Справа № 766/15093/25
н/п 3/766/4984/25
17 грудня 2025 року року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Іванцова Н.К., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 22.09.2025 о 23 годині 07 хвилин в м. Херсон, вул. 4-а Польова, буд. 14,керував транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду в медичному закладі для визначення стану алкогольного сп'яніння, а також від продуття алкотестеру Драгер відмовився. Подія фіксувалась на бодікамери 474148, 470037. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, ОСОБА_1 23.09.2025 о 11 годині 03 хвилин в м. Херсон, вул. Кольцова, буд. 12,керував транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; виражане тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №476723/474666. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 22.09.2025 о 23 годині 07 хвилин в м. Херсон, вул. 4-а Польова, буд. 14, керуючи транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_3 , не виконав законну вимогу працівників патрульної поліції про зупинку, а саме не реагував на увімкнений проблисковий маячок на службовому транспортному засобі синього та червоного кольору, прискорився та продовжував рух, на законну вимогу про зупинку не реагував. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Постановою суду від 04.12.2025 року справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП (справа №766/15093/25, провадження №3/766/4984/25), ч. 1 ст. 130 КупАП (справа №766/15092/25, провадження №3/766/4983/25), ч. 1 ст. 122-2 КупАП (справа №766/15094/25, провадження №3/766/4985/25) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, об'єднано в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєний №766/15093/25, провадження №3/766/4984/25.
ОСОБА_1 та його представник Бойко В.В. в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Через систему «Електронний суд» від захисника Бойко В.В. надійшло клопотання про закриття провадження. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що він та ОСОБА_1 не згодні з обставинами, які викладені в протоколах про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказав про не роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, про порушення права ОСОБА_1 на захист та про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Зазначив, що якість доданих до протоколів відеозаписів не задовільна та не відображає ситуацію на місці події, з відео не вбачається спрацювання спеціального звукового сигналу та відсутні ознаки мерехтіння чи спалахів проблискових маячків на службовому транспортному засобі, вважає відеозапис неналежним доказом. Пояснив, що відеозапис від 23.09.2025 року не містить прямої пропозиції працівників поліції пройти медичний огляд та пряма відмова ОСОБА_1 про відмову від огляду не зафіксована. Просив закрити провадження за відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та розглянути клопотання без участі його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення дійшов наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У відповідності до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП надані наступні докази:
-протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №702566 від 22.09.2025 р., серії ААД №702545 від 23.09.2025 р., серії ЕПР1 №462170 від 23.09.2025 р., в яких викладені обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;
-відеофайли;
-акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 22.09.2025 року та 23.09.2025 року;
-рапорти від 22.09.2025 року та 23.09.2025 року;
-довідки про те, що ОСОБА_1 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 від 02.06.2020 року.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП доведена повністю.
У відповідності до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно пункту 8.9 б Правил дорожнього руху України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Пункт 2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Щодо заперечень захисника про не роз'яснення ОСОБА_1 процесуальних прав, не відсторонення його від керування транспортним засобом, відсутність прямої відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду.
Посилання захисника на те, що при складанні адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не були роз'ясненні права, передбачені ст.268 КУпАП, Конституцією України спростовуються відеозаписами, на яких працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 його процесуальні права. Будь-яких зауважень з цього приводу особа на місці події не висловила.
Суддя також враховує, що у межах розгляду цієї справи ОСОБА_1 реалізував право користуватися послугами адвоката, а тому, сама по собі, зазначена адвокатом обставина, на переконання суду, не завадила ОСОБА_1 реалізувати права, надані йому законом, у тому числі право на захист.
