№ 755/23445/25
1-кс/755/4542/25
"12" грудня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києва ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову в задоволенні заяви у межах кримінального провадження № 12025100040003345 від 20.10.2025 року,
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києва ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову в задоволенні заяви у межах кримінального провадження № 12025100040003345 від 20.10.2025 року, мотивуючи тим, що 02.09.2025 року Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва була зареєстрована заява про вчинення кримінального правопорушення, а у подальшому, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було зобов'язано уповноважену особу Дніпровського управління поліції ГУ НП м. Києва вчинити дію, передбачену ст. 214 КПК України, внести відповідні відомості до ЄРДР. Слідчий слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , ознайомившись з ухвалою суду та заявою, прийняв рішення внести дані до ЄРДР (номер провадження 12025100040003345) за ч. 3 ст. 358 КК України, а не за ч. 3 ст. 191 КК України, який, як стало зрозумілим, у подальшому, не має наміру розслідувати справу, тому, 13.11.2025 року було подано клопотання про визнання потерпілими, 27.11.2025 року отримано постанову про відмову в задоволенні клопотання від 03.11.2025 року. Так, у постанові вказано, що слідством було встановлено, що між замовником ЖБК «Молодіжний-2» в особі ОСОБА_6 , яка є бухгалтером кооперативу, та виконавцем ФОП ОСОБА_7 , яка наразі є чинною Головою правління ЖБК, було укладено ряд договорів про надання послуг (виконання робіт) і грошові кошти були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_7 від ЖБК «Молодіжний-2» різними транзакціями у період часу з 04.09.2024 р. по 30.12.2024 р. на загальну суму 352 460 грн. У подальшому, у зв'язку з невиконанням вказаних робіт ФОП ОСОБА_8 повернула грошові кошти у період часу з 22.01.2025 р. по 23.01.2025 р. і станом на теперішній час не встановлено завданої майнової шкоди юридичній особі ЖБК «Молодіжний-2» та членам кооперативу. Фактично, з рахунку ЖБК «Молодіжний-2» на рахунок ФОП ОСОБА_7 було перераховано у вересні 2024 року 356 тис. грн., а повернуто 23-24 січня 2025 року - 274 тис. 900 грн. Однак, слідчим ОСОБА_9 не було надано запит до AT«СЕНС БАНК» про підтвердження транзакцій за вказаний у Постанові період та не зрозуміло, що за роботи (послуги) були зроблені, і чому, якщо у вересні вони (роботи, послуги) по договорам ЖБК «Молодіжний-2» з ФОП ОСОБА_7 зроблені не були, то кошти не повернуті ще у вересні 2024 року, а лише з 22.01.2025 по 23.01.2025 рік, як вказано в постанові. Жодних дорого вартісних робіт, а тим паче послуг у вересні 2024 року в будинку не проводилось, окрім, ремонтних робіт на 8 поверсі в квартирі НОМЕР_1 , що належить Голові правління ЖБК «Молодіжний-2» ОСОБА_7 , а саме - утеплення фасаду її квартири та встановлення кліматичної техніки (кондиціонерів) в кількості 4 шт. Слідчий не звернув увагу на такий факт: у вересні 2025 року було закрито рахунок ЖБК «Молодіжний-2» в AT«СЕНС БАНК», в якому кооператив обслуговувався понад 20 років та відкритий рахунок у АТ КБ « ПриватБанк», а також що по даним реєстру Опендатабот 30.09.2025 року ОСОБА_7 закрила свій ФОП. У постанові вказано, що кошти на загальну суму 352 460 тис. грн. були повернуті на рахунок ЖБК «Молодіжний-2», тому не встановлено завданої майнової шкоди ні юридичній особі, ні фізичним особам. Слідчий ОСОБА_5 своєю постановою посилаючись на ст. 55 КПК України відмовив у визнанні потерпілими, але вони наразі являються членами кооперативу ЖБК «Молодіжний-2», сплачують кошти і в даному випадку саме їм було завдано майнової шкоди діями Голови правління ОСОБА_7 та бухгалтером ОСОБА_6 .
У судове засідання ОСОБА_3 з'явилася, скаргу підтримала та прохала її задовольнити, зазначаючи, що вона є членом кооперативу ЖБК «Молодіжний-2» та вважає, що діями ОСОБА_6 , яка є бухгалтером кооперативу, та ОСОБА_7 , яка є головою правління ЖБК, їй та іншим мешканцям будинку, оскільки ті діють з корисливим мотивом, направленим на розтрату чужого майна, зловживаючи службовим становищем.
Особа, рішення якої оскаржується, у судове засідання не з'явилася, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про її виклик у судове засідання, однак, її неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.
Крім того, до суду з Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві надійшли матеріали кримінального провадження 12025100040003345 від 20.10.2025 року.
Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, вислухавши думку ОСОБА_3 , оглянувши матеріали кримінального провадження № 12025100040003345, слідчий суддя встановив наступне.
