Єдиний унікальний номер 722/1204/25
Номер провадження 2/722/425/25
20 листопада 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Суського О.І.
секретаря судових засідань Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», поданим представником позивача Пархомчук Сергієм Валерійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ - адвокат Пархомчук С.В. через систему «Електронний суд» подав до Сокирянського районного суду Чернівецької області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1948915 від 24.05.2021 року в сумі 6560,00 грн., сплачений судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.05.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1948915 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Сума виданого кредиту: 2000,00 грн., дата надання кредиту: 24.05.2021 року, строк кредиту: 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,90% в день. Відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.05.2025 року становить 6560,00 грн.
Позивач на підставі укладеного договору факторингу №02-24122001 від 24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набув права вимоги до відповідача. Відтак відповідач перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» має невиконані зобов'язання з повернення коштів, які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та стягнення заборгованості в судовому порядку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 року дана позовна заява передана до провадження судді Сокирянського районного суду Чернівецької області Суського О.І.
Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 31.07.2025 року позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви та просив розгляд цивільної справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на підставі наявних у справі доказів та матеріалів.
Відповідач ОСОБА_1 в жодне в судове засідання, в тому числі 20 листопада 2025 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки викликався до суду судовими повістками з рекомендованими поштовими повідомленнями за встановленою судом адресою реєстрації проживання. Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Станом на день ухвалення рішення відповідач ОСОБА_1 своїм правом не скористався, відзив на позов не подав, жодних заяв, клопотань з процесуальних питань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу Сокирянського районного суду Чернівецької області не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію відповідача щодо предмету спору.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1948915 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить довідка про ідентифікацію. Разом з тим вказаний кредитний договір укладений за допомогою електронного сервісу та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора, містить усі істотні умови, тому є чинним та обов'язковим для виконання.
Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до розділу 1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, товариство надає позичальнику фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 2000,00 грн, строк кредиту - 30 днів.
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 27079,41% річних від суми кредиту в розрахунку 1,90% в день. Тип процентної ставки- фіксована.
Відповідно до п.2.1 кредит надається клієнту у безготівковій формі в національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом ( НОМЕР_1 ).
З довідки про ідентифікацію ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №1948915 від 24.05.2021 року, ідентифікований ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» за одноразовим ідентифікатором «Т737», який було відправлено 24.05.2021 року о 15:14:30 на номер телефону відповідача: НОМЕР_2 .
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №1948915 від 24.05.2021 року, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості становить 6560,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн. та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4560,00 грн.
Як було вище зазначено кредит надається Товариством у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної карти.
На підтвердження виконання Товариством своїх зобов'язань, позивач надав інформаційну довідку ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 04.03.2024 року, відповідно до якої 24.05.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 .
24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» був укладений договір факторингу №02-24122001, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001 від 24.12.2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1948915 від 24.05.2021 року на суму заборгованості, що складає 6560,00 грн., з яких 2000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 4560,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками.
Таким чином, судом встановлено, що у зобов'язанні, яке виникло щодо кредитного договору №1948915 від 24.05.2021 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 , відбулась заміна кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» на ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» відповідно до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 року, витягу з реєстру боржників.
Позивач звертаючись до суду вказує, що первинний кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти на умовах передбачених договором, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, що становить 6560,00 грн., ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 31.01.2025 року направило досудову вимогу на адресу відповідача щодо виконання зобов'язань за кредитним договором та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів передбачених законом.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ході розгляду судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «ЛІНЕУРА Україна» з метою отримання кредитних коштів, за результатами його звернення, 24.05.2021 року було укладено кредитний договір №1948915, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, в товариства виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.
На підставі укладеного договору про надання кредиту відповідачу надано грошові кошти, відтак ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором на загальну суму 6560,00 грн.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача.
Так, як долучені позивачем до матеріалів справи розрахунки заборгованості за кредитним договором, всупереч вимогам ст.81 ЦПК України, відповідачем не спростовані іншими розрахунками, а зазначена у них інформація щодо розміру заборгованості також не спростована належними та допустимими доказами.
Відтак, суд приходить до висновку, що нарахування фінансовою установою відсотків за користування кредитом здійснювалося у межах строку та у розмірі встановленим договором.
Таким чином, враховуючи, той факт, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що він належним чином виконав зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору, тому враховуючи, те, що відповідачем не повернуто своєчасно суму кредиту та не сплачено нараховані відсотки, в порушення умов договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, то він є таким, що зобов'язання за вказаним договором не виконав.
А враховуючи той факт, що на підставі договору факторингу право вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 було відступлено на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», то цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позовна вимога ТзОВ ««ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Також позивач, у зв'язку із захистом свої прав поніс судові витрати які складають із наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч.3 ст.141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Відповідно до ч.5 ст.137ЦПКУкраїни у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року в справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18); від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19); від 08 червня 2021 року в справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21); від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 01.12.2021 року в справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).
Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 10500 грн.00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. укладено договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, додаткова угода №1 від 27.12.2024 року до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, акт про отримання правової допомоги від 22.08.2025 року, зі змісту яких вбачається, що вартість наданих послуг становить 10500,00 грн. та копія платіжної інструкції №39509 від 22.08.2025 року про перерахування коштів в сумі 10500,00 грн.
Відповідно постанови Верховного Суду від 22.07.2022 року по справі № 686/28627/18, в якій зазначено, що «Витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише в майбутньому».
Так як матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні, суд вважає, що витрати за надання правової допомоги в розмірі 10500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Згідно платіжної інструкції №37356 від 04.04.2025 року ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» під час звернення до суду з зазначеним позовом сплачено судовий збір в загальному розмірі 2422,40 грн., таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», судовий збір, у зазначеному розмірі.
Керуючись ст. ст.4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7 (код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором №1948915 від 24.05.2021 року в загальному розмірі 6560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7 (код ЄДРПОУ 42228158) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7 (код ЄДРПОУ 42228158) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 (десять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: