621/2641/24
1-кп/621/98/25
іменем України
18 грудня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
за відсутності потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024221260000381 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Таранівка Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
Згідно обвинувального акта від 16.07.2024 ОСОБА_4 обвинувачується у двох епізодах таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, за наступних обставин:
1. В середині березня 2024 року, в умовах дії воєнного стану на території України, який введено із 05:30 години 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який неодноразово продовжений, ОСОБА_4 перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1 , де у нього виник умисел на таємне викрадення належного ОСОБА_5 електрорубанка "МЗПО-РЭ-1100-82".
Того ж часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні гаражу за вище зазначеною адресою, скориставшись тим, що його дії є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_5 електрорубанок "МЗПО-РЭ-1100-82", вартістю 1 600 грн 00 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
2. 20 березня 2024 року, в умовах дії воєнного стану на території України, який введено із 05:30 години 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який неодноразово продовжений, ОСОБА_4 перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1 , де у нього виник умисел на таємне викрадення належного ОСОБА_5 зварювального апарату "BauMaster AW-97120 BX".
Того ж часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні гаражу за вище зазначеною адресою, скориставшись тим, що його дії є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав належний ОСОБА_5 зварювальний апарат "BauMaster AW-97120 BX", б/в, вартістю 1 850 грн 00 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Під час підготовчого судового засідання учасникам кримінального провадження поставлено на обговорення питання щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Прокурор ОСОБА_3 вважав за необхідне закрити кримінальне провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 в цілому визнав зазначені вище фактичні обставини кримінальних правопорушень, надав згоду на закриття кримінального провадження.
Вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов наступного:
Відповідно пункту 2 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 8 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до пункту 4-1 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Статтею 479-2 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Зазначені вище фактичні обставини кримінальних правопорушень, вчинених в березні 2024 року обвинуваченим ОСОБА_4 , кваліфіковані за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Відповідно до частини 6 статті 3 Кримінального кодексу України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини 1 статті 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", яким внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), та вказану статтю викладено в наступній редакції:
"Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна.
Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб".
Таким чином, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір вартості такого майна перевищує розмір, установлений у статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Відповідно до частини 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року - у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 3 028 грн 00 коп., а 50 відсотків від його розміру - 1 514 грн 00 коп.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив крадіжки, якими спричинив:
- в середині березня 2024 року потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1 600 грн 00 коп.;
- 20 березня 2024 року потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1 850 грн 00 коп.
Отже, відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", на час вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, розмір вартості майна, яке останній таємно викрав, з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України, був визначений у 2024 році у розмірі 3 028 гривень (1 514,00х2 = 3028).
Обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин, належить закрити кримінальне провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Застосований щодо речових доказів арешт тимчасово вилученого майна на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 17.06.2024 (а. п. 104, 105), належить скасувати.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (а. п. 102, 103).
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5 Кримінального кодексу України, пунктом 4-1 частини 1 статті 284, статтями 350, 369-372, 479-2 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Закрити кримінальне провадження № 12024221260000381 у відношенні ОСОБА_4 за обвинуваченням за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 17.06.2024 арешт тимчасового вилученого майна.
Речові докази: електрорубанок "МЗПО-РЭ-1100-82", зварювальний апарат "BauMaster AW-97120 BX", що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , - вважати повернутими власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1