенко проти України» від 21.10.2010 року, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 року, «Зайцев проти Латвії» заява № 65022/01, пп.55 та 56, ECHR 2007-ІХ).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Малофеєв проти Росії», «Карелін проти Росії», «Лучанінова проти України») суд не вправі виходити за межі змісту викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, висунутого обвинувачення особі у вчиненні певного правопорушення, якщо це погіршує становище правопорушника.
Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є неприпустимим.
Тобто, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення обмежений лише тими обставинами правопорушення, які викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Антоненка І.М. задовольнити.
Постанову Київського районного суду м.Харкова від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня