Справа №461/1119/25
/заочне/
11 грудня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі
Головуючого судді:Мисько Х.М.
за участю секретаря судових засідань Козак Ю.Р.,
представника відповідача Городничої Т.В. (в режимі відео конференції),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області Малашенко Ольги Іванівни про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області Малашенко О.І. заборгованості за кредитним договором в розмірі 131 314,24 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 14.08.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено угоду №С-616-011312-20-980 про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування.
Згідно з кредитним договором позивач надав відповідачу кредит, шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватись за дебетною кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 70000,00 грн.
Крім того, 14.08.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено Генеральним кредитний договір №ГКД - 791312.1, згідно з яким сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, в порядку, розмірі та строки, передбачені договором та діючими тарифами банку. 15.06.2021 в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.008205862 в розмірі 89328,00 грн.
Позивач виконав свої зобов'язання, згідно умов кредитних договорів, що підтверджується копіями меморіальних ордерів та виписками по рахунках.
Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), актовий запис № 180. Станом на дату смерті у Позичальника існувала непогашена заборгованість за Кредитним договором № 1 у розмірі 2 874,59 грн. та Кредитним договором № 2 у розмірі 128 439,65 грн.
На підтвердження вище вказаної заборгованості за Кредитними договорами № 1 та № 2 надаються довідки-розрахунки заборгованості, видані АТ «Ідея Банк» станом на 19.02.2022 (дата смерті), а також станом на 08.09.2023 року.
Невідкладно після отримання інформації про смерть Позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до Славутицької державної нотаріальної контори претензію кредитора від 23.02.2024 №12.1.4./4530. Славутицька державна нотаріальна контора листом від 01.03.2024 року №69/01-16 повідомила АТ «Ідея Банк» про пере направлення претензії кредитора до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Малашенко О. за місцем відкриття спадщини.
Приватним нотаріусом Малашенко О.І. листом №35/02-14 від 14.03.2024 року повідомлено, що 12.02.2024 року відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 та повідомлено, що претензію кредитора АТ «Ідея Банк» зареєстровано належним чином та включено в спадкову масу.
Позивач зазначає, що заборгованість за Кредитним договором № 1 згідно з довідкою - розрахунком заборгованості станом на 15.01.2025 становить 2874,59 грн., а заборгованість за траншем, виданим в рамках Кредитного договору №2 становить 128 439,65 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком станом на 15.01.2025 року.
Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.02.2024 №367062035 Позичальнику на дату смерті належало наступне нерухоме майно:
- квартира, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 67.1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на підставі договору купівлі - продажу, сері та номер 4781, виданого 05.12.2002 року,виданого державним нотаріусом Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіною О.О.;
На праві спільної сумісної власності:
- квартира, загальною площею 49.3 кв.м., житлова площа 28.0, загальна варіть нерухомого майна 86 631,94. Технічний опис майна: квартира складається з 2 -х кімнат. Пісдтава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, б/н, 20.12.1999, ВП «Чорнобильська АЕС».
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , AT «Ідея Банк» пред'явило вимоги вчасно, шляхом надіслання вище вказаних претензій кредитора, отже, Позивачем було дотримано строки пред'явлення вимоги до спадкоємців померлого Позичальника, передбачені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, оскільки такий почав обчислюватися лише з моменту одержання свідоцтва про право на спадщину. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.02.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та витребувано матеріали спадкової справи №02/2024 року.
04.03.2025 року на виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова від 12.02.2025 року, приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Малашенко О. скеровано на адресу суду копію спадкової справи №02/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.05.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Городничою Т.В. на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву, в якому з вимогами позову не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню
В обґрунтування відзиву на позовну заяву покликається на те, що позивачем АТ «Ідея Банк» в суму заборгованості за кредитним договором №G02.10701.008205862 від 15.06.2021 року включено строкову плату за обслуговування кредиту у сумі 8 515,88 грн., та прострочену плату за обслуговування кредиту у сумі 23 101,71 грн. Вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення комісії (плата за обслуговування кредиту) за кредитним договором є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, в зв'язку з чим розмір заборгованості підлягає перерахунку. Також, зазначає, що відповідно до виписки Позивача за кредитним договором № G02.10701.008205862 від 15.06.2021, яка додана останнім за період з 15.07.2021 року по 14.07.2023 року ОСОБА_2 були сплачені кошти на погашення кредиту, в розмірі 54 432 грн. Зокрема, Позивачем було зараховано на погашення основного боргу лише 12 673,20 грн., на погашення відсотків 15 313,19 грн. Решта сплачених коштів ОСОБА_2 , в розмірі 26 445,61 грн., були зараховані Позивачем, як плату за обслуговування по кредиту, яка відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства та практики ВС взагалі є нікчемною умовою правочину та не підлягає сплаті по кредитним договорам. Дані кошти підлягають зарахуванню на погашення основного боргу по кредиту, а позовні вимоги Позивача перерахунку. За наведених обставин, просить у позові відмовити.
