Справа №456/4234/25
Провадження №2/443/941/25
іменем України
(заочне)
17 грудня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Пилипчук А.С., звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останнього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №20.01.2024-100000539 від 20.01.2024 у розмірі 12 570,03 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача Пилипчук А.С., зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.01.2024 укладено Кредитний договір (оферти) №20.01.2024-100000539. ОСОБА_1 20.01.2024 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6 000 грн, а отже акцептовано умови Договору. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №20.01.2024-100000539 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Дата надання/видачі кредиту 20.01.2024; сума кредиту: 6 000 грн 00 коп.; строк, на який надається Кредит 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 29.03.2024; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування. Розмір процентної ставки не може бути збільшено односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту становить 900 грн. Відповідно до Договору від 20.01.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 6 000 грн строком, зазначеним в умовах кредитного договору. ОСОБА_1 20.01.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 6 000 грн строком на 70 днів. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 12 570,03 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн, по процентам в розмірі 5 670,03 грн, комісії у розмірі 900,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.08.2025 цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Жидачівського районного суду Львівської області /а.с.26/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 12.09.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків /а.с.33-34/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 23.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 22.10.2025 /а.с.45-46/.
22.10.2025 цивільна справа №456/4234/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначена на 22.10.2025 знята з розгляду у зв'язку з тим, що суддя Равлінко Р.Г. перебував на лікарняному /а.с.53/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 17.11.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 17.12.2025 /а.с.59/.
Розгляд справи по суті відбувся 17.12.2025 без участі сторін.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідністю «Споживчий центр» у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Судом скеровувались судові повістки ОСОБА_1 у судові засідання на зазначену адресу та конверти з рекомендованими повідомленнями повернулися до суду із відміткою засобу зв'язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.
Відтак, суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу за її відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до додатку до анкети позичальника ОСОБА_1 надав ТОВ «Споживчий центр» свої контактні дані, інформацію про роботу, додаткові дані, близькі особи, треті особи, які надали згоду на взаємодію та підписано одноразовим ідентифікатором Е913 /а.с.19, 22/.
Судом встановлено, що 20.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр», з метою отримання банківських послуг, та шляхом підписання заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (оферти), підписав кредитний договір №20.01.2024-100000539 від 20.01.2024 /а.с.14-17/.
Вищевказану заявку ОСОБА_1 підписав за допомогою накладення останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е913.
Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п.3.1 Пропозиції).
Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не повязаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.3.2.)
Пункт 3.3 Пропозиції встановлює, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах:
3.3.1. Дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.2. Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти
3.3.3. Тип кредиту: кредитна лінія;
3.3.4. Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.5. Дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.6. Проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.7. Графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Судом також встановлено, що 20.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр», з метою отримання банківських послуг, та шляхом підписання заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (оферти), підписав кредитний договір №20.01.2024-100000539 від 20.01.2024 /а.с.17/.
Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:
Дата надання/видачі кредиту 20.01.2024.
Сума Кредиту: 6 000 грн 00 коп.
Строк, на який надається Кредит 70 днів з дати його надання.
Дата повернення (виплати) кредиту 29.03.2024.
Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі "черговий період").
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія") 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп.
Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незммінними. Кредитодавець не надає додаткових супровідних послуг.
Неустойка: 60 грн 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного
Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365% річних.
В матеріалах справи міститься підтвердження укладення кредитного договору №20.01.2024-100000539 від 20.01.2024 згідно якого до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 20.01.2024, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцент) підтверджено укладання електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки /а.с.18/.
Відповідно до квитанції LIQPAY №2416941186 від 20.01.2024 на банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано 6 000,00 грн видачі за договором №20.01.2024-100000539 /а.с.13/.
Як видно із паспорту споживчого кредиту відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, інформація щодо реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, про що свідчить його підпис у паспорті споживчого кредиту, шляхом накладення особистого електронного підпису одноразовим ідентифікатором А913 /а.с.20-21/.
Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 20.01.2024 - 16.09.2025, вбачається що ОСОБА_1 нараховувались проценти за користування кредитними коштами /а.с.40-44/.
Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №20.01.2024-100000539 від 20.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 12 570,03 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн, по процентам в розмірі 5 670,03 грн, комісії у розмірі 900,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 20.01.2024 по 29.03.2024 /а.с.12/.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №20.01.2024-100000539 від 20.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 12 570,03 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн, по процентам в розмірі 5 670,03 грн, комісії у розмірі 900,00 грн.
З урахуванням презумпції правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України), яка не спростована відповідачем (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010), взятих на себе відповідачем зобов'язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, та обов'язковості договору для сторін, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 570,03 грн а відтак позов підлягає до повного задоволення.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення вищевказаної позовної заяви до суду, матеріали даної справи не містять.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором №20.01.2024-100000539 від 20.01.2024 у розмірі 12 570 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 03 копійки та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, всього разом 14 992 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 43 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.Г. Равлінко