18 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 555/1394/23
Провадження № 22-ц/4815/1053/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Шевчука Р.В. на додаткове рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року, ухвалене в складі судді Мельничук Н.В., дата складання повного тексту судового рішення не зазначена №555/1394/23
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 15 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задоволено.
20 травня 2025 року представником позивача надіслано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн .
Додатковим рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Не погодившись із додатковим рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважаючи, що додаткове рішення прийнято без повного та всебічного з'ясування обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить суд скасувати додаткове судове рішення та відмовити у задоволені клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в повному об'ємі.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Додаткове рішення вказаним вимогам закону в повній мірі не відповідає.
Встановлено, що 31.05.2024 року між позивачем та адвокатом Футерко В.Л. укладено договір про надання правничої допомоги та додатку №1/25 від 15.05.2024 року до договору про надання правничої допомоги №24/05-48 від 31.05.2024 року.
Повноваження представника позивача-адвоката Футерко В.Л. підтверджуються долученим до справи ордером АТ №1079348 від 10.09.2024 року на надання правничої (правової) допомоги.
Зазначені документи є належними доказами, які підтверджують наявність договірних відносин між адвокатом та позивачем, факт надання юридичних послуг.
24.02.2025 року у відповіді на відзив представником позивача був вказаний попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв'язку із розглядом справи у розмірі 10 000 грн. Окрім цього заявлено, що докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надала: договір №24/05-48 про надання правничої допомоги Дудяк І.О., додаток №1/25 від 15.05.2024 року до договору про надання правничої допомоги №24/05-48 від 31.05.2024 року, копія акту №24/05-48/3 від 19.05.2025 року, копії протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 20.05.2025 року, копію фільтрованої виписки з банківського рахунку адвоката Футерко В.Л. № НОМЕР_1 за період 01.12.2024 року по 30.04.2025 року від 20.05.2025 року.
Тобто, докази розміру витрат, які відповідач поніс у зв'язку з розглядом справи, були подані в порядку встановленому частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
При цьому серед основних засад (принципів) цивільного судочинства п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України закріплює принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:
1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);
2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28, 29);
3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
У постанові від 25 жовтня 2022 року у справі № 820/3681/18 (адміністративне провадження № К/9901/27069/19) Верховний Суд зазначив: «Розмір відповідної суми (витрат на правничу допомогу) має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат».
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20) роз'яснено, що в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до абзацу 4 п.1 договору про надання правничої допомоги від 31 травня 2024 року сторонами узгоджено, що розмір плати за надання правової допомоги визначається за фактично відпрацьований адвокатом час із застосуванням погодинної ставки в розмірі 22 долари США за одну годину роботи адвоката, при цьому сума плати за надання правової допомоги , яка підлягає оплаті клієнтом визначається у гривневому еквіваленті за курсом продажу доларів США, встановленому у АТ «Приватбанк» за день до виставлення відповідного рахунку за оплату. В абзаці 4 п.3 договору вказано, що розмір оплати надання правової допомоги не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату якого бажає клієнт.
Відповідно до акту №24/05-48/3 від 19.05.2025 року приймання-передачі наданої правової допомоги за договором № №24/05-48 від 31.05.2024, адвокатом надано послуги: відкриття матеріалів справи через підсистему «Електронний суд», ознайомлення із матеріалами справи - 1 год., складання та подання клопотання про поновлення провадження у справі, надсилання копії клопотання відповідачу - 2 год., складання та подання заяви про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції, надсилання копії заяви відповідачу - 1,5 год., очікування на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції: 13.02.2025, 24.03.2025, 14.04.2025, 30.04.2025 всього 3,5 год.; ознайомлення із відзивом, складання та подання відповіді на відзив, надсилання копії відповіді на відзив відповідачу - 2,5 год., підготовка до участі та участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції: 13.05.2025 та 15.05.2025 - 2,5 год.; надання клієнту інформації про рух справи - 2 год. Загальна тривалість часу затраченого адвокатом становить 15,5 годин. Загальна вартість послуг складає 14000,00 гривень. На момент підписання акту оплата послуг здійснена клієнтом у повному обсязі.
Також, як вбачається з матеріалів справи, від представника відповідача надійшла заява щодо заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій покликається на неспівмірність та завищення витрат на професійну допомогу.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додаткових постановах від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21 та від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, згідно якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями реальності, співмірності, а також розумності їхнього розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вказані в акті послуги щодо послуг у зв'язку із відкриттям матеріалів справи через підсистему «Електронний суд», надсилання копій клопотань, заяв відповідачу, складання та подання клопотання про поновлення провадження у справі, ознайомлення з відзивом, складання та подання відповіді на відзив, складанням клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підготовка до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надання клієнту інформації про рух справи, оскільки ці послуги, за своїм змістом та обсягом не є такими, що вимагають заявленого надмірного часу у їх підготуванні та складанні.
Разом з тим, колегія суддів не убачає підстав для стягнення судових витрат за очікування на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції: 13.02.2025, 24.03.2025, 14.04.2025, 30.04.2025 всього 3,5 год., так як у справі відсутні належні докази того, що адвокат чекав підключення до судового засідання протягом вказаного часу, а також не підлягає стягненню витрати за підготовку та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки подача такої заяви є правом сторони та бажанням адвоката не прибувати в судове засідання особисто.
Крім того, не знайшло свого підтвердження затрачений адвокатом час 2,5 год. на участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 13 та 15 травня 2025 року, оскільки із протоколів судового засідання вбачається, що судові засідання тривали 50 хвилин та 1 год. 06 хвилин відповідно.
Отже, зазначені адвокатом у акті приймання передачі виконаних робіт відомості є такими, що не відповідають критеріям об'єктивності, розумності, реальності та співмірності з послугами і часом, які були надані та витрачені адвокатом.
Суд, оцінюючи подані документи, якими позивач (представник) обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, витраченим часом адвоката та наданих з боку останнього послуг. Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Такі висновки сформульовані у постанові Верховного суду від 17.01.2024 у справі №910/2158/23.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, який оспорив заявлені суми (розмір) правничої допомоги та їх суть, виходячи з конкретних обставин цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на ОСОБА_2 обов'язку щодо їх відшкодування в розмірі 5 000,00 гривень, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Шевчука Р.В. задовольнити частково .
Додаткове рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір витрат на правову допомогу з 14000,00 до 5000,00 гривень
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 18 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Боймиструк С.В.
Шимків С.С.