с-ще Новомиколаївка
Іменем України
12 грудня 2025 року ЄУ № 314/1091/23 (Провадження № 1-кп/322/15/25)
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення комплексної фоноскопічної та відеотехнічної експертизи, яке подано в рамках кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянськ Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
23 травня 2023 року з Вільнянського районного суду Запорізької області до Новомиколаївського районного суду Запорізької області після визначення його підсудності ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01.05.2023, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 .
Ухвалою судді від 24.05.2023 призначено підготовче судове засідання у цьому провадженні.
Ухвалою суду від 20.09.2023 призначено судовий розгляд, який триває до тепер.
14.11.2025, стороною захисту подане клопотання про проведення комплексної фоноскопічної та відеотехнічної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначені такі доводи (тезисно).
Обвинувачення ОСОБА_4 ґрунтується, передусім, на матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій (далі НСРД), результати яких зафіксовані на аудіо-, відеозаписах, які, на переконання сторони захисту, не відповідають фактичним обставинам справи. Про це повідомлялось обвинуваченим в судовому засіданні відразу після дослідження відеозапису НСРД. Зокрема, у аудіо-, відеозаписи, не містили його слів такого змісту: «Так что же Вы объездили все спецсужбы, а теперь приехали ко мне решать».
На переконання сторони захисту, суду надано та під час розгляду досліджено аудіо-, відеозапис НСРД, які зберігалися органом досудового розслідування у спосіб, який дозволяє можливість вільного доступу до них, не зберегли первинну цілісність через стороннє втручання.
Додатки до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді магнітних носіїв інформації, оптичних DVD-R дисків поміщенні до паперових пакетів, що дозволяє можливість вільного до них доступу та виключає їх надійне збереження. При цьому, частина цих паперових пакетів навіть не опечатані.
Також вивченням матеріалів встановлено розбіжності усного мовлення осіб, зафіксованих в матеріалах НСРД, які відтворювалися двома співробітниками ДБР.
Протоколи, складені старшим оперуповноваженим в ОВС ДБР ОСОБА_6 , та протокол, складений старшим слідчим ДБР ОСОБА_7 , містять суттєві відмінності відтворення усного мовлення осіб, стосовно яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії.
В судовому засіданні захисник і обвинувачений підтримали своє клопотання, просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Прокурор зі свого боку заперечував проти задоволення клопотання. Виклав позицію у письмовому документі, озвучивши її під час судового засідання.
Дослідивши зміст клопотання і позицію прокурора, заслухавши сторони суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Положеннями ч. 1 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Положення ч. 2 цієї ж статті визначає перелік випадків обов'язкових для залучення експерта.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.
Вирішення питань згаданих у клопотанні обвинуваченого до вказаного переліку не відносяться.
Згідно з пп. 1.2.1 п. 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженної наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 одним з різновидів криміналістичної експертизи є експертиза матеріалів і засобів відео-звукозапису (фоноскопічна), в рамках якої здійснюється, зокрема ідентифікація диктора за параметрами усної мови, ідентифікація апаратури, за допомогою якої здійснено запис (визначення, чи є запис оригінальним), та виявлення ознак монтажу.
Отже, суд наділений правом доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, для вирішення питань, які поставлені в клопотанні обвинувачено про призначення експертизи. Водночас необхідною умовою для цього мають бути об'єктивні та обґрунтовані сумніви в автентичності аудіо і відеозаписів.
Як правильно зазначив прокурор доводи клопотання в контексті розбіжностей усного мовлення і текстового є беззмістовними, оскільки згадані обвинуваченим документи складені оперуповноваженим і слідчим за результатами дослідження інформації аудіо відео контролю є саме протоколами, а не стенограмами. Є очевидним що, метою складання протоколу слідчим для подальшого проведення експертного дослідження, була текстуалізація мовлення наближеного до дослівного, з виключенням того тексту вказаного оперуповноваженим у протоколі від 08.11.2025, який міг бути зазначений ним з урахуванням контексту події.
Першоджерелом і головним доказом, що має вирішальне значення є саме інформація, що зберігається на електронних і оптичних носіях. Під час судового розгляду досліджено матеріали НСРД, шляхом відтворення аудіо-, відеозаписів на цих носіях інформації. Обвинувачений не заперечував, що саме він і його голос зафіксовані на записах. Головним же запереченням сторони захисту було те, що в окремих місцях у протоках текстова інформація не в повній мірі відповідала відтвореній.
НСРД фіксувались за допомогою кількох технічних засобів одночасно з кількох ракурсів, і в усіх випадках зафіксована інформація була ідентичною (могла відрізнятися лише якість фіксації). Ознак, які б могли вказувати на ймовірність монтажу, під час дослідження вказаних матеріалів не встановлено.
Само по собі посилання обвинуваченого про те, що ним озвучувалась фраза: «Так что же Вы объездили все спецсужбы, а теперь приехали ко мне решать», яка не зафіксована матеріалами НСРД, не дає підстави вважати про монтаж записів. Сторона захисту на відміну від суду, до моменту дослідження матеріалів НСРД мала в своєму розпорядженні їх копії. Як тоді і тепер має можливість конкретизувати в який час і місці, в розмові з ким саме була озвучена задана обвинуваченим фраза (з посиланням на конкретний запис, тайм код), а не обмежуватися лише формальним доводом. Обвинувачений під час судового розгляду пояснював, що він неодноразово зустрічався і спілкувався з ОСОБА_8 в рамках інших проваджень та справ пов'язаних з порубкою деревини, де той виступав фігурантом, які не були безпосередньо пов'язані з ОСОБА_9 і його автомобілем. Також декілька разів зустрічався і з ОСОБА_9 вже в рамках провадження в якому затримали, вилучили і в подальшому арештували вантажний автомобіль останнього. Отже суд може допустити, що згадана фраза могла бути сказана обвинуваченим, однак як раз в той момент, коли НСРД не проводились.
Форма пакування відповідним способом оптичних і електронних носіїв, на переконання суду, також не може свідчити про монтаж чи підробку записів.
Враховуючи, що стороною захисту не наведено даних, які б об'єктивно свідчили про недостовірність аудіо/відеозаписів НСРД, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення такого роду експертизи, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 242, 332, 369, 369 - 372, 392, 532 КПК України, суд
ухвалив:
у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення комплексної фоноскопічної та відеотехнічної експертизи, відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1