Справа № 752/13897/25
Провадження №: 2/752/7430/25
Іменем України
(заочне)
16.12.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кирильчук І. А.
при секретарі Сінчук І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів, у якому просив суд припинити стягнення з нього на користь відповідача на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року у справі № 757/23748/20-ц аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки (але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 09 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову позивач вказує, що у них з відповідачем є спільна донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020року у справі № 757/23748/20-ц вирішено стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки (але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 09 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 07 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.
На виконання судового рішення позивач сплачував на користь відповідача аліменти на утримання їх дитини.
Але, починаючи з січня 2024 року спільна з дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актами обстеження умов проживання Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про обстеження житлових умов від 06 лютого 2024 року, від 16 квітня 2024 року, від 23 липня 2024 року, від 09 грудня 2024 року, від 19 березня 2025 року, а також заявами від 26 січня 2024 року вх. № 101/42/21-124 та від 29 січня 2024 року вх. № 101/42/Д-130 сторін поданих до Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Актом оцінки потреб сім'ї від 25 травня 2025 року Центру соціальних служб Печерського району у місті Києві.
Відповідно до довідки від 30 травня 2025 року у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів.
Оскільки з січня 2024 року дочка ОСОБА_2 проживає із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на його утриманні, позивач вважає наявні підстави звільнення його від сплати аліментів на утримання дочки на користь відповідача, стягнутих на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року у справі № 757/23748/20-ц, у зв'язку зі зміною обставин.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Кирильчук І. А.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи на 28 липня 2025 року на 12:30 год.
У зв'язку із неявкою відповідача ОСОБА_2 підготовче судове засідання неодноразово відкладалося, зокрема, на 14 серпня 2025 року на 12:00 год., на 16 вересня 2025 року на 10:00 год., на 14 жовтня 2025 року на 10:00 год.
Відповідачу на адресу її реєстрації ( АДРЕСА_2 ) була надіслана позовна заява з додатками та копія ухвали про відкриття провадження у справі, а також судові повістки про відклик у судове засідання, однак всі конверти повернулися до суду із причиною невручення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
На жодне підготовче судове засідання відповідач не з'явилася, відзиву не подав та з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 листопада 2025 року на 11 годину 00 хвилин.
У зв'язку із неявкою відповідача, яка була повідомлена в установленому законом порядку про час і дату розгляду справи по суті, судове засідання було відкладено на 01 грудня 2025 року о 12:00 год.
У судовому засіданні 01 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та надав пояснення, якими обґрунтовано позов.
16 грудня 2025 року до суду надійшла заява вх. № 81222 позивача ОСОБА_1 про розгляд даної справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
У судове засідання, призначені на 03 листопада 2025 року о 11:00 год, на 01 грудня 2025 року о 12:00 год, 16 грудня 2025 року о 11:00 год, відповідач також не з'явилася. Всі судові повістки про виклик відповідача у судові засідання повернулися до суду із причиною невручення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, судом було вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, пояснення позивача, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, актовий запис № 1036 від 17 червня 2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_1 .
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020року у справі № 757/23748/20-ц вирішено стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки (але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 09 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 07 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.
Відповідно до довідки Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30 травня 2025 року № НОМЕР_4/15 у позивача ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про обстеження житлових умов від 06 лютого 2024 року, від 16 квітня 2024 року, від 23 липня 2024 року, від 09 грудня 2024 року, від 19 березня 2025 року обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та встановлено, що квартира трикімнатна, окремо ізольована та з усіма зручностями, обладнана необхідними меблями та побутовою технікою; умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні умови потребують покращення. За даною адресою проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - батько та його діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти проживають з батьком, відносини дружні, мати зловживає алкогольними напоями і проживає окремо.
Факт проживання ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується заявою позивача ОСОБА_1 від 26 січня 2024 року та заявою відповідача ОСОБА_2 від 29 січня 2024 року, поданих до Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Актом оцінки потреб сім'ї від 25 травня 2025 року Центру соціальних служб Печерського району у місті Києві.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наполягає на тому, що оскільки дитина ОСОБА_3 проживає з ним та перебуває на його повному утриманні з січня 2024 року, тому є всі підстави для припинення стягнення аліментів з останнього.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У статті 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до частини першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до статті 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а стаття 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями статті 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною другою статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
За правилами частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61- 21318св18) зроблено висновок про те, що аліменти - це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.
Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №520/21069/18 (провадження № 61- 1347св20).
Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №686/18140/21 (провадження №61-6611 св22)).
Отже, обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов'язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.
Оскільки з січня 2024 року дитина ОСОБА_3 проживає із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на його утриманні, позивач вважає наявні підстави звільнення його від сплати аліментів на утримання дочки на користь відповідача, на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року у справі № 757/23748/20-ц, у зв'язку зі зміною обставин.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Керуючись статями 2-13, 81, 89, 141, ч. 4 ст. 273, статями 258-259, 264-265, 280, 354 ЦПК, статями 19, 150, 155, 161, 180-184 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів - задовольнити.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2020 року у справі № 757/23748/20-ц, аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки (але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 09 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду виготовлено 18 грудня 2025 року.
Суддя І.А. Кирильчук