06.06.2025 року представником позивача АТ «Ідея Банк» скеровано на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначає, що на підтвердження заборгованості за кредитним договором №1 та за кредитним договором №2 до позовної заяви долучено виписки по рахунках, довідки - розрахунки заборгованості за кредитними договорами, які були виконані, відповідно до умов кредитного договору та з врахуванням усіх коштів, які надійшли на погашення заборгованості за цими договорами. Крім того, представник позивача вказує, що з виписки по рахунку клієнта за траншем №G02.10701.008205862 від 15.06.2021 року позичальником були здійснені платежі за кредитним договором, в тому числі щодо сплати комісії і таку вона не вважала нікчемною, а тому доводи відповідача щодо зарахування сплаченої комісії по кредитному договору №2, в погашення заборгованості по такому договору є необґрунтованими. Крім того, зазначає, що АТ «Ідея Банк» як вигодонабувач не отримував жодних страхових виплат, що підтверджується випискою по поточному рахунку клієнта за траншем №G02.10701.008205862, сформованої станом на 15.01.2025 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2025 року у задоволенні клопотання Городничої Т.В., що представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 , про передачу цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за підсудністю - відмовлено.
10.07.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Городничою Т.В. скеровано на адресу суду додаткові пояснення, в яких вказує, що умови кредитного договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України
«Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно. Положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2025 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області Малашенко О.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором.
05.08.2025 року представником АТ «Ідея банк» скеровано на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що укладенню ГКД №ГКД - 791312.1 від 14.08.2020 року, видачі Траншу передувало ознайомлення та погодження всіх його умов, в тому числі щодо розмірів та строків погашення грошових зобов'язань позичальником, відповідальності за порушеня договірних умов кожною зі сторін. Уклавши генеральний кредитни договір, отримавши транш, позичальник погодилась із запропонованими банком умовами, зобов'язалась дотримуватись таких, а при умові їх порушень нести відповідальність зазначену у правочині.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2025 року підготовче провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області Малашенко О.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито та призначено справу до судового розгляду
Представник позивача АТ «Ідея Банк», згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Городнича Т.В. у судовому засіданні проти вимог позову заперечила, з підстав, викладених у відзиві на позовну заву.
Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 14.08.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено угоду №С-616-011312-20-980 про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування.
Відповідно до п.3.1 угоди, максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн.
Згідно із п.3.2 угоди, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 70000,00 грн.
Відповідно до п.3.3 угоди, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних.
Згідно Угоди, Позичальник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого Угодою ліміту Кредитної лінії, доступного Позичальнику.
Крім того, 14.08.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено Генеральним кредитний договір «ГКД - 791312.1
Згідно із Кредитним договором, його сторони погодили, що Банк зобов'язується відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (Транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі в порядку, розмірі та в строки (терміни), що передбачені цим Договором та діючими Тарифами Банку. Максимальна сума заборгованості Позичальника за наданими Банком траншами становить 300000 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів Банком приймається за кожним Траншем окремо та зобов'язання Банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору, строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого Траншу, який надається Клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців.
У відповідності до п. 1.4. Кредитного договору за користування Траншем Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу Банку (15%), що на момент підписання Кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.
15.06.2021 року в рамках Кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.008205862 у розмірі 89 328,00 грн.
