Справа №463/12049/25
Провадження №1-кс/463/11281/25
про застосування запобіжного заходу
12 грудня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, який не працює, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України - у згвалтуванні щодо особи, з якою винний перебував близьких відносинах, за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів справи.
Зокрема, ОСОБА_5 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , 11 грудня 2025 року в період часу з 03:30 год. по 08:00 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на вчинення дій сексуального характеру щодо ОСОБА_7 , з якою перебував раніше в близьких відносинах, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення статевої свободи потерпілої та бажаючи їх настання, діючи умисно, силоміць повалив на ліжко ОСОБА_7 , погрожуючи фізичною розправою, приставив до горла ніж та здійснив без добровільної згоди останньої, дії сексуального характеру, пов'язані із анальним проникненням в тіло потерпілої з використанням іншого предмета, а саме скляної пляшки.
Надалі, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , із використанням іншого предмета, а саме пластикової пляшки, без добровільної згоди ОСОБА_7 , погрожуючи фізичною розправою, вчинив з нею дії сексуального характеру, пов'язані із анальним проникненням в її тіло, з використанням іншого предмет а.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, з метою вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_5 , без добровільної згоди ОСОБА_7 , під примусом, погрожуючи фізичною розправою, здійснив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням власних геніталій.
Крім цього, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, з метою вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , із використанням іншого предмета, а саме резинової іграшки у формі кукурудзи, без добровільної згоди ОСОБА_7 , погрожуючи фізичною розправою, вчинив з нею дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло, з використанням іншого предмета.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, і з метою вчинення дій сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілої, ОСОБА_7 , під примусом, погрожуючи фізичною розправою, здійснив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням власних геніталій, вчинивши тим самим діяння, що має ознаки сексуального насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 02.12.2017 № 2229 - 8.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинений злочин передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі до 10 років позбавлення волі, і це вже само по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор вважає, що підозрюваний залишаючись на свободі може впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні з метою зміни раніше наданих показів. Є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Щодо відсутності підстав для застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, то прокурор покликався на положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
Захисник в судовому засіданні проти застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив застосувати щодо останнього більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. У випадку, якщо суд прийде до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний розмір застави. Зазначив, що сторона захисту заперечує сам факт події відповідного кримінального правопорушення, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_5 . Підзрюваний хворіє та є особою з інвалідністю 2 групи, на підтвердження чого представив копії відповідних медичних документів.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360001981 від 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 152 КК України.
11.12.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 16:37 год. 11.12.2025) за підозрою у вчиненні крмиінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
11.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, уродженцю м. Львова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у згвалтуванні щодо особи, з якою винний перебував близьких відносинах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазанчити про те, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя не дає остаточної оцінки правовій кваліфікації кримінального правопорушення, а лише встановлює обґрунтовану підозру у його вчиненні та наявність ризиків , що вимагають застосування обмежень, керуючись ст. 177 КПК України, для забезпечення цілей провадження, а не для вирішення питання про винуватість чи конкретну кваліфікацію, що є завданням судового розгляду по суті.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: повідомленням на лінію «102» від 11.12.2025; заявою потерпілої ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 11.12.2025; показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 11.12.2025; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, даними протоколу огляду місця події від 11.12.2025; даними протоколу обшуку від 11.12.2025; речовими доказами у справі, а також іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.
Оцінюючи наведені слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років позбавлення волі, а також яке за своєю правовою природою та об'єктом спрямування спрямоване проти волі, честі та гідності особи, додатковим об'єктом якого здоров'я особи, що є найвищою соціальною цінністю та охороняється на найвищому конституційному рівні в державі (стаття 3 Конституції України). Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу. Крім того, суд вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого про застосування до підозрюваного найжорсткішого виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Щодо можливості застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим положеннями п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 152 КК України, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_5 , вчинено останнім як із погрозою застосування та із безпосереднім застосуванням насильства до потерпілої (дослівно із письмового повідомлення про підозру - погроза фізичною розправою, приставив до горла ніж, здійснення без добровільної згоди дій сексуального характеру).
А відтак з урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що злочин, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_5 , вчинений із застосуванням насильства. А тому користуючись правом, передбаченим п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись вимогами статей 177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме: з моменту фактичного затримання підозрюваного о 16.37 год. 11.12.2025 до 16.37 год. 08.02.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1