Справа №:755/2834/25
Провадження №: 2-а/755/69/25
"03" грудня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гончарук В.П., перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 в особі представника Кравця Р.Ю. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.02.2025 відкрито провадження у справі.
Вивчаючи матеріали справи з метою ухвалення рішення, судом взято до уваги наступне.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як убачається зі змісту доданої до позову заяви про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови лише 07.02.2025 після її отримання засобами поштового зв'язку.
Судом приймається до уваги, що згідно усталеної практики Верховного Суду, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийняття заяви від 30 серпня 2006 року (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Чинним процесуальним законодавством визначений порядок вирішення питання поважності причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, а також застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 по справі № 607/15025/21).
Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 по справі № 160/22256/21, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В свою чергу на підтвердження обгрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, жодних належних та допустимих доказів отримання позивачем копії спірної постанови саме 07.02.2025 не надано.
Суд звертає увагу позивача, що відсутність належних та допустимих доказів отримання копії спірної постанови саме 07.02.2025 позбавляє суд можливості вирішити клопотання про поновлення відповідного строку та належним чином обгрунтувати відповідне рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. 123 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязалишити без руху надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання зазначених вимог позовна заява буде вважатись неподаною до суду та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя