1Справа № 335/9205/24 2/335/228/2025
18 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
представника позивача Тувайкіна Р.В.,
представника відповідача Барчунінова К.О.,
розглянувши в у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -
Концерн «МТМ», через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.03.2023 року по 31.03.2024 року відповідачу було відпущено теплову енергію в нежитлове приміщення № 39, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 105 031 грн. 09 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 02.09.2024 року було відкрито провадження у справі.
26.11.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне.
Відповідно до п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається, як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (надалі Методика).
Відповідно до наведених у Методиці термінів опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг. Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу ІІІ Методики.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13, 14.
У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIII цієї Методики.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/ будинку.
Щодо двоставкового формату тарифу зазначив, що даний тариф обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/ годину).
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/ нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Також зазначив, що з матеріалів справи позивачем до позовної заяви додано розрахунок основного боргу за договором № 72229191, але з даного розрахунку не зрозуміло щодо виникнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
До позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку, що підтверджує заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, а також у позовній заяві не зазначено опалювальну площу будинку за адресою: АДРЕСА_1 та не додано підтверджуючих документів кількості квадратних метрів будинку, де знаходиться нежитлове приміщення № 37, що робить неможливим зробити свій розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
Відповідачем в інформації щодо нарахувань за послуги з постачання теплової енергії за договором № 72229191 зазначено наступне, а саме: стовпчик № 7 (кількість теплової енергії донарахованої до кінця місяця) дана складова у січні - лютому 2024 року невідомого походження. Всі нарахування щодо вартості послуг з постачання теплової енергії здійснюються відповідно показам приладу обліку, який встановлений на будинок, або окремо.
Стовпчик № 8 (кінцеві показники ПО, з урахуванням донарахування) дана складова у березні 2023, листопад 2023 - березень 2024 невідомого походження. Всі нарахування щодо вартості послуг з постачання теплової енергії здійснюються відповідно показам приладу обліку, який встановлений на будинок, або окремо.
Також всі покази приладу обліку зазначено позивачем, а на підтвердження позивач не надав доказів до позовної заяви, що підтверджують дійсність даних показів приладу обліку.
Згідно з інформацією по нарахуванням, позивачем зазначено теплове навантаження за період з 01.03.2023 року по 31.03.2023 року - 0,00695305 Гкал/годину кожен місяць, дана складова зазначається позивачем, але її походження невідоме та докази щодо походження даної складової не додані до позовної заяви, та є невірні в зв'язку з тим, що приладом обліку фіксується теплове навантаження та кожен місяць в опалювальний сезон дана складова буде змінюватись.
Позивачем не зазначено марки приладу обліку, які встановленні у будинку де знаходиться приміщення відповідача, що унеможливлює дізнатись про технічні характеристики приладу обліку, а також не додано доказів щодо загальної квадратури будинку, що також унеможливлює провести вірний розрахунок вартості за надану послугу з постачання теплової енергії.
З зазначеного вбачається, що позивач вказав однакову інформацію щодо теплового навантаження за період з 01.11.2021 року по лютий 2024 року - 0,03265464 Гкал/годину, але цей показники повинні відрізнятися.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року витребувано у Концерну «Міські теплові мережі» інформацію про загальну площу будинку за адресою: АДРЕСА_1 та документи на підтвердження її розміру.
01.08.2025 року на виконання ухвали суду від 14.07.2025 року представником позивача долучено скриншот з офіційного сайту Концерну «Міські теплові мережі», рішення Запорізької міської ради № 494 від 08.09.2023 року, № 508 від 13.08.2024 року, та рахунки за надані послуги за період з період з березня 2023 року по березень 2024 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.02.2023 року № 321695285, власником нежитлового приміщення № 309, загальною площею 103 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач по справі ОСОБА_1
02.10.2021 на виконання вимог Закону «Про житлово-комунальні послуги» позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Станом на 01.11.2021 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено типовий договір № 72229191 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Пунктом 34 Договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до положень ч. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630) централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов'язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.
Згідно ч. 1,3 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Згідно ч. 7 ст. 14 Закону до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.
Частиною 5 ст. 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно п. 1 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктом 13 Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах передбачено, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 24 Правил визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Згідно п. 32 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Відповідно до п.п. 35-37 Правил розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Пунктом 3 частиною 2 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року № 315, встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.
Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
Пунктом 5 Розділу III Методики визначено, що розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, не оснащеного приладом розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою 13,14.
Відповідно розділу III Методики №315 визначається та розподіляється обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (далі МЗК) та допоміжних приміщень, а саме: у разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова - 18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14 %; п'ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %.