Згідно із п. 1.3. Кредитного договору, у день надання Траншу Банк передає особисто Позичальнику або надсилає поштою рекомендованим листом, а Позичальник надає згоду на отримання у такий спосіб, Графіка щомісячних платежів за Траншем (далі «Графік щомісячних платежів» та не пізніше наступного банківського дня здійснює переказ Траншу з позичкового рахунку на банківський поточний рахунок Позичальника, надалі по тексту «БПР» за винятком коштів в сумі страхового платежу, які Банк за розпорядженням Позичальника переказує на рахунок страховика в порядку п. 1.5. Договору.
Відповідно до п. 1.8. Кредитного договору, Позичальник заявляє про виконання Банком в повному обсязі вимог щодо інформування Позичальника, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», підтверджує своє волевиявлення щодо отримання Кредиту та укладає Кредитний договір в один із наступних способів, зокрема: шляхом скерування з власного Абонентського номера телефону, вказаного в Розділі 3 даного Договору ( НОМЕР_4 ), коду, отриманого за допомогою СМС-повідомлення згідно п.п. 4 п. 1.7., на номер 3553.
Відповідно до копії Реєстру СМС повідомлень за липень 2021 року, оформленого на виконання Договору надання послуг №01/01122020, укладеного 01.12.2020 між Позивачем та ТОВ «МОБІЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ», згідно котрого обслуговується вище вказаний короткий номер 3553, визначений додатком №2 до вказаного Договору.
Під №385 у вище вказаному Реєстрі СМС-повідомлень наявне СМС-повідомлення Банку із проханням підтвердити власне волевиявлення на отримання Траншу, адресоване на абонентський номер телефону Відповідача: НОМЕР_4 , та отриману від Відповідача відповідь із зазначеним у ній кодом, із раніше отриманого СМС-повідомлення Банку.
Відповідно до п. 1.9. Кредитного договору, здійснення Позичальником операцій у порядку п. 1.8. цього Договору вважаються його згодою на отримання Траншу в рамках та на умовах цього Договору та кошти автоматично перераховуються на картковий рахунок Позичальника.
Отже, Банк у повному обсязі виконав власні зобов'язання за Кредитним договором, видавши Відповідачу 22.07.2021 в рамках Кредитного договору Транш за номером №G02.10701.008205862 у розмірі 89328,00 грн.
Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), актовий запис № 180.
Станом на дату смерті у Позичальника існувала непогашена заборгованість за Кредитним договором № 1 у розмірі 2 874,59 грн. та Кредитним договором № 2 у розмірі 128 439,65 грн.
Заборгованість по Кредитному договору №1, на момент звернення із цим позовом, становить 2 874,59 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_5 (до впровадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ), а також довідкою-розрахунком заборгованості за Кредитним договором, виданою AT «Ідея Банк» станом на 15.01.2025 року.
Заборгованість по Кредитному договору №2, на момент звернення із цим позовом, становить 128 439,65, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_6 (до впровадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_7 ), а також довідкою-розрахунком заборгованості за Кредитним договором, виданою AT «Ідея Банк» станом на 15.01.2025 року.
Окрім цього, починаючи з 08.09.2023 року (дата смерті позичальника) банком було припинено будь-які нарахування за вище вказаними договорами.
Невідкладно після отримання інформації про смерть Позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до Славутицької державної нотаріальної контори претензію кредитора від 23.02.2024 №12.1.4./4530. Славутицька державна нотаріальна контора листом від 01.03.2024 року №69/01-16 повідомила АТ «Ідея Банк» про пере направлення претензії кредитора до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Малашенко О. за місцем відкриття спадщини.
Приватним нотаріусом Малашенко О.І. листом №35/02-14 від 14.03.2024 року повідомлено, що 12.02.2024 року відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 та повідомлено, що претензію кредитора АТ «Ідея Банк» зареєстровано належним чином та включено в спадкову масу.
Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.02.2024 №367062035 Позичальнику на дату смерті належало наступне нерухоме майно:
- квартира, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 67.1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на підставі договору купівлі - продажу, сері та номер 4781, виданого 05.12.2002 року,виданого державним нотаріусом Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіною О.О.;
На праві спільної сумісної власності:
- квартира, загальною площею 49.3 кв.м., житлова площа 28.0, загальна варіть нерухомого майна 86 631,94. Технічний опис майна: квартира складається з 2 -х кімнат. Пісдтава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, б/н, 20.12.1999, ВП «Чорнобильська АЕС».