Крім того, з відеозапису від 22.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 після питання працівника поліції «Чому сіли в такому стані за кермо?» на протязі всього відеозапису неодноразово намагався «домовитись» з працівниками поліції: «Я хочу без цього всього вирішити, у мене за півроку перший вихідний», «Нам не можна, може порішать?». Також зазначав працівникам поліції: «Зараз я зателефоную адвокату», на що працівник поліції відповів: «Так, телефонуйте, порадьтесь». Після чого ОСОБА_1 відійшов, декілька разів комусь телефонував та деякий час спілкувався по телефону, повернувшись на питання працівника поліції: «Ну що робимо? Або огляд на місці, або в медичному закладі або відмова» ОСОБА_1 відповів: «Добре, я як цивільний, я відмовляюсь», на питання працівника поліції: «Ставити підписи, давати пояснення будете?» ОСОБА_1 відповів: «Ні, я відмовляюсь».
З відеозапису від 23.09.2025 року вбачається, що працівник поліції зазначив ОСОБА_1 : «У вас там з машини якийся аромат доноситься», на що ОСОБА_1 зазначив: «Я роблю без вихідних, військовий, вчора був один вихідний, день народження у побратима», на що працівником поліції запропоновано: «Або пройти огляд або відмовитись, за відмову буде складений протокол за ст. 130», на що ОСОБА_1 відповів: «Я знаю, я відмовляюсь», на питання представника поліції: «Я вам запропонував пройти огляд на місці або в медичному закладі на що ви відмовились, правильно?», ОСОБА_1 відповів: «Так».
З доводами захисника про не доведеність зазначених у протоколі за ч. 1 ст. 122-2 обставин щодо не виконання ОСОБА_1 законної вимоги працівників поліції про зупинку, оскільки на відеозаписі відсутні спеціальний звуковий сигнал та ознаки мерехтіння чи спалахів проблискових маячків на службовому транспортному засобі, суддя не погоджується, оскільки з дослідженого відеозапису від 22.09.2025 року (23:00:00) ознаки мерехтіння проблискових маячків службового транспортного засобу, який рухається за автомобілем, візуально видно. Крім того, з відеозапису вбачається, що на питання працівника поліції: «Чому не зупинились на проблискові маячки червоного кольору?», ОСОБА_1 зазначив: «Ой хлопці, вибачте будьласка», на питання «Чого тікав?», ОСОБА_2 відповів: «Бо злякався».
Також, ніяким чином не впливають на доведеність факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і посилання захисника на те, що при складанні адміністративного протоколу ОСОБА_1 було повернено посвідчення водія та не відсторонено від керування транспортним засобом.
Стосовно доводів захисника щодо недопустимості у якості доказу відеозапису.
Не може бути достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності і посилання захисника на неналежність доказу відеозйомки, оскільки, хоча відеозапис дійсно не відображає повного перебігу подій оформлення адміністративних матеріалів, але інформація, що міститься на відеозаписі, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме: невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
До того ж, відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.
Оцінюючи долучений відеозапис на предмет доведеності фактичних обставин у справі, суддя, враховуючи відображені на відео події, а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Твердження захисника про те, що відеозапис є електронним доказом, а тому копія надана суду має бути обов'язково засвідчена електронним цифровим підписом автора, разом з тим, відеозапис, який мається в матеріалах справи не засвідчений електронним цифровим підписом, суддя вважає безпідставними, оскільки наявність електронного примірника документа допускається відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Наданими матеріалами не спростовано, що відеозапис було здійснено під час зупинки ОСОБА_1 на нагрудний відеореєстратор, крім того, при копіюванні будь-якого файлу на інший носій, в разі відсутності інших маніпуляцій, отримується похідний файл з тими самими даними, що і вихідний, вихідний та похідний файли відрізняються лише атрибутами, а саме датою та часом створення файлів. До того ж, КУпАП не містить норм, які передбачають обов'язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису.
Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності розцінюється, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
З урахуванням обставин вчинення адміністративних правопорушень, їх характеру та наслідків, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 153,00 гривні, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, визначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі: 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 34, 40-1, ст. 122-2, ст. 130, ст.ст.250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 153,00 гривні, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, визначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі: 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач - ГУК у м. Херсон обл /Херсон обл../21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяН. К. Іванцова