печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53139/25-к
пр. 1-кс-44625/25
31 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна
27.10.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № № 62024100110000012 від 26.01.2025.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне, Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000012 від 26.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 кримінального кодексу України.
З матеріалів клопотання вбачається, що Постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» затверджено «Порядок здійснення технічного нагляду нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» (далі - Порядок), яким визначено механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта).
Пунктом 2 Порядку визначено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.
Пунктом 3 Порядку визначено, що технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.
Пунктом 5 Порядку визначено, що особи, які здійснюють технічний нагляд:
1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо;
відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;
відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації;
виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;
2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;
3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;
4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;
5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;
6) беруть участь у проведенні перевірки:
робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам;
органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю;
7) виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Пунктом 6 Порядку визначено, що особи, які здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника:
1) виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт;
2) зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів;
3) проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання - технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування;
4) усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду;
5) зупинення виконання: робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт; будівельно монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації об'єкта або загрози обвалу конструкцій та вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню аварії.
Пунктом 7 Порядку визначено, що у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Однак ОСОБА_7 , в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, здійснив пособництво у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах.
23.10.2025 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Парафіївка, Ічнянського району, Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна: земельна ділянка із кадастровим номером: 3210500000:01:005:0010 площею 0,1 га (реєстраційний номер 2625299932040), земельна ділянка із кадастровим номером: 7421755700:01:002:0431 площею 0,15 га (реєстраційний номер 1730033074217), земельна ділянка із кадастровим номером: 7421755700:05:000:0723 площею 0,561 га (реєстраційний номер 918625674217), земельна ділянка із кадастровим номером: 7421755700:05:000:0722 площею 3,4104 га (реєстраційний номер 918620274217), житловий будинок загальною площею 46,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 875978674217) належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_7 .
Слідчий зазначає, що метою арешту вказаного майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Також зазначає, що загальний розмір шкоди, завданий протиправними діями підозрюваних складає 1 385 930,93 грн. виникла необхідність в арешті майна підозрюваного ОСОБА_8 .
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У даному випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, віджувати, користуватись та видозмінювати майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, підставою - збереження речового доказу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, у зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна, ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що перелік майна ОСОБА_8 , може вдатися до приховування майна шляхом перереєстрації задля уникнення наслідків у вигляді конфіскації майна як додаткового покарання за вчинення ймовірного злочину.
Слідчий суддя не наводить зміст доказів, обґрунтованість підозри, оскільки вони становлять таємницю досудового розслідування, згоду на розголошення якої не надано.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на: земельну ділянку із кадастровим номером: 3210500000:01:005:0010 площею 0,1 га (реєстраційний номер 2625299932040), земельна ділянка із кадастровим номером: 7421755700:01:002:0431 площею 0,15 га (реєстраційний номер 1730033074217), земельна ділянка із кадастровим номером: 7421755700:05:000:0723 площею 0,561 га (реєстраційний номер 918625674217), земельна ділянка із кадастровим номером: 7421755700:05:000:0722 площею 3,4104 га (реєстраційний номер 918620274217), житловий будинок загальною площею 46,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 875978674217) на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1