Справа № 713/3086/25
Провадження №2/713/1035/25
іменем України
11.12.2025 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судового засідання Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Чернівецької області, де третіми особами є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права на завершення приватизації на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовною заявою про визнання права на завершення приватизації на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом до відповідача Вижницької міської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.
Просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім'я спадкоємця ОСОБА_1 , шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов'язаних з державною реєстрацією земельної ділянки розміром 0,35 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), розташованої в с.Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області.
Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки, площею 0,35 га, для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області. За життя, а саме, 04 грудня 2017 року ОСОБА_5 залишив заповіт, який посвідчений в.о. старости с.Чорногузи Вижницької міської ради, Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_6 , зареєстрований в реєстрі за №6-50, згідно якого ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповів дочці ОСОБА_1 . Крім неї спадкоємцями за законом є її матір - дружина померлого ОСОБА_2 , та сестри - доньки померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
З метою оформлення спадкових прав після смерті батька, як спадкоємець за заповітом звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. із заявою на предмет видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 та надала необхідні документи. Постановою приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. №188/02-31 від 16.08.2025 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,35 га, для ведення особистого підсобного господарства, що належала спадкодавцю, у зв'язку з тим, що не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_5 , на спадкове майно.
Зазначила, що рішенням Чорногузівської сільської Ради народних депутатів №15 від 23 лютого 1994 року ОСОБА_5 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,35 га. Рішенням Шістнадцятої сесії ХХІ скликання Чорногузівської сільської Ради народних депутатів №16 від 01.04.1994 року затверджено рішення виконкому №6 від 27.01.1994 року, №15 від 23.02.1994 року та №18 від 18.03.1994 року «Про приватизацію земельних ділянок громадян села». ТОВ «Здвижин» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_5 , розташованої в с.Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області, 01.03 - для ведення особистого селянського господарства.
За життя ОСОБА_5 отримав рішення про передачу йому у безплатну приватну власність земельну ділянку, розпочав процедуру приватизації, однак не встиг належним чином зареєструвати право власності та не отримав правовстановлюючі документи, в зв'язку з чим виникла необхідність звернутись до суду з даною позовною заявою про визнання права на завершення приватизації на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце підготовчого засідання. До початку розгляду справи подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В підготовче засідання представник відповідача Вижницької міської ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи представник подав заяву про розгляд справи у відсутність, визнають та не заперечують щодо задоволення позовних вимог.
В підготовче засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не з'явились. До початку розгляду справи від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення.
В підготовче засідання представник Головного Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області не з'явився. До початку розгляду справи від представника ГУ Держгеокадастру надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 22 січня 2025 року Вижницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №15; копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 10 липня 1992 року Чорногузівською сільською радою, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №22, де в графі батько міститься запис: ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , виданого 12 вересня 2010 року виконавчим комітетом Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №10 з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу прізвище позивачки значиться - « ОСОБА_7 ».
За життя, а саме, 04 грудня 2017 року ОСОБА_5 залишив заповіт, який посвідчений в.о. старости с.Чорногузи Вижницької міської ради, Вижницького району Чернівецької області Томком Д.Г., зареєстрований в реєстрі за №6-50, згідно якого ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповів дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Чорногузівської сільської Ради народних депутатів №15 від 23 лютого 1994 року ОСОБА_5 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,35 га, що підтверджується копією рішення.
Рішенням Шістнадцятої сесії ХХІ скликання Чорногузівської сільської Ради народних депутатів №16 від 01.04.1994 року затверджено рішення виконкому №6 від 27.01.1994 року, №15 від 23.02.1994 року та №18 від 18.03.1994 року «Про приватизацію земельних ділянок громадян села».
З метою оформлення спадкових прав позивачка ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. із заявою на предмет видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , яке складається із земельної ділянки, площею 0,35 га, для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується копією витягу.
Постановою приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. №188/02-31 від 16.08.2025 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,35 га, для ведення особистого підсобного господарства, що належала спадкодавцю, у зв'язку з тим, що не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_5 , на спадкове майно.
ТОВ «Здвижин» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_5 , розташованої в с.Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області, 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується технічною документацією.
З копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1201819232025 від 25.08.2025 року вбачається, що місце розташування с.Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області, землі сільськогосподарського призначення: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, площа 0,3500, кадастровий номер земельної ділянки 7320586000:01:002:1847, Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки: Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
З довідки Вижницької міської ради №830 від 15.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1 з 1965 року по день його смерті. На день смерті проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_8 - онук. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 .
З матеріалів спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 №56 вбачається наступне:
Спадкоємцем за законом є дружина померлого ОСОБА_2 , яка від прийняття спадщини та виділ частки відмовилась.
Спадкоємцями за заповітом згідно якого спадкодавець заповів земельну ділянку площею 0,97 ra, кадастровий номер 7320586000:01:003:0023, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 0,11га, кадастровий номер 7320586000:01:002:0022, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в рівних частках є доньки померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які прийняли спадщину та здійснили поділ спадкового майна.
Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , яка 28.03.2025 року подала заяву про прийняття спадщини.
19.07.2025 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 .
При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги щодо спадкування за заповітом.
Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ч.1, 2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за заповітом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином, видача правовстановлюючого документу на ім'я ОСОБА_5 неможлива, а тому спір може бути вирішено лише в судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, із аналізу якого вбачається, що процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.
Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
Згідно з пунктом "г" частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Оскільки ст.125 ЗК України в редакції закону України №1066-VI від 05.03.2009 встановлює, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, спадкоємці особи, яка розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, але не закінчила її, мають право звертатися до суду із позовами про визнання за ними права на завершення процедури приватизації землі з подальшим правом реєстрації права власності на таку.
Відповідний правовий висновок викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №350/67/15-ц (провадження №14-652цс18) .
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.
За життя ОСОБА_5 отримав рішення про передачу йому у безплатну приватну власність земельну ділянку, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки розміром 0,35 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), розташованої в с.Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області, однак в зв'язку зі смертю не встиг її завершити та зареєструвати.
За таких обставин, суд вважає, що позивачка, прийнявши спадщину після смерті батька набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому за життя, включно й з правом на завершення приватизації земельної ділянки.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
На підставі ст.ст.1216-1218, 1233, 1236, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 200, 206, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім'я спадкоємця ОСОБА_1 , шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов'язаних з державною реєстрацією земельної ділянки розміром 0,35 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), розташованої в с.Чорногузи, Вижницького району Чернівецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Вижницька міська рада, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062096, м.Вижниця вул.Українська, 34, Чернівецької області.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання с.Чорногузи, Вижницький район Чернівецька область.
Третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, (ідентифікаційний код юридичної особи - 39909396), юридична адреса: 58000, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 194-А.
Суддя Іван КИБИЧ