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві та момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч.1 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Частиною 2 ст. 1281 ЦК України, передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України, кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм ст. ст. 1281 та1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.
Разом з тим, положення ст.1282 ЦК України застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст.1281ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Отже, встановлені ст.1281ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в своїй постанові від 12.04.2017 в цивільній справі № 6-2962.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помела, до спадкоємця якого АТ «Ідея Банк» пред'явило вимоги вчасно, шляхом надіслання вище вказаної претензії кредитора.
Позивачем було дотримано строки пред'явлення вимоги до спадкоємців померлого позичальника, передбачені ч.2 ст.1281 ЦК України, оскільки такий почав обчислюватися лише з моменту одержання свідоцтва про право на спадщину.
Вказане узгоджується з пунктом 6.1 глави 6 розділу 3 частини III Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схваленим рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009, згідно якого нотаріус за місцем відкриття спадщини приймає вимоги кредиторів спадкодавця. Вимоги мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про заявлені вимоги нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину.
Разом з тим, спадкоємець позичальника вимоги АТ «Ідея Банк» щодо погашення наявної заборгованості за угодою №С-616-011312-20-980 та кредитним договором №G02.10701.008205862 не задовольнив, що свідчить про порушення прав та інтересів АТ «Ідея Банк», як кредитора у даних правовідносинах.
Згідно із частинами першою - третьої, п'ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України у редакції,чинній на час укладення кредитного договору).
Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з 1.16. кредитного договору за траншем №G02.10701.008205862, позичальник має право протягом 14 календарних днів, з дня укладення Договору відмовитись від такого Договору без пояснення причин, у тому числі після отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від укладеного Договору, клієнт повідомляє кредитодавця у письмовій формі протягом 14 днів з дня укладення договору.
Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами ОСОБА_2 , під час укладення кредитного договору, ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.
Крім того, відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи та регістри бухгалтерського обліку» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №554/4300/16-ц від 25.05.2021 банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 20.10.2020 у справі № 456/3643/17, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
На підтвердження своїх вимог АТ «Ідея Банк» надав суду оригінали виписок з Поточного рахунку по кредитних договорах ОСОБА_2 , які є первинними бухгалтерськими документами та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому твердження відповідача про невідповідність виписок і первинних бухгалтерських документів є необґрунтованими.
Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
AT «Ідея Банк» надав суду належним чином засвідчену копію Кредитного договору з додатками, а тому доводи відповідача про відсутність фактичного підтвердження правовідносин між AT «Ідея банк» та ним є безпідставними та надуманими.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною сьомою статті 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
А згідно з ч. ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Щодо вимог позивача АТ «Ідея Банк» про стягнення плати за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із частинами першою - третьої, п'ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Однак, позивачем, в розмір заборгованості, заявленої у позові, крім простроченого боргу, прострочених процентів, включена прострочена плата за обслуговування кредиту в сумі 23101,71 грн. та строкова плата за обслуговування кредиту у сумі 8 515,88 грн.
Відповідно до п.9.8.2 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком за договором кредиту, що включає в себе: надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в контакт-центрі банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку, тощо.
Згідно п.1.4.2 договору кредиту №G02.10701.008205862, під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід'ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті банку.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, положення укладеного між сторонами кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, є нікчемними.
Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи наведені правові висновки, позовна вимога АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідачки заборгованості зі сплати простроченої плати за обслуговування кредиту є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд вважає позов АТ «Ідея Банк» частково підставним та підлягає до задоволення в частині стягнення простроченого боргу, прострочених процентів, та водночас не підлягає до задоволення частини вимог, що стосується стягнення простроченої плати за обслуговування кредиту.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в розмірі 2298,92 грн.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Угодою №С-616-011312-20-9810 про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування від 14.08.2020 року у розмірі 2 874,59 грн. та за Траншем №G02.10701.008205862 від 14.08.2020 року в сумі 96 822,06 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», 2298,92 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.12.2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ:19390819).
Відповідач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Приватний нотаріус Вишгородського нотаріального округу Київської області Малашенко Ольги Іванівни ( АДРЕСА_3 ).
Суддя Х.М.Мисько