печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53398/25-к
пр. 1-кп-2960/25
27 листопада 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києві клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001721 від 06.10.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, м. Горлівка, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001721 від 06.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обгрунтування якого посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, 10.10.2025 до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , однак він систематично порушує умови цілодобового домашнього арешту перебування. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.11.2025 у супереч вимогам ухвали суду близько 18 год. 00 хв., скориставшись аварійним відключенням енергопостачання, покинув адресу свого перебування, а саме: АДРЕСА_2 , та прямував у невідомому напрямку. Також, 19.11.2025 підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 14 год. 00 хв., покинув адресу свого перебування та прямував у кафе «Stories», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 6, та зустрівся з невстановленими особами кавказької зовнішності, за вищевказаною адресою підозрюваний ОСОБА_4 , перебував близько 2 годин. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супереч вимогам ухвали суду, щоденно покидає межі адреси свого перебування, з метою вигулу домашньої тварини.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, з огляду на його необґрунтованість.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З клопотання та додатків нього, обвинувального акту, вбачається, що 10.10.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», зобов'язавши підозрюваного прибувати до органів досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій, відповідно до отриманих ним повідомлень, строком до 08.12.2025. Покладено на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади, а саме: до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 ст. 200 КПК України визначено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 200 КПК України у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення по застосування запобіжного заходу.
Так, як вбачається з матеріалів провадження, на стадії досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 08.12.2025.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, суд враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, вважає, що ризики, які були підставою для застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати.
Разом з тим, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_4 систематично порушує умови цілодобового домашнього арешту, чим не виконує ухвалу суду від 10.10.2025, а отже наявні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з'явилися нові (стаття 199 КПК України). Доведення таких обставин покладається на слідчого, прокурора.
Пункт 1 статті 5 Конвенції визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків, передбачених законом і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Проте суд зауважує на тому, що прокурором не надано жодних доказів того, що обвинувачений порушив умови обраного відносно нього запобіжного заходу, більш того ОСОБА_4 самостійно з'явився до суду для участі у підготовчому судовому засіданні, що свідчить про те, що застосований до нього запобіжний захід забезпечує виконання ним покладених на нього обов'язків та належну процесуальну поведінку.
Доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, про наявність яких зазначено прокурором, не підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами і прокурором у судовому засіданні не доведені. Також у них відсутні відомості, які б давали підстави вважати, що з'явилися нові ризики.
Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечує виконання обвинуваченим ОСОБА_4 його процесуальних обов'язків, та буде достатнім для запобіганню зазначених вище ризиків, у зв'язку із чим вважає, що слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та продовжити покладені на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; продовжити зберігання у відповідних органів державної влади, а саме: у Центральному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 315, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - залишити без задоволення.
Продовжити на 2 місяці, тобто до 27.01.2026, строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- продовжити зберігання у відповідних органів державної влади, а саме: у Центральному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1