Справа №766/20343/24
н/п 1-кп/766/2266/25
16.12.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 01.10.2024 за № 12024231020000916, за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець смт. Сиваське Новотроїцького району Херсонської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, утриманців не має, інвалід 3 групи, психічних вад здоров'я не має, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджувався
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді водія-машиніста екскаватора інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_3 , 04.09.2024 близько 12:00 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом та переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, умисно, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , та з дозволу власника приміщення, використовуючи його для тимчасового проживання, шляхом вільного доступу викрав швейну машинку «Brother», моделі Comfort 25А, вартість якої становить 4000,00 грн., яка належить ОСОБА_5 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім цього, ОСОБА_4 15.09.2024 близько 14:00 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом та переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, умисно, в умовах воєнного стану, повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , та з дозволу власника приміщення, використовуючи його для тимчасового проживання, шляхом вільного доступу викрав бігову доріжку «EnergyFIT», вартість якої становить 9500,00 грн., яка належить ОСОБА_5 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Крім цього, ОСОБА_4 21.09.2024 близько 15:00 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом та переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, умисно, в умовах воєнного стану, повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , та з дозволу власника приміщення, використовуючи його для тимчасового проживання, шляхом вільного доступу викрав духову електричну піч марки «PYRAMIDA» F-80 EPLGBL, вартість якої становить 4000,00 грн., яка належить ОСОБА_5 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Крім цього, ОСОБА_4 28.09.2024 близько 09:00 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом та переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, умисно, в умовах воєнного стану, повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , та з дозволу власника приміщення, використовуючи його для тимчасового проживання, шляхом вільного доступу викрав пральну машину «Samsung» Digitalinverter на 6.0 кг., вартість якої становить 5500,00 грн., яка належить ОСОБА_5 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Крім цього, ОСОБА_4 , 30.09.2024 близько 11:00 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом та переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, умисно, в умовах воєнного стану, повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , та з дозволу власника приміщення, використовуючи його для тимчасового проживання, шляхом вільного доступу викрав морозильну камеру «SMART», моделі SMUF0225W, вартість якої становить 6000,00 грн., яка належить ОСОБА_5 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорив. Дав показання про те, що у інкримінований йому період часу перебував у СЗЧ. З 29.08.2024 по 30.09.2024 проживав за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 .. На той час не мав коштів для забезпечення свого проживання, забезпечення харчами. Через це викрав у потерпілої належні їй вказані в обвинувальному акті речі, здавав їх в ломбард, за що отримував кошти і таким чином забезпечував себе матеріально. На даний час відшкодував потерпілій завдану своїми діями шкоду.
Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винним та, враховуючи визнання ним своєї вини та щире каяття, призначити відповідне мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування від покарання строком на 2 (два) роки. Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, та згідно з ч.4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини. Просив також вирішити питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
З огляду на те, що обвинувачений визнав свою провину, фактичні обставини справи не оспорює і, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів в добровільності його позиції немає, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав відповідно до ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.
IV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Оскільки обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі, висловив жаль з приводу вчиненого, намір не вчиняти подібних дій в майбутньому, дав суду чіткі та послідовні показання, не спотворюючи обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставинами, що пом'якшують покарання, визначеними ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання своєї вини останнім, щире каяття та сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
V. Мотиви призначення покарання
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує відсутність тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, відсутність обтяжуючих обставин, наявність обставин, що пом'якшують покарання, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на певний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, із подальшим застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки вважає що саме такий вид покарання, забезпечить мету покарання у виді виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Водночас суд зауважує, що призначення такого покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Враховуючи наявність пом'якшуючих обставини, дані про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем та перебуває на захисті нашої країни в лавах ЗСУ, що є суспільно значимим на теперішній час, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на нього на цей строк обов'язків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У вказаному кримінальному провадженні арешти на майно не накладалися.
У резолютивній частині вироку, серед іншого, у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
З огляду на викладене, з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз в даному кримінальному провадженні у розмірі 7 071,33 грн.
Крім того, цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлялися, а тому підстав, передбачених ст. 129 КПК України, для вирішення цього питання у суду немає.
Питання щодо речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 373 - 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, служби або навчання.
Згідно з ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_4 на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 6651 (шість тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_6 (свідоцтво №1886 від 09.06.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії України) процесуальні витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 00 коп..
Речові докази:
- недопалок, вилучений 30.09.2024 під час огляду місця події за адресою: м. Херсон, вул. Нижня, 196, який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатаний пломбою NPU-1063335 - знищити;
- два сліди з папілярними узорами, вилучені 30.09.2024 під час огляду місця події за адресою: м. Херсон, вул. Нижня, 196, які поміщено та упаковано до сейф-пакету УМВС експертної служби № 0281959 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- акустичну систему марки «SVEN 988», яка складається з 3 (трьох) акустичних колонок та 1 (одного) блоку управління гучністю звуку, в корпусі сірого кольору, яка упакована до полімерного пакету, горловина якого зафіксована (затягнута) спеціальною стрічкою-хомутом з № В443641 - повернути ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений, захисник, потерпіла мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1