Справа №463/10887/25
Провадження №3/463/2109/25
18 грудня 2025 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду м. Львова - Стрепко Н.Л., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «ЮРК» (ЄДРПОУ 33420361), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Милятинська, 1-Б, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №011772/Ж13/1478/13-01-04-06 від 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «ЮРК» (ЄДРПОУ 33420361), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Милятинська, 1-Б, вчинив порушення терміни сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання по платі за землю (орендна плата з юридичних осіб), чим порушено п. 287.4 ст. 287, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України №2755-VI від 2 грудня 2010 року із змінами та доповненнями, порушення встановлено згідно з актом перевірки №48292/13-01-04-06/33420361 від 21 жовтня 2025 року), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163 КУпАП.
Матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 12 листопада 2025 року та були призначені до розгляду в судових засіданнях.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання 19 грудня 2025 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом скерування судових повісток з рекомендованими повідомленнями засобами поштового зв'язку за місцезнаходженням юридичної особи, вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані поштові відправлення не було вручено у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що є належним повідомленням особи про місце і час розгляду справи, оскільки відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.
Відповідно до ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому, з урахуванням того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163 КУпАП може проводитися у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також враховуючи обмежені строки розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду такої, зокрема вирішення питання повернення матеріалів справи для дооформлення, у відсутності останнього.
Оглянувши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 163 КУпАП передбачено відповідальність за розміщення цінних паперів у значних розмірах без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку. Згідно з приміткою до даної статті розміщення цінних паперів вважається у значних розмірах, якщо номінальна вартість таких цінних паперів у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
При цьому відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому п. 1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 566 від 2 липня 2016 року, визначено зокрема, що відповідно до частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи податкових органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 163-1 КУпАП.
Пунктами 3-4 вказаного розділу Інструкції передбачено, що посадові особи податкових органів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
Зокрема відповідно до пункту 6 такого у протоколі під час його складання обов'язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.
Водночас, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №011772/Ж13/1478/13-01-04-06 від 10 листопада 2025 року, в такому жодним чином не зазначено часу (дати) вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. В графі «дата, час і місце вчинення порушення» зазначено лише, що «встановлено порушення згідно з актом перевірки №48292/13-01-04-06/33420361 від 21 жовтня 2025 року», з чого вбачається, що правопорушення було виявлено вказаним актом.
При цьому, як вказує Верховний Суд у своїх постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 та від 11 грудня 2018 року у справі № 242/924/17, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
За змістом вказаної правової позиції правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, не носить характер триваючого і вважається закінченим з моменту його вчинення, а відтак розгляд справи про вчинення такого є неможливим без встановлення часу його вчинення.
Окрім того, згідно з затвердженою вказаною вище Інструкцією формою бланку протоколу про адміністративне правопорушення в графі «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності» має бути зазначено в тому числі місце проживання такої особи, водночас в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №011772/Ж13/1478/13-01-04-06 від 10 листопада 2025 року не зазначено місця проживання ОСОБА_1 .
Відтак вивчивши матеріали справи вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 566 від 2 липня 2016 року.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з цим, суд враховує також практику ЄСПЛ. Так, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У зв'язку з вищенаведеним, вважаю, що наведені порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є істотними для прийняття судового рішення. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення належним судом. Тому, без усунення зазначених недоліків протоколу розгляд справи є неможливим.
Згідно абзацу 5 ст. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Таким чином, враховуючи те, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах долучених до нього, які були зібрані органом (посадовою особою), який склав протокол, та для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності, з огляду на те, що без встановлення фактичних обставин події правопорушення, а також без приведення у відповідність з вимогами ст. 256 КУпАП протоколу про адміністративне правопорушення, суд не має можливості належно розглянути справу та прийняти остаточне законне рішення по суті справи, приходжу до висновку, що матеріали даної справи слід повернути до з Головного управління ДПС у Львівській області для належного оформлення, а саме усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Керуючись ст.ст. 7, 14, 245, 256, 278, 279, 280, 283 КУпАП, суддя, -
матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області для належного оформлення та усунення недоліків.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: Стрепко Н.Л.