Справа №610/1443/25 Головуючий 1 інстанції: Тімонова В.М.
Провадження №33/818/1212/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
17 грудня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 13 червня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 28 квітня 2025 року о 17-58 годині ОСОБА_1 у м.Балаклія Ізюмського району Харківської області по вул.Заміській, 26А керував мопедом «Дельта», без державних номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хидка хода, почервоніння очей, невнятна мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на алкотестер «Драгер» та у медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ним мопедом «Дельта». Вказав, що мопед перебував в неробочому стані через несправність двигуна. Зазначив, що мопед «Дельта» не є механічним транспортним засобом. Зазначив, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки мопеда.
Позиції учасників апеляційного провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме:
- дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №314419 від 28 квітня 2025 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, і змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд за допомогою спеціального технічного засобу;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- рапорт ПОГ СП ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 28 квітня 2025 року;
- дані відеозаписів з місця події від 28 квітня 2025 року.
Доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про відсутність доказів на підтвердження факту керування ним мопедом «Дельта», спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксованорух транспортного засобу та зупинка мопеда, яким керував ОСОБА_1 (відеозаписи 0-02-05-9b3f940a8f2b2c5d6e51880dc42e4416d3a24f5e599f0122ad93e4f6b8ef2231_a2cfeb13, export-w86dy.mp4).
Згідно роз'яснень п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, згідно правової позиції, викладеної у п.38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа №404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
В апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 котився на мопеді з вимкненим двигуном по проїзній частині автодороги по вул.Заміській в м.Балаклія, тобто приводив транспортний засіб в рух, і, як наслідок, переміщювався на ньому в просторі.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Посилання в апеляційній скарзіна відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу, суперечать даним відеозаписів з місця події, з яких вбачається, що мопед під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими через відсутність шолома на водієві та державних номерних знаків на транспортному засобі (відеозапис export-w86dy.mp4 00 хв. 14 с.).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що мопед «Дельта» не є механічним транспортним засобом, позбавленні підстав.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Транспортний засіб - пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
З практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вбачається, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.
Згідно змісту постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Аналіз наведених термінів свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електросамокат, і в вузькому механічний транспортний засіб.
У Правилах дорожнього руху України відсутнє визначення «електросамокат», разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що «електросамокат» відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення осіб, зокрема самого водія чи його вантажу та є повноправним учасником дорожнього руху, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував «мопед», як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху України.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування безпосередньо транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є водій транспортного засобу.
Тобто, в КУпАП є поняття транспортний засіб, а не саме механічний транспортний засіб.
Таким чином, мопед «Дельта» є транспортним засобом, а ОСОБА_1 суб'єктом адмінстратвиного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Прохання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, внаслідок вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності, є безпідставним.
З відеозаписів, долучених працівниками поліції до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 на місці події не зазначав, що діє в стані крайньої необхідності.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вказати, що він діє в стані крайньої необхідності під час спілкування з працівниками поліції або заначити про таке в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях, однак останній таким правом не скористався.
Не зазначено про знаходження ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності і в апеляційній скарзі.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 13 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня