18 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/14210/25
Провадження № 22-ц/4815/1363/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Козар Михайло Володимирович
заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Козара М.В. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 липня 2025 року, ухвалену в складі судді Ковальова І.М., дата складання повного тексту року, у справі № 569/14210/25,
11 липня 2025 року адвокат Козар Михайло Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , зацікавлена особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) заявив клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
В обґрунтування клопотання представник ОСОБА_1 зазначав, що судом у сімейних справах у місті Тель-Авів - ЯФФО, Ізраїль від 21.02.2024 року у справі № 51144-01-24 ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ухвалено рішення на підставі згоди про розірвання шлюбу подружжя ОСОБА_3 , посвідчення особи № НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , посвідчення особи № НОМЕР_2 .
Вказане рішення набуло законної сили у день його оголошення 21.02.2024, про що зазначено у рішенні суду.
28.04.2025 року рішення апостильовано відповідно до Гаазької конвенції від 05.10.1961 року, перекладено на українську мову, вірність і повноту перекладу якого засвідчено приватним нотаріусом. Визнання рішення іноземного суду в Україні необхідне заявнику для отримання у органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу.
Із урахуванням викладеного, заявник просив суд визнати дійсним на території України рішення у справі № 51144-01-24 Суду у сімейних справах у місті Тель-Авів - ЯФФО від 21.02.2024 року, яким шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 21.06.2019 у місті Київ розірвано.
Шалом проти ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, ухвалено рішення на підставі згоди про розірвання шлюбу подружжя ОСОБА_3 , посвідчення особи № НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , посвідчення особи № НОМЕР_2 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 31 липня 2025 року клопотання адвоката Козара Михайла Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , зацікавлена особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню повернуто разом із додатками.
Суд керувався тим, що до клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню в порушення приписів частини 2 статті 472 ЦПК України не додано офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, і про це не зазначено в самому рішенні, у зв'язку з чим суд на підставі положень статті 466 ЦПК України дійшов висновку про залишення клопотання без розгляду.
В апеляційній скарзі представник заявниці, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що до клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню представником заявника було додано всі документи зазначені у статті 472 ЦПК України.
Вказує, що висновок суду про відсутність у рішенні іноземного суду відомостей про набрання ним законної сили є невірним, оскільки у п.2 та 3 рішення у справі № 51144-01-24 Суду у сімейних справах у місті Тель-Авів - ЯФФО від 21.02.2024 року зазначено, що розірвання шлюбу відбувається за згодою подружжя і сторони вважаються розлученими з цього дня. Законодавством Держави Ізраїль не передбачено оскарження рішення суду про розірвання шлюбу у разі згоди обох подружжя і іншого підтвердження набрання рішення суду законної сили не може бути.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі на надходило.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що представник заявниці адвокат Козар М.В. звертаючись до суду з клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню як додатки до нього долучив копію Рішення Суду у сімейних справах у місті Тель-Авів - Яффо від 21.02.2024 року ухвалене у справі 51144-01-24 про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладений 21.06.2019 у місті Київ, Україна, апостиль та його переклад.
За рішенням Суду від 21.02.2024 у справі про розірвання шлюбу №51144-01-24, позивач ОСОБА_3 посвідчення особи № НОМЕР_1 та відповідач ОСОБА_4 , посвідчення особи № НОМЕР_2 . «Розірвання шлюбу відбувається на згоді подружжя і тому є достатня підстава для розірвання шлюбу відповідно до статті 5 (г) Закону. Сторони вважаються розлученими з цього дня. Про розірвання шлюбу буде повідомлено міністерство внутрішніх справ. Справа закривається.
Видано сьогодні 21 лютого 2024 року у відсутності сторін.»
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили (частина перша статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Відповідно до статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності (стаття 471 ЦПК України). У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (стаття 462 ЦПК України).
Вказана норма кореспондується зі статтею 11 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до частини першої статті 472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;
3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами частини 4 статті 466 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Як вбачається із матеріалів, заявником до клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, не додано офіційний документ про те, що рішення іноземного суду від 21 лютого 2024 року набрало законної сили, про це не зазначено і в самому рішенні.
Із самого рішення суду вбачається, що воно підлягає негайному виконанню, однак це значить, що воно набрало законної сили.
Зважаючи на зазначене висновок суду першої інстанції про залишення клопотання без розгляду та повернення клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала є правильним та відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, оскільки вказівка Суду, що «сторони вважаються розлученими з цього дня» не замінює офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Козара М.В. залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.