Справа № 953/8864/25
н/п 2/953/3657/25
18 грудня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі - Товариство) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 869224666 від 09.12.2023 у розмірі 24 042,42 грн та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу - 7 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за кредитним договором, зобов'язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Розгляд справи відкладався, зокрема, до 18.12.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив у разі неявки відповідача розгляд справи проводити за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судових повісток на відому суду адресу, поштові повідомлення повернулися з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судові засідання 25.09.2025 та 18.12.2025), що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд ухвалою від 18.12.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
09.12.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 869224666 (далі - договір № 869224666), відповідно до якого, ОСОБА_1 заповнив заявку, вказавши свої дані, в подальшому на основі цієї заявки було сформовано типовий кредитний договір та оферту з усіма істотними умовами, які позичальник акцептував шляхом накладання одноразового ідентифікатора PSVV.
Відповідно до п. 2.1-2.3 договору сума кредиту складає: 5 100,00 грн. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору (п. 3.1. договору). Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 856 грн 80 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет (п. 3.3 договору). Рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 08.01.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 08.01.2029 (п. 7.1., 7.3. договору). Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.4. договору).
Згідно з інформацію в АТ "Універсал Банк", а саме випискою про рух коштів за рахунком відповідача вбачається зарахування суми кредитних коштів у розмірі 5 100 грн 09.12.2023 на його рахунок (зарахування переказу).
28.11.2018 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон плюс" зобов'язується передати ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" суму фінансування, а ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов'язується відступити ТОВ "Таліон плюс" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Надалі до вказаної угоди укладались додаткові договори щодо продовження строку його дії та додаткові реєстри про передання права вимоги.
19.12.2024 ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "Таліон плюс" уклали договір факторингу № 19/1224-01 відповідно до якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов'язується передати ТОВ "Таліон плюс" суму фінансування, а ТОВ "Таліон плюс" зобов'язується відступити ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
29.05.2025 Товариство та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЕЙС" зобов'язується передати ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" суму фінансування, а ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов'язується відступити Товариству права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Згідно з реєстру боржників Товариство отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 869224666 від 09.12.2023, ПІБ: ОСОБА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; всього сума заборгованості 24 042,42; залишок по тілу кредиту: 5 100; залишок заборгованості за процентами: 18 942,42 грн.
Рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 09.12.2023 - 14.12.2023 підтверджується випискою по картці наданою АТ "Універсал Банк".
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитний договір від 09.12.2025 шляхом підпису одноразовим ідентифікатором, за яким він отримав кредит.
Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором надав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, тобто виконав свої зобов'язання з надання коштів, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договором № 869224666 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 29.05.2025 Товариство стало новим кредитором за вказаним кредитним договором на підставі ст. 512 ЦК України.
З реєстр боржників, за яким Товариство отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 та розрахунку, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 24 042,42 грн. Указана заборгованість складається з 5 100,00 грн - по тілу кредиту, 18 942,42несплачені проценти за користування коштами.
Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
При цьому як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7 000 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу 29.05.2025, укладений між ТОВ "ФК "ЕЙС" та АБ "Тараненко та партнери"; додаток № 1 до договору № 29/05/25-01 про надання правничої допомоги від 29.05.2025 (протокол погодження вартості послуг до договору № 29/05/25-01 про надання правничої допомоги від 29.05.2025); додаткову угоду № 25770851195 до договору № 29/05/25-01 про надання правничої допомоги від 29.05.2025, акт прийому передачі наданих послуг з переліком таких, а сам: складання позову - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів - 1 000,00 грн, підготовка запиту - 500 грн, підготовка клопотання - 500 грн.
Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Водночас розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. Позивач заявив до стягнення 24 042,42 грн, а витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн, тобто більше ніж 29 % від суми позову. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції), позивач не вчиняв значних дій щодо витребування та надання додаткових доказів, не приймав участь у судових засіданнях, тощо. А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи є підставою для часткового задоволення заяви у розмірі 2 400 грн, в решті (4 600 грн) слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 137, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 042,42 гривень та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 400 гривень.
В решті відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 18.12.2025.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Роман ВІТЮК