Справа №766/10917/25
Пров. №2/766/10850/25
18 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Кредобанк" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 29.09.2017 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №VPr-76956, за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Сума виданого кредиту 80860,00 грн., дата погашення кредиту - 28.09.2022 р. Відповідач не виконав умови договору та має заборгованість за кредитом та відсоткам за користування кредитом станом на 19.05.2025 року в загальній сумі 90161,84 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9016,18 грн. - 10% ціни позову за договором.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
29 вересня 2017 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №VPr-76956, за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
За п. 2.1 договору, сума та валюта кредиту 80860,00 грн.
Строк кредитування 60 місяців терміном до 28 вересня 2022 року (п. 2.3 договору).
За п. 2.4 договору, позичальник доручає банку здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 46828 грн. на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в Відділенні ПАТ "Кредобанк"; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ "Кредобанк" по кредитному договору RF2-4630 від 24.06.2016 р. в сумі 34032,00 грн.
Згідно п. 2.10 договору, позичальник сплачує банку комісії: 2.10.2 за відкриття поточного рахунку 50 грн. в день укладення договору про відкриття позичальнику поточного переказу (готівкою у касі банку або безготівковим переказом); 2.10.3 за випуск банківської платіжної картки 50 грн в день укладення договору про відкриття позичальнику поточного рахунку (готівкою у касі банку або безготівковим переказом).
За користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 39,99% річних (п. 4.1 договору).
19 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №VPr-76956 від 29.09.2017 року, за яким сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором шляхом підписання нового Графіку платежів (Додаток №1 до цього додаткового договору), якого позичальник зобов'язується неухильно дотримуватися, при цьому сторони погодили, що за кредитним договором встановлюється термін повернення кредиту до 28.09.2023 року.
14 березня 2023 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №VPr-76956 від 29.09.2017 року, за яким сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором шляхом підписання нового Графіку платежів (Додаток №1 до цього додаткового договору), якого позичальник зобов'язується неухильно дотримуватися, при цьому сторони погодили, що за кредитним договором встановлюється термін повернення кредиту до 28.09.2025 року.
АТ «Кредобанк» свої зобов'язання за договором виконано, а ОСОБА_1 тривалий час свої зобов'язання за договором не виконував та станом на 19.05.2025 року має заборгованість в загальній сумі 90161,84 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредита в сумі 37749,83 грн., заборгованості за відсотками в сумі 52412,01 грн., що підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості перевіреним в судовому засіданні.
04.03.2025 року за вих. №5032/2025 АТ "Кредобанк" на адресу ОСОБА_1 надіслано досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, яка відповідачем проігнорована, заборгованість не сплачена.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив борг за кредитним договором, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3028,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право»; свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серії ЧН № 000531, довіреність № 13789 від 13.12.2024 року, посвідчення адвоката Павленка С.В.
Разом з тим, як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, зокрема зі змісту договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року слідує, що такий договір укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право», при цьому з даною позовною заявою в інтересах АТ «Кредобанк» звернувся адвокат Павленко С. В., який на підтвердження своїх повноважень долучив до позовної заяви свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серії ЧН № 000531, довіреність № 13789 від 13.12.2024 року, посвідчення адвоката Павленка С.В.
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що Павленко С.В., який діяв в інтересах АТ «Кредобанк» та звернуся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, перебуває в трудових відносинах з АО «Бізнес і право», з яким 11 лютого 2019 року АТ «Кредобанк» уклало договір про надання правової допомоги та на який сторона позивача посилається як на підставу для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу.
Крім того, позивач та представник позивача не надали суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також належних та допустимих доказів, які свідчать про оплату зазначених витрат, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Суд зауважує на тому, що неподання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови в стягненні витрат на правову допомогу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9016,18 грн. (10% ціни позову).
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 18 грудня 2025 року.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09807862) заборгованість за кредитним договором №VPr-76956 від 29.09.2017 року, яка станом на 19.05.2025 року становить 90161 (дев'яносто тисяч сто шістдесят одна) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09807862) судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус