Справа № 953/11075/25
Провадження № 2/953/4545/25
18 грудня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
20 жовтня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 6295338 від 13.03.2025 у розмірі 63564,03 грн, яка складається з 47928,84 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5635,19 грн - заборгованість за відсотками, 10 000,00 грн - заборгованість за комісією. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Крім того, у позовній заяві зазначений попередній розрахунок судових витрат у виді витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.03.2025 Товариство (кредитор) та ОСОБА_1 (боржник, позичальник) уклали договір № 6295338 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі договір), відповідно до якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 50 000,00 грн для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, зазначений у додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору, а позичальник зобов'язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 28,00 % річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов'язання згідно цього договору.
29 липня 2025 року на адресу боржника було відправлено претензію про погашення заборгованості за кредитним договором № 6295338 від 29 липня 2025 року, проте борг залишився непогашеним.
Всупереч умов Договору № 6295338 від 13.03.2025 Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 63564,03 грн, яка складається з 47928,84 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5635,19 грн - заборгованість за відсотками, 10000,00 грн - заборгованість за комісією.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань не подавав.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 13.03.2025 Товариство (кредитор) та ОСОБА_1 (боржник, позичальник) уклали договір № 6295338 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі договір), відповідно до якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 50 000,00 грн для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, зазначений у додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору, а позичальник зобов'язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 28,00 % річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов'язання згідно цього договору (п. 11.). Дата остаточного повернення кредиту до 12.03.2027. Платежі з повернення кредиту здійснюються згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.5. договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем на залишок заборгованості за позикою та погашаються при надходженні коштів на рахунок кредитодавця. Нарахування процентів здійснюється кредитодавцем щодня за методом "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, за фактичний термін користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. За обслуговування кредитної заборгованості позичальник щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4 % від суми кредиту, зазначену у п. 1.1. цього договору. Встановлена договором комісійна винагорода сплачується позичальником щомісячно у вищевказаному розмірі в період, встановлений у додатку № 1 до цього договору, починаючи з 01.04.2025, а у разі повного дострокового повернення кредиту за фактичний період користування.
Згідно з п. 2.6. договору сплата процентів, суми кредиту та інших платежів здійснюється позичальником щомісячно ануїтетними платежами у розмірі та в період встановленими у додатку № 1 до цього договору з 01 по 15 число місяця наступного за звітним, починаючи з 01.04.2025 року, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
За надання кредиту позичальник сплачує комісію у розмірі 3 % від суми кредиту, встановленої у п 1.1. даного договору. Зазначена комісія сплачується позичальником одноразово, у день видачі кредиту, за рахунок кредитних коштів (тіло кредиту) шляхом перерахування за вказаними позичальником реквізитами суми кредиту за мінусом утриманої кредитодавцем комісії. Підписанням цього договору позичальник розпоряджається, надає згоду та уповноважує предитодавця на вчинення дій з утримання на свою користь та у свої власності/не перерахуванні позичальнику грошових коштів, що включаються до загальної суми кредиту, але які до фактичного їх зарахування/перерахування на користь позичальника, в порядку, встановленому даним пунктом договору, сплачуються у вигляді комісії за надання кредиту.
Відповідно до п. 8.1. договору сторони домовились про можливість застосування при взаємовідносинах електронного документообігу, а саме використання електронних підписів під час створення, оброблення, посвідчення копій та зберігання електронних документів та визнання сторонами документів в електронному вигляді із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Згідно з п. 8.5.3. договору позичальник погоджується та визнає, що здійснивши накладання КЕП на електронний документ, він засвідчив, що ознайомився з усім текстом кредитного документу, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту як за окремими частинами так і в цілому, і свідомо застосував КЕП в контексті, передбаченому документом (підписано, погоджено, засвідчено тощо).
Відповідно до додатку № 1 до договору період надання кредиту у користування сплати за нього процентів та комісій визначено до 12.03.2027.
Згідно з платіжною інструкцією № 2830 від 13.03.2025 Товариство перерахувало на рахунок ОСОБА_2 49 000,00 грн. Призначення платежу: видача кредиту згідно з кредитним договором № 6295338 від 13.03.2025, ОСОБА_2 ..
Відповідно до розрахунку позивача станом на 01.09.2025 загальна сума заборгованості становить 63564,03 грн, яка складається з 47928,84 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5635,19 грн - заборгованість за відсотками, 1000,00 грн - заборгованість за комісією, заборгованість по рахунку інфляції 0,00 грн, заборгованість за 3 % річних 0,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (частина сьома статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Суд ураховує, що позивач надав до матеріалів справи копію договору, а також докази перерахування відповідачу, боржнику за договором коштів на підтвердження власного зобов'язання за договором, а тому наведені докази у їх сукупності вказуються на укладення між сторонами кредитного договору. Відповідач факту укладення договору не спростовував, а тому з урахуванням принципу змагальності, у суду відсутні докази на спростування відповідної обставини.
Щодо розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами
Як убачається з матеріалів справи, факт видачі кредиту підтверджується належними доказами. Згідно з платіжної інструкції відповідачу перераховано 50 000,00 грн, тобто сума з урахуванням утриманням 2 % комісії передбаченої п. 2.7. договору.
Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Так, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу у користування коштів, однак доказів повернення таких коштів у повному розмірі суду не надано. Тобто боржник в порушення положень ст. 509, 525, 526, 1046, 1048 ЦК України та положень договору не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та процентів за його користування. При цьому суд виходить з того, що обов'язок доведення обставин погашення заборгованості покладається на боржника. А тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредит у розмірі 47928,84 грн та 5635,19 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо комісії за обслуговування кредиту.
Закон України "Про споживче кредитування" передбачає можливість встановлення сторонами кредитного договору обов'язку позичальника сплачувати певні комісії. Водночас такі положення мають відповідати положенням законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказала, що Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування". Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Судуу складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023у справі № 204/224/21, а також постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 611/679/21 зроблено висновок, що у разі коли кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу таза які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 у справі № 910/1274/24 (переглядаючи справу, де кредитором є також Товариство і за аналогічних умов договору, зокрема, п. 2.5._ вказав, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Товариство у цій справі не надало жодного доказу щодо додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надавались боржнику та за які кредитором встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касовео бслуговування), положення наданого договору також не містить відповідного переліку послуг, а тому суд дійшов висновку, що ( п.2.7. договору) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Проспоживче кредитування", що повністю узгоджується з усталеною практикою суду касаційної інстанції, зокрема, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, а також постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 611/679/21, які враховуються судом відповідно до частини четвертої статті 236 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає, що заявлена позивачем вимога щодо сплати комісії є необґрунтованою, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 10000,00 грн відмовляє, що відповідає висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що сума заборгованості відповідача по тілу кредиту у розмірі 47928,84 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 5635,19 грн, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 53564,03 грн, дана сума боргу підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити чатково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором № 6295338 від 13.03.2025 у розмірі 53564 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн 03 коп, яка складається з наступного: 47928,84 грн - заборгованості по тілу кредиту, 5635,19 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2551,63 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 40 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ», адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизська,16, код ЄДРПОУ 38604217.
Відповідач: з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна