Справа №:755/21134/25
Провадження №: 1-кс/755/4095/25
"25" листопада 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
слідчого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого 1 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024011000000202 від 13.08.2024, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
старший слідчий 1 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_5 , звернувся до слідчої судді з клопотанням про арешт майна, власницею якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку (кадастровий номер): 8536400000:01:009:0093, площею 0,0050 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що слідчим управлінням (з дислокацією у м. Київ) ГУ СБ України в АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000202, відомості про яке 13.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У період лютого-березня 2014 року, Російська Федерація, використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом Російської Федерації № 42-ФЗ від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Таким чином, з 20.02.2014 Російська Федерація, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи влади і місцевого самоврядування Республіки Крим.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з відкритим, повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» №2002-ІХ від 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
Досудовим розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно, всупереч інтересам держави України, її суверенітету та територіальній цілісності, вчинила пособництво збройним формуванням держави-агресора шляхом добровільного збору, підготовки та передачі останнім матеріальних ресурсів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на допомогу збройним формуванням держави-агресора, яка виражається у добровільному зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2022 року, добровільно, за власною ініціативою, долучилась до об'єднання, що розміщується у спільноті соціальної мережі «ВКонтакте» та має назву «ZащитникамV2022» (далі - «Защитникам»).
В подальшому, здійснюючи комунікацію із проросійськи налаштованим місцевим населенням півострову, а також жителями Російської Федерації, які мають намір долучитись до зборів матеріальних активів та грошових коштів для закупівлі матеріальних ресурсів з метою їх передачі військовим формуванням РФ, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України та задіяні у т.зв. «СВО».
Зазначена вище спільнота, що розміщується у соціальній мережі «ВКонтакте» має понад 4500 учасників, а переважна більшість повідомлень, поширених на сторінці «Защитникам», містять фото- та відео- матеріали, які стосуються організації збору грошових коштів, матеріальних активів, а також слугують підтвердженням передачі вказаного майна представникам збройних сил держави-агресора РФ, які приймають участь у веденні бойових дій проти сил оборони України на тимчасово окупованих територіях: Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей.
Так, на території Кримського півострову здійснює діяльність організація, з назвою «Севастопольська регіональна благодійна громадська організація соціальної підтримки громадянських ініціатив «Захисники», яка має наступні реквізити: Скорочена назва - «СРБГО» «Захисники»; ОГРН 1239200004757; Адреса юридичної особи - 299038, м. Севастополь, внутрішня територія міста Гагарінського муніципального округу, пр-кт Жовтневої революції, буд. 89, кв. 53.
В свою чергу, з квітня 2022 року ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, долучилась до діяльності т.зв. волонтерського руху «СРБГО» «Захисники» та приймала участь у підготовці (плетінні) маскувальних сіток від імені структурного підрозділу зазначеної організації та визначила йому назву «Масксітки із Севастополя з любов'ю» (мовою оригіналу рос. - «Масксети из Севастополя с любовью»), костюмів та інших засобів маскування, організовувала збори грошових коштів та матеріальних активів, а також особисто їх передавала представникам збройних сил Російської Федерації.
Разом з тим, починаючи з жовтня 2022 року ОСОБА_6 почала підшукувати серед проросійськи налаштованого місцевого населення м. Севастополь осіб, бажаючих долучитись до т.зв. волонтерського руху для плетіння маскувальних сіток та подальшої їх передачі представникам окупаційних військ РФ. З цією метою вона поширювала в мережі Інтернет на сторінці спільноти у соціальній мережі «ВКонтакте» повідомлення із відповідним змістом.
Діяльність ОСОБА_6 та утвореного нею т.зв. «волонтерського об'єднання», яке є структурним підрозділом вказаного «СРБГО» та має назву «Масксітки із Севастополя з любов'ю» набуло широкого розголосу на території міста Севастополь та за його межами, що надало змогу останній залучати до цієї діяльності велику кількість населення та фінансово-матеріальних ресурсів, налагодити систему постачання бойовим підрозділам окупаційних військ РФ до їх пунктів тимчасової дислокації, в т.ч. на ТОТ України, накопиченого майна у виді маскувальних сіток та маскувальних костюмів.
Починаючи з жовтня 2022 року ОСОБА_6 із використанням засобів Інтернет-комунікації на систематичній основі здійснювала поширення матеріалів, що містять інформацію про її контактний номер мобільного зв'язку ( НОМЕР_1 ), адресу офісу т.зв волонтерського штабу - м. Севастополь, вул. Володарського, 19, для надсилання поштових відправлень та матеріальних ресурсів, а також відомостей про оголошення нею зборів грошових коштів, звітності у вигляді фото- та відео- матеріалів на підтвердження виготовлення та передачі маскувальних сіток, костюмів для задоволення потреб представників окупаційних військ РФ.
Відповідно до інформації розміщеної у публічному доступі на веб-сторінці «Севастопольської міської ради жінок» станом на березень 2023 року у підпорядкуванні громадянки України ОСОБА_6 перебувало вже близько 1250 осіб.
Вказані матеріальні ресурси ОСОБА_6 , а також інші колаборанти-учасники т.зв. волонтерського руху накопичували за місцем функціонування штабу структурного підрозділу «СРБГО» з назвою «Масксітки із Севастополя з любов'ю» за вищевказаною адресою, де безпосередньо здійснювали плетіння маскувальних сіток, маскувальних костюмів та їх подальше упакування і доставку представникам незаконних збройних формувань до місця дислокації відповідних підрозділів на тимчасово окупованій території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та Кримського півострову.
Встановлено, що громадянкою України ОСОБА_6 у період з квітня 2022 року по січень 2024 року вжито організаційних заходів для оголошення збору грошових коштів та матеріальних активів, придбання, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам збройних сил РФ, за результатами яких:
- не пізніше 22.02.2023 передано маскувальні сітки для вжиття засобів маскування представникам військових формувань РФ;
- не пізніше 02.04.2023 передано 300 м.кв. маскувальних сіток для вжиття засобів маскування представниками військових формувань РФ;
- не пізніше 14.04.2023 передано маскувальні сітки представникам військових формувань РФ;
- не пізніше 14.04.2023 передано маскувальні костюми («легший», «вайперхуд») представникам військових формувань РФ;
- не пізніше 17.04.2023 передано камуфляжні костюми «легший» та «кікімора» представникам військового формування сил РФ - «810-ої окремої гвардійської орденів Жукова та Ушакова бригади морської піхоти імені 60-річчя утворення СРСР Берегових військ Чорноморського флоту ВМ РФ»;
- не пізніше 25.04.2023 підготовлено маскувальні сітки для подальшої передачі представникам військових формувань РФ «захисникам у мотострілковий полк»;
- не пізніше 27.04.2023 передано маскувальні сітки у кількості 132 кв.м. представникам «БАРС-30, загін «Лівадія»;
- не пізніше 01.05.2023 передано маскувальні сітки представнику військових формувань РФ;
- не пізніше 02.05.2023 передано маскувальні сітки представникам військових формувань РФ - «БАРС-30»;
- не пізніше 02.05.2023 передано маскувальні сітки у кількості 180 м.кв. представникам військових формувань РФ - «БАРС-30»;
- не пізніше 16.05.2023 здійснено відправлення маскувальних сіток представникам «810-ої окремої гвардійської орденів Жукова та Ушакова бригади морської піхоти імені 60-річчя утворення СРСР Берегових військ Чорноморського флоту ВМ РФ», які приймають участь у т.зв. «СВО» на Херсонському напрямку;
- не пізніше 18.05.2023 передано маскувальні сітки представникам військових формувань РФ - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- не пізніше 18.05.2023 підготовлено для передачі маскувальні сітки представникам військових формувань РФ - « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- не пізніше 21.05.2023 передано маскувальні костюми представнику військових формувань РФ;
- не пізніше 13.06.2023 передано маскувальні сітки у кількості 10 одиниць представникам військових формувань РФ - «205-й медзагін»;
- не пізніше 25.06.2023 виготовлено маскувальні сітки у кількості 175,5 м.кв. з метою подальшої передачі представникам військових формувань РФ;
- не пізніше 30.06.2023 передано маскувальні сітки представнику військових формувань РФ;
- не пізніше 29.07.2023 передано маскувальні сітки представникам військових формувань РФ;
- не пізніше 02.08.2023 передано маскувальні сітки представникам військових формувань РФ;
- не пізніше 10.08.2023 здійснено відправлення маскувальних сіток представникам «1 ДШБ мед.роти 810-ої окремої гвардійської орденів Жукова та Ушакова бригади морської піхоти імені 60-річчя утворення СРСР Берегових військ Чорноморського флоту ВМ РФ»;
- не пізніше 11.08.2023 передано маскувальні сітки представникам військових формувань РФ («ребятам с Работино»);
- не пізніше 15.09.2023 передано маскувальні сітки представнику військових формувань РФ (боец СВО «Александр»);
- не пізніше 14.10.2023 здійснено виготовлення маскувальних сіток у кількості 220 м.кв. з метою подальшої передачі представникам військових формувань РФ;
- не пізніше 30.10.2023 передано маскувальні сітки та маскувальний костюм «лешик» представнику « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;
- не пізніше 04.11.2023 передано маскувальні сітки представнику військових формувань РФ;
- не пізніше 06.11.2023 передано маскувальні сітки представнику військових формувань РФ;
- не пізніше 08.01.2024 передано маскувальні сітки у кількості 450 м.кв. невстановленому представнику військових формувань РФ - «позивний « ОСОБА_7 »;
- не пізніше 16.01.2024 передано маскувальні сітки невстановленим представникам військових формувань РФ - «бійцям у Херсон, Кринки»;
- не пізніше 17.01.2024 передано маскувальні сітки невстановленим представникам військових формувань РФ - «6 козачий полк», які приймають учать у т.зв. «СВО» на Луганському напрямку.
Про вказані дії ОСОБА_6 , а також інші підлеглі їй т.зв. волонтери «СРБГО» «Захисники» звітували у вищевказаній спільноті соціальної мережі «ВКонтакте» надсилаючи повідомлення щодо необхідності збору певних сум грошових коштів та матеріальних активів для проведення закупівель матеріалів необхідних при плетінні маскувальних сіток, необхідних військовим РФ під час участі у т.зв. «СВО» на території України, а також публікували фото- та відео- матеріали на підтвердження виконання вказаних зборів, виготовлення маскувальних сіток та їх подальшої передачі представникам окупаційних військ РФ.
З наведеного слідує, що дії ОСОБА_6 є системними та тривалими, що свідчить про їх добровільність. Зокрема, в силу наявного життєвого досвіду ОСОБА_6 достеменно розуміє протиправність своїх дій та має на меті завдання шкоди Україні через здійснення пособництва збройним формуванням держави-агресора шляхом збору, підготовку та передачі матеріальних ресурсів.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - умисних діях, спрямованих на допомогу (пособництво) збройним формуванням держави-агресора, вчиненому громадянином України, з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
18.09.2024 у кримінальному провадженні № 22024011000000202 від 13.08.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В той же день, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території м. Севастополя, письмове повідомлення про підозру вручено їй у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, тобто шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр» № 189 (7849) від 18.09.2024, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також надіслано через Інтернет-месенджер «Telegram» на абонентський номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні громадянки України ОСОБА_6 .
Санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру за громадянкою України ОСОБА_6 зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка (кадастровий номер): 8536400000:01:009:0093, площею 0,0050 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти вказане нерухоме майно, унеможливить його подальше відчуження та забезпечить можливість застосування конфіскації майна, як додаткового виду покарання.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження нерухомого майна підозрюваного, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Крім того, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, дане клопотання прошу розглянути без повідомлення власника даного майна.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України - слідче управління Головного управління СБ України в АР Крим розташоване за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Юрія Поправки, 14 А., у зв'язку з чим дане клопотання подається за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Слідчий подане клопотання підтримав та просив задовольнити, з наведених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного клопотання, оскільки вважає, що дане майно не є знаряддям злочину, відтак не має підстав у накладенні арешту.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, крім того, слідчим зазначаються ризики того, що з майном можуть вчинятися дії з його подальшого відчуження, тому з метою забезпечення арешту майна, розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без участі власника майна.
Слідча суддя, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшла такого висновку.
Слідчою суддею встановлено, що на підставі ст. ст. 39, 214 КПК т.в.о. начальником СУ ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_8 доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000202 від 13.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - слідчому в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_9 .
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слідче управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим знаходиться за адресою: вул. Юрія Поправки, 14 А, м. Київ. Відтак, клопотання подано за правилами підсудності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
16 вересня 2025 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, слідчим вживались заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України, вказаної вище підозри. Захиснику ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру.
18.09.2024 в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» № 189 (7849) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було опубліковано повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_6 для вручення письмового повідомлення про підозру та для проведення інших слідчих (процесуальних) дій.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик ОСОБА_6 для проведення процесуальних дій, вказаній особі надіслано повістки через Інтернет-месенджер «Telegram» на абонентський номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 .
Відтак, ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Отже, у разі доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваній, згідно вироку суду, може бути конфісковано у дохід держави.
Відтак, слідчою суддею встановлено, що правовою підставою для арешту майна є забезпечення збереження майна, яке може підлягати конфіскації як виду покарання.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При цьому, слідча суддя зауважує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, а також заходів забезпечення кримінального провадження.
Наразі, слідча суддя вважає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України є вірогідною та достатньою для того, щоб застосувати захід забезпечення кримінального провадження, а саме накладення арешту на майно, яке належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_6 .
Відтак, слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на вищевказане майно.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ч. 10, 11, 12 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру за ОСОБА_6 зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка (кадастровий номер): 8536400000:01:009:0093, площею 0,0050 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Взявши до уваги вищевикладене, кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, враховуючи наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, а також забезпечуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що вимога слідчого є обґрунтованою, а відтак найменш обтяжливим способом арешту майна за даних обставин є заборона відчуження, розпорядження та користування майном. Водночас, враховуючи положення ч. 11, 12 ст. 170 КПК України, вважає за необхідне накласти заборону користування майном у разі, якщо це призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі майна.
Отже, враховуючи вищевикладене, клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175,309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідча суддя
клопотання старшого слідчого 1 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024011000000202 від 13.08.2024, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку (кадастровий номер): 8536400000:01:009:0093, площею 0,0050 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії, пов'язані з вказаною вище земельною ділянкою.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих СУ ГУ СБУ в АР Крим, які здійснюють досудове розслідування та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя: ОСОБА_10