Також, відповідно Розділу V Методики №315 визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, зокрема: обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15 %; індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %; автономної теплогенеруючої/когенераційної установки - 7 %; центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною - 8 %.
Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частина 2 ст. 317 ЦК України зазначає, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, зібраними у справі доказами підтверджено, що нежитлове приміщення, яке належить відповідачу, відноситься до опалюваного приміщення, при цьому житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії. Нежитлове приміщення споживача ОСОБА_1 знаходиться в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 та не оснащене приладами розподільного обліку теплової енергії.
У відповідності до п. 24 Правил № 830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється відповідно до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року № 315» (надалі-Методика №315). Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року № 358 внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, які набули чинності 28.01.2022 року.
Відповідно до вимог Методики № 315 для всіх споживачів будинку спочатку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (згідно п.2 розділу III методики) - (далі МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (згідно п.2 розділу V методики). В житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , обсяги теплової енергії на МЗК визначаються як частка 12 % від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді. Функціонування - 8 % від обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі в січні місяці, попереднього опалювального періоду.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року № 358 внесено зміни до Методики № 315, згідно яких змінено механізм визначення обсягу теплової енергії на загально-будинкові потреби (згідно п. 8 розділу IV методики) (далі ЗБП). В житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , обсяги теплової енергії на ЗБП визначаються як частка 25 % від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді.
Таким чином, нарахування за період з 01.11.2021 року по 31.01.2022 року здійснювалися згідно першої редакції Методики, з наступним перерахунком за січень 2022 року.
Після внесення змін до Методики згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року № 358 загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення розподіляється згідно формули 1 п. 2 розділу II.
Згідно п. 1 розділу III Методики «Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічільника). Згідно п. 3 розділу III методики, для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії або, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1 - 3 розділу VI цієї Методики.
Мінімальне питоме споживання теплової енергії в опалюваному приміщенні в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Середнє питоме споживання теплової енергії визначається згідно формули 30 (п. 1 розділу IV методики).
Таким чином, споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП (загально-будинкові погреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання (50 %), споживачу донараховується - мінімальна частка.
Згідно п. 6. розділу III методики - у будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється: на опалення опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліку теплової енергії розраховується за формулою 16.
Згідно 12 абзацу п. 1 розділу II Методики для житлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку, приймається к5 = 1, для нежитлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку к3= 1,5.
Таким чином, загальна сума нарахувань приміщення споживача ОСОБА_1 за послугу постачання теплової енергії умовно-змінної, умовно-постійної частини тарифу та абонентської плати за період з березня 2023 року по березень 2024 року складає: 105 031, 09 грн. з ПДВ, з них: умовно-змінна 86648,97 грн., умовно-постійна 17752,12 грн., абонентська плата 630,00 грн.
Згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою. Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869, теплове навантаження об'єктів теплоспожгтання визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовані такі об'єкти.
У разі відсутності типових та/або індивідуальних проектів, теплове навантаження підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб'єктного переліку теплового навантаження за категоріями споживачів.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 508 від 13.08.2024 затверджено питомі погодинні норми витрати теплоти на опалення та теплове навантаження на опалення будівель, розраховані відповідно до вимог Керівного Технічного Матеріалу (КТМ) 204 Україна 244- 94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» для м. Запоріжжя з урахуванням поверховості будівель (Таблиці 7.1 - Норми річної витрати теплоти на опалення житлових будов в ГДж (Гкал) на 1 м2 загальної площі та в ГДж (Гкал) на 1 м3 споруди).
Нарахування умовно-постійної частини тарифу на послугу з постачання теплової енергії для опалення приміщення споживача в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , здійснюється пропорційно площі приміщення та теплового навантаження на будинок.
Відповідно до рішень Запорізької міської ради № 494 від 08.09.2023 року, № 508 від 13.08.2024 року «Про затвердження питомих погодинних норм витрати теплоти на опалення та теплове навантаження на потреби опалення для кожної окремо розташованої будівлі м. Запоріжжя для Концерну «Міські теплові мережі», відповідно до яких опальнувальна площа будинку за адресою: АДРЕСА_1 , складала 10737,94 м.кв., з листопада 2023 року була збільшена до 10919,74 м.кв.
Таким чином, теплове навантаження на будинок за адресою АДРЕСА_1 , площею 10919,74 м2 складає: 0.737140 Гкал/годину.
У березні 2023 року на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено, що споживач ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень № 39, площею 103 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .
Розрахунок для умовно-постійної частини тарифу на приміщення 39, площею 103,0 м2 складає: 0,737140 Гкал/годину / 10919,74 м2 * 103,0 м2 = 0,00695305 Гкал/годину.
Відповідно, у березні 2023 року споживачу був виконаний перерахунок, а саме було донараховано теплову енергію умовно-змінної та умовно-постійної частини тарифу, а також абонентської плати за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року. Сума перерахунку склала 63763,97 грн. з ПДВ (53136.64 грн. без ПДВ), з них: умовно змінна: 53539,01 грн. з ПДВ (44615,84 грн. без ПДВ), умовно постійна: 9906,96 грн. з ПДВ (8255,80 грн. без ПДВ), абонентська плата: 318,00 грн. з ПДВ (265,00 грн. без ПДВ).
Згідно з п.п. 3, 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2021 року № 382 Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжя встановлено, що забезпечення Концерном Міські теплові мережі початку опалювального періоду для житлових будинків незалежно від форм власності та відомчої належності та нежитлових будівель підприємств, установ і організацій здійснюється з 01.11.2021 року.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.03.2022 року № 126 встановлено закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя з 31.03.2022 року з проведенням Концерном МТМ відключення споживачів теплової енергії.
Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.10.2022 року № 410 Про початок опалювального періоду 2022-2023 років у м. Запоріжжя встановлено, що забезпечення Концерном Міські теплові мережі початку опалювального періоду для житлових будинків незалежно від форм власності та відомчої належності та нежитлових будівель підприємств, установ і організацій здійснюється з 01.11.2021 року. Також факт отримання послуг з постачання теплової енергії підтверджується Рішенням ЗМР про початок та закінчення опалювального періоду 2023-2024 роках.
Таким чином, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2024 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон у м. Запоріжжі.
Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках, на адресу Концерну «МТМ» не надавав, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами, нарахованими позивачем до оплати у відповідні періоди.
За вказаний період заперечень з боку споживача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення на адресу Концерну «МТМ» не надходило, контррозрахунок відповідачем не наданий.
Доводи представника відповідача про відсутність централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_3 (про що на думку відповідача свідчать акти від 18.06.2012 року, 22.01.2013 року), суд відхиляє з огляду на наступне.
Як встановлено судом, нежитлове приміщення відповідача розташовано у житловому будинку по АДРЕСА_1 та являється невід'ємною частиною житлового будинку, приєднане до внутрішньобудинкової системи житлового будинку, з цього виходить, що порядок обліку та оплати послуг визначається Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг»: розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Методика № 315 змінила підхід до розподілу обсягів теплової енергії між споживачами будинку, який здійснюється для всіх приміщень будинку (не обладнаних вузлами обліку теплової енергії) за однаковими умовами - а саме: пропорційно площі.
Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових і нежитлових приміщень. Нежитлове приміщення Відповідача являється невід'ємною частиною житлового будинку.
Частиною 1 статті 7 Закону визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Норми чинного законодавства України вимагають дотримання порядку припинення постачання теплової енергії, що визначений правилами користування тепловою енергією та іншими нормативними актами України.
Зокрема, відповідно п.п. 25, 26 Правил надання послуг № 630 від 21.07.2005 року відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Порядком відключення від 22.11.2005 року № 4 визначено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання, і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 року.
Для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги споживач повинен відмовитися в установленому порядку від їх отримання.
В свою чергу, відповідачем не надано акту про відключення приміщення від мереж централізованого опалення, який подається на затвердження відповідної комісії, відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення приміщення від мереж центрального теплопостачання та ненадання послуг з централізованого опалення. Таким чином, належних та допустимих доказів дотримання вищевказаних норм відповідачем не надано.
Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 08/1349/19.
Враховуючи знаходження приміщення відповідача у багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення на законних підставах - вказане приміщення є опалювальним.
Постановою Верховного Суду від 08.07.2020 року в справі № 554/946/18 зроблено висновок, що єдиною законною підставою для відключення будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинним законодавством України не передбачено.
Розподіл теплової енергії здійснюється відповідно до фактично спожитої послуги у відповідності до вимог законодавства. Виключення з опалювальної площі будинку приміщення, власник чи користувач якого самовільно вчинив відключення від мереж централізованого опалення чи внаслідок бездіяльності якого сталося пошкодження мереж опалення, призведе до порушення прав інших споживачів у будівлях, адже розподіл спожитої послуги приміщенням Відповідачів буде здійснено на них.
Згідно п. 40 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у разі самовільного (без дотримання встановленої законодавством процедури) відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Концерну «МТМ» законними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2422,40 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2023 року по 31.03.2024 року у розмірі 105 031 грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено в повному обсязі 18.12.2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
позивач - Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: вул. Героїв полку «Азов», буд. 137;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя Ю.В.Геєць