Справа № 461/10513/25
Провадження № 1-кс/461/7676/25
Іменем України
18.12.2025 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби Безпеки України у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду міста Львова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби Безпеки України у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги посилається на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2025 року скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено частково. Зобов'язано уповноважену особу Управління Служби безпеки України у Львівській області розглянути з дотриманням положень, передбачених ст.214 КПК України, заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 02.08.2025, та повідомити заявника про прийняте рішення у встановлені законом строки та спосіб. У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено. Однак на даний час, ухвала слічдого судді фактично не виконаня, відтак заявник просить задловолнити скаргу та внести відомості про кримінальне правопорушення за якого від 02.08.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, у скарзі просив здійснювати розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав повністю, з мотивів, викладених у такій.
Представник суб'єкта оскарження у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заступник начальника СВ УСБУ України у Львівській області ОСОБА_4 скерував на адресу суду заперечення на скаргу ОСОБА_3 .
В обґрунтування заперечень покликається на те, що в ході неодноразового розгляду заяв та скарг ОСОБА_5 йому повідомлялось про відсутність в поданих ним заявах відомостей, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зокрема і такого, яке відповідно до ст. 216 КПК України віднесено до підслідності органів безпеки. Неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_6 і про те, що його заяви повторно були розглянуті на виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2025 у справі No 461/6520/25, якою зобов'язано уповноважену особу Управління СБ України у Львівській області розглянути з дотриманням положень, передбачених ст. 214 КПК України, заяву ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 02.08.2025 та повідомити заявника про прийняте рішення у встановлені законом строки та спосіб. На виконання вказаної ухвали заявника неодноразово було проінформовано про відсутність підстав для початку досудового розслідування за викладеними фактами. Поряд із цим, за заявою ОСОБА_5 , Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони вже розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42025142410000298 за ч. 1 ст. 366 КК України за описаними ним фактами. Просить у задоволенні скарги відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги, відтак, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності суб'єкта оскарження та прокурора на підставі наявних у справі матеріалів.
На підставі ст.107 КПК України, у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, слідчий суддя доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме у запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
В силу положень пункту 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Відповідно до пункту 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Статтею 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що 02.08.2025 року ОСОБА_3 надіслав на електронну адресу Управління Служби безпеки України у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.114-1 КК України від 02.08.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2025 у справі №461/6520/25 скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено частково. Зобов'язано уповноважену особу Управління Служби безпеки України у Львівській області розглянути з дотриманням положень, передбачених ст.214 КПК України, заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 02.08.2025, та повідомити заявника про прийняте рішення у встановлені законом строки та спосіб.
Листом прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 №30.54/02-5819-ВИХ-25 від 14.08.2025 року, повідомлено ОСОБА_3 про те, що 14.08.2025 за заявою ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за №42025142410000298, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Відповідно до листа начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_9 від 22.09.2025 №62/6/Б-17745/946-2025, на виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2025 у справі №461/6520/25 ОСОБА_3 повідомлено про відсутність у його заяві від 02.08.2025 року відомостей про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких відповідно до ч.2 ст.216 КПК України здійснюють слідчі органів безпеки.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.10.2025 у справі №461/8266/25 у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій заявник також покликався на невиконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2025 у справі №461/6520/25 та невнесення відомостей за його заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.114-1 КК України, відмовлено.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 13.08.2025 року на адресу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 11.08.2025 року у справі №466/7346/25 про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 щодо неправомірних дій службових осіб КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», зокрема, ОСОБА_10 під час виготовлення завідомо неправдивих документів щодо стану здоров'я заявника. Відповідно, 14.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відповідні відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.10.2025 ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.10.2025 у справі №461/8266/25 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.
Таким чином, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 реалізував право на оскарження бездіяльності Управління Служби безпеки України у Львівській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме відомостей на підставі його заяви від 02.08.2025 року та ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2025 року.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом пункту 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України від 30 червня 2020 року № 298, передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищевказані норми вказують на те, що до ЄРДР вноситься не будь-яке повідомлення чи заява, а заява чи повідомлення, яка містить короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, тобто суспільно небезпечного винного діяння (дія або бездіяльність) вчиненого суб'єктом злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає то вони не можуть вважатися такими, які відповідають вимогам ст. 214 КПК України і які повинні бути внесені до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Таким чином, не всі повідомлення з якими звертаються особи до органів досудового розслідування підлягають реєстрації за правилами встановленими ст. 214 КПК України, а тільки ті, які містять обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, або містити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність в сенсі кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі - надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР: наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у Єдину реєстрі досудових розслідувань перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Також, виходячи зі змісту скарги, слід відзначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України, ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Зі змісту ст. 533 КПК України вбачається, що ухвала суду чи слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова до виконання для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала, яка, згідно з частиною 2 цієї статі, може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 3, 9, 107, 214, 303-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби Безпеки України у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1