Справа № 953/9777/25
н/п 2/953/4076/25
/заочне/
16 грудня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
17 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №497996-КС-001 від 30.04.2024 у розмірі 21 052,41 грн., з яких: 9 615,60 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 11 436,81 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на укладення 30.04.2024 з відповідачем кредитного договору №497996-КС-001 на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та не виконання відповідачем умов угоди, внаслідок чого позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились.
До судового засідання, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду сторони не з'явилися. Позивач просив розгляд справи здійснювати за своєї відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Відповідач причину неявки не сповістив.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстави передбачені ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, судом, не встановлені.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін.
Зважаючи на повторну неявку відповідача до судового засідання, відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:
30.04.2024 позивач надіслав відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №497996-КС-001 про надання кредиту.
30.04.2024 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір №497996-КС-001.
30.04.2024 між позивачем та відповідачем укладений договір про надання кредиту №497996-КС-001, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах: тип кредиту - кредит; строк кредиту - 16 тижнів; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка - знижена процентна ставка 424,84175000, стандартна процентна ставка 547,5; денна процентна ставка - 1,16 %; загальні витрати за кредитом - 13 054,88 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту - 23 054,88 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 23597,10 грн.
Договір підписаний з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» з одноразовим ідентифікатором.
Також 30.04.2024 відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором
підписаний паспорт споживчого кредиту.
Позивач своє зобов'язання виконав, надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід», листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-251121/26269-БТ від 25.11.2025, випискою з договором №б/н за період з 30.04.2024 по 20.08.2024.
Натомість, відповідач своє зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 21 052,41 грн., з яких: 9 615,60 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 11 436,81 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновує:
За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, що передбачено ч.4 ст.203 ЦК України.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що передбачено ч.1 ст.638 ЦК України.
За правилами ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Приписами ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що 30.04.2024 між сторони укладений кредитний договір №497996-КС-001, позивач зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн., який відповідачем не повернутий.
Відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування наведених вище висновків, як і не надані належні докази на підтвердження відсутності боргу за вказаним кредитним договором.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 9 615 (дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 60 коп., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 11 436 (одинадцять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 81 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 411).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 18.12.2025.
Суддя Н.Є. Єфіменко