Судом встановлено, що слідчими СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100040003345 від 20.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3 ст. 358 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.10.2025 року, за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .
13 листопада 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_10 звернулися до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про визнання їх потерпілими у вказаному вище кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києва ОСОБА_4 від 03.11.2025 року відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви, обґрунтовуючи тим, що досудовим розслідуванням було встановлено, що між замовником ЖБК «Молодіжний-2» в особі ОСОБА_6 та виконавцем ФОП ОСОБА_7 було укладено ряд догорів про надання послуг (виконання робіт) на загальну суму 352 460 грн., дані грошові кошти були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_7 від ЖБК «Молодіжний-2» різними транзакціями у період часу з 04.09.2024 року по 30.12.2024 року. У подальшому, у зв'язку з невиконанням робіт за договорами, ФОП ОСОБА_7 повернула грошові кошти ЖБК «Молодіжний-2» різними транзакціями у період часу з 22.01.2025 року по 23.01.2025 року на загальну суму 352 460 грн. Відповідно до пункту 6.1. договорів про надання послуг (виконання робіт) № 1/09-24 від 03.09.2024, № 2/09-24 від 03.09.2024, № 3/09-24 від 12.09.2024, № 4/10-24 від 17.10.2024 - договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Відповідно до пунктів 1.1. та 2.2. договорів про надання послуг (виконання робіт) № 1/09-24 від 03.09.2024, № 2/09-24 від 03.09.2024, № 3/09-24 від 12.09.2024, № 4/10-24 від 17.10.2024 - Виконавець зобов'язується надати послуги, передбачені п. 2.1. цього Договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняття Замовником послуг оформлюється актом надання послуг.
Станом на теперішній час у зв'язку із повноцінним поверненням грошових коштів від ФОП ОСОБА_7 , на рахунок ЖБК «Молодіжний-2» на загальну суму 352 460 грн., не встановлено завданої майнової шкоди юридичній особі ЖБК «Молодіжний-2» у тому числі не встановлено моральної, фізичної або майнової шкоди окремим фізичним особам ЖБК «Молодіжний-2» - ОСОБА_10 , ОСОБА_3 .
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).
Необхідно визначити, в яких випадках особа може набувати статусу потерпілого відповідно до норм кримінального процесуального закону. Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Слід враховувати, що слідчий має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Зокрема, така відмова (у формі постанови) є обґрунтованою за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди (ч. 5 ст. 55 КПК України). Це єдиний випадок, коли можна відмовити особі у визнанні її потерпілим.
Так, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 55 КПК України, є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Проаналізувавши постанову слідчого, останній вважає, що з урахуванням зібраних у ході досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, на даний час, не встановлено обставин, які б свідчили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 завдано моральну, фізичну або майнову шкоду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. При вирішенні питання про встановлення процесуального статусу осіб, таким чином, необхідно чітко вказати, на підставі яких доказів в осіб виникає такий процесуальний статус
Крім цього, слідчий суддя звертає увагу на те, що процесуальний статус потерпілого виникає саме з моменту, коли встановлено, що цій особі було завдано шкоди кримінальним правопорушенням. У цьому випадку, скаржниця не надає підтвердження завдання шкоди кримінальним правопорушенням. У своїй скарзі скаржниця лише зазначає, про протиправні дії осіб, однак, не зазначає вид та оцінку суми завданої шкоди.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, причинно-наслідковий зв'язок такої шкоди, покладається на сторону, що їх подає.
Слідчий суддя критично ставиться до доводів скаржниці з приводу того, що постанова є необґрунтованою, оскільки, у постанові слідчого є мотивувальна частина з посиланням на положення КПК, яка містить мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування (у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, на даний момент, не встановлено обставин, які б свідчили, що завдано моральну, фізичну або майнову шкоду будь-кому).
Слід зазначити, що сам факт внесення відомостей в ЄРДР не свідчить про вчинення кримінального правопорушення, а є підставою для проведення певних слідчих (розшукових) дій, з метою перевірки обставин, викладених заявником та виконання завдання кримінального провадження. Як вбачається з постанови слідчого, матеріалами кримінального провадження на даний час, не встановлено обставин, які б свідчили, що кому не будь завдано моральну, фізичну або майнову шкоду.
Таким чином, у задоволенні скарги слід відмовити, оскільки скаржницею не доведено, що було саме завдано моральну, фізичну або майнову шкоду кримінальним правопорушенням. Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що таким чином, права скаржниці не обмежуються, оскільки визнання потерпілим може відбутися на будь-якій стадії кримінального провадження, щойно буде встановлено (або належним чином доведено) вид і розмір шкоди, що була завдана кримінальним правопорушенням.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 303, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києва ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову в задоволенні заяви у межах кримінального провадження № 12025100040003345 від 20.10.2025 року - відмовити.
Слідчий суддя