ЄУН: 336/9805/25
Провадження №: 3/336/5686/2025
Іменем України
17 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., за участі захисника Вартанової Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 3 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали адміністративної справи з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 3 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 30.09.2025 року о 00.34 годині на трасі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь 522 км ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою ВДВС від 21.05.2018 року.
В судовому засіданні 27.10.2025 року захисник вказувала, що ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення заперечує, оскільки він не був обізнаний про встановлення такого обмеження у праві керування, оскільки не отримував копію постанови виконавчої служби.
В судовому засіданні 20.11.2025 року захисник вказала, що відповіді від ВДВС на свій адвокатський запит вона не отримала.
Судом за клопотанням захисника постановою від 20.11.2025 року було витребувано від Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області інформацію щодо винесення постанови та надання доказів отримання такої постанови ОСОБА_1 .
В судове засідання 17.12.2025 року захисник не прибула, 04.12.2025 року подала клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих причин, про місце та час розгляду справи сповіщався в установленому порядку.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).
ЄСПЛ, вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Отже у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 126 ч. 3 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З листа Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі вбачається, що відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами від 21.05.2018 року, однак, доказів направлення копії постанови боржнику надати не виявляється можливим у зв'язку із спливом строку зберігання.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що о 00.34 годині працівники патрульної поліції зупиняють автомобіль ВАЗ 211040, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керує ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 показує посвідчення водія в Дії, після чого працівник поліції у нього запитує, чому він керує автомобілем у нетверезому стані, далі пропонує пройти огляд на стан сп'яніння. Далі працівник поліції повідомляє, що буде також складено протокол за те, що ОСОБА_1 обмежений у праві керування, на що ОСОБА_1 відповідає: «В смысле?» (мовою оригіналу). Далі працівник поліції питає, чи є у ОСОБА_1 аліменти, на що ОСОБА_1 вказує, що так. Після чого працівник поліції вказує, що виконавча служба обмежила ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, дослідженими судом доказами не підтверджено того, що станом на момент зупинки ОСОБА_1 був обізнаний про наявність у нього обмеження у праві керування транспортними засобами, а відтак, оскільки правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 3 КУпАП, може бути вчинене лише умисно, тобто коли водій, достеменно знаючи про наявність обмеження у справі керування транспортними засобами, умисно таке обмеження ігнорує, в даному випадку суд не вбачає складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , а саме суб'єктивної його сторони, що є підставою для закриття провадження у справі у відповідності до положень ст. 247 ч. 1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247 п. 1 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 3 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк