Справа № 461/10575/25
Провадження № 1-кс/461/7685/25
18.12.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000252 від 21.03.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 240-1, ч. 2 ст. 240-1 КК України.
В обгрунтування заявленого клопотання вказує на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.12.2025 року у справі № 461/8896/25 накладено арешт на майно, яке було виявлене та вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Nokia», модель «ТА-1114», імеі 1: НОМЕР_1 , емеі 2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , ноутбук марки «Ducati Corse», код пристрою: А2А28АС5-76Е3-4471-99Е6-58АD52689811, код продукту: 00325-81-967-42403-ААОЕМ, зарядний пристрій марки «Lenovo», власником та користувачем яких є ОСОБА_4 .
Вважає, що на сьогодні відпала потреба в застосуванні арешту на зазначене майно і воно може бути повернуте власнику, а тому просить клопотання задоволити та скасувати обтяження.
Слідчий ОСОБА_5 подав до суду заяву, згідно якої просила проводити розгляд клопотання без його участі; при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000252 від 21.03.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 240-1, ч. 2 ст. 240-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.12.2025 року у справі № 461/8896/25 накладено арешт на майно, яке було виявлене та вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Nokia», модель «ТА-1114», імеі 1: НОМЕР_1 , емеі 2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , ноутбук марки «Ducati Corse», код пристрою: А2А28АС5-76Е3-4471-99Е6-58АD52689811, код продукту: 00325-81-967-42403-ААОЕМ, зарядний пристрій марки «Lenovo», власником та користувачем яких є ОСОБА_4 .
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено слідчим суддею, однією з підстав накладення арешту було те, що вказаний планшет відповідає вимогам ч.1 ст.98 КПК України та може бути використаний як доказ факту і обставин вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя зазначає, що орган досудового розслідування мав можливість та був зобов'язаний оглянути вилучене майно, встановити достовірно чи дійсно на ньому збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та, відповідно, за наявності, вилучити такі сліди або інші відомості.
Як вбачається із заяви слідчого, щодо скасування арешту останній поклався на розсуд суду.
Відтак, слідчим суддею встановлено та не заперечується слідчим, що вилучене майно, а також сліди або інші відомості, що містилися в ньому, на даний час вже не використовуються в якості об'єктів дослідження у кримінальному провадженні.
Таким чином, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси заявника як власника майна.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч.3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.
Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба відпала.
Суд вважає, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст.132 КПК України.
Таким чином, накладення обтяження слід скасувати, оскільки це не перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті та виконанню судового рішення в майбутньому.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,
клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 04.12.2025 року, на мобільний телефон марки «Nokia», модель «ТА-1114», імеі 1: НОМЕР_1 , емеі 2: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , ноутбук марки «Ducati Corse», код пристрою: А2А28АС5-76Е3-4471-99Е6-58АD52689811, код продукту: 00325-81-967-42403-ААОЕМ, зарядний пристрій марки «Lenovo».
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1