Справа №639/7486/25
Провадження №2/639/2535/25
18 грудня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Скороход Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
07.10.2025 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 609,95 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 11 200,00 грн.
Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.12.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №TDB.2021.0165.35487 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Картковий рахунок Клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Так, згідно з виписок по рахунку Позичальника станом на 03.09.2024 року у відповідача сформувалась заборгованість перед Банком, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 9 989,99 грн., заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 18 619,96 грн., загальної суми заборгованості - 28 609,95 грн. Разом з тим, 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Згідно з Розрахунком заборгованості Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0165.35487 від 15.12.2021 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість Боржника/Відповідача становить: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 9 989,99 грн., заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 18 619,96 грн., загальної суми заборгованості - 28 609,95 грн. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 08.10.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.
В судове засідання 18.12.2025 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 18.12.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.12.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №TDB.2021.0165.35487про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (а.с. 33-36, 44-46).
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК». Підписання Сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку з чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги Банку (Додаток № 1 до Договору), далі - Тарифи, вступають в силу для Сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір, надалі - Договір.
Так, відповідно до п.4.8. Кредитного договору сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив, що істотні умови, які є обов'язковими для договору даного виду відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у цьому тексті чи додатках, додаткових угодах до нього, так і у Правилах, Тарифах, тощо, що у сукупності складає Договір.
Підписом під текстом Кредитного договору Клієнт підтвердив факт отримання ним картки та ПІН-коду до неї (п.4.1.).
Згідно розділу 1 Тарифів (додаток №1 до Кредитного договору) строк дії картки становить 5 років.
Разом з тим, у п.4.3. Кредитного договору вказано, що закінчення терміну дії Картки, її втрата або пошкодження не спричиняє припинення договірних відносин між Банком та Клієнтом та/або закриття Карткових рахунків. Відмова Клієнта від Доступного ліміту кредитної лінії не припиняє дію цього Договору. На Картковий рахунок-1 Банк надав Клієнту кредит, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії, в сумі та на умовах визначених Кредитним договором.
Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору, розмір Доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах Максимального ліміту кредитної лінії, у порядку передбаченому Правилами.
Сплата процентів, передбачених умовами Договору за користування Доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється Клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково) (п. 2.4 Кредитного договору).
Нарахування процентів на залишок коштів на Карткових рахунках, за користування Доступним лімітом кредитної лінії та у разі виникнення заборгованості на суму несанкціонованого овердрафту здійснюється згідно Правил та Тарифів (п. 2.6 Кредитного договору). Розмір процентів за користування кредитом визначений у п.2.2. Кредитного договору та Тарифах (додаток №1 до договору).
У п. 2.2.7 Кредитного договору встановлено кінцевий строк, до якого має бути сплачена заборгованість за Доступним лімітом Кредитної лінії у повному обсязі.
Відповідно до п.3.1.2 Кредитного договору, при користуванні Доступним лімітом кредитної лінії Клієнт зобов'язаний: ? щомісячно, не пізніше Розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов'язковий платіж, в т.ч. проценти та інші обов'язкові платежі передбачені Договором, у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на Картковий рахунок-1; ? погасити заборгованість за Доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості.
Розмір обов'язкового мінімального платежу визначений п.8.5. Тарифів (додаток №1 до договору).
Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Картковий рахунок-1 Клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку (а.с. 24-30, 37-43).
Однак, свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач ОСОБА_1 не виконав.
Разом з тим, відповідно до п. 3.4.2 Кредитного договору, Банк має право відступити право вимоги за Договором відповідно до чинного законодавства України без отримання згоди Клієнта.
Так, 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с. 10).
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, від 14.03.2024 року.
Таким чином, Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0165.35487 від 15.12.2021 року.
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с. 65-66).
Окрім того, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, надання коштів та банківських металів у кредит, від 14.03.2024 року.
Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать Первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 року №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, переможцем яких став Первісний кредитор (а.с. 67-69).
Відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами.
Між тим, відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0165.35487 від 15.12.2021 року (а.с. 51).
Згідно з Розрахунком заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №TDB.2021.0165.35487 від 15.12.2021 року, сформованого АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість становить 28 609,95 грн.яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 9 989,99 грн., заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 18 619,96 грн. (а.с. 32).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби зв'язку, наприклад електронний.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.
Також, наряду із вищезазначеним свідченням, визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва.
Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, не подав відзиву з відповідними запереченнями та доказами на їх підтвердження, отже позовні вимоги, які ґрунтуються на умовах договору та закону, підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0165.35487 від 15.12.2021 рокустаном на 03.09.2024 року у розмірі28 609,95 грн.яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 9 989,99 грн.,заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 18 619,96 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Між тим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 року, додаток № 2 договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № б/н.
Отже, враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрати на правову допомогу у розмірі 11 200,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422,40 грн. (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0165.35487 від 15.12.2021 рокустаном на 03.09.2024 року у розмірі28 609 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'ять) гривень 95 копійокяка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 9 989,99 грн.,заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 18 619,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», ЄДРПОУ:40932411, адреса: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, оф. 105;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 18.12.2025 року.
Суддя Н.В. Баркова