Справа №639/4420/22
Провадження № 1-КП/639/80/25
щодо дії запобіжного заходу
18 грудня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), захисника - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові об'єднанні кримінальні провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч.3 ст. 185, ч. 1 ст.309 КК України,
На розгляді Новобаварського районного суду міста Харкова знаходяться об'єднанні кримінальні провадження № 12022221210000035 від 12.01.2022, № 12022221190000702 від 22.07.2022, № 12023220000000181 від 13.03.2023, № 12023221220000303 від 21.02.2023 та № 12023221210000778 від 17.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.
Прокурором було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому прокурор посилався на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою не заперечували. Водночас, сторона захисту просила зменшити обвинуваченому розмір застави, визначеної ухвалою суду від 27.03.2025, як альтернативний запобіжний захід, вказуючи на її непомірність для обвинуваченого.
Вирішуючи вказане питання відповідно до ст. 331 КПК України, суд виходить з такого.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 17.08.2023 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 продовжувався ухвалами Жовтневого (наразі - Новобаварського) районного суду м. Харкова, востаннє - ухвалою суду від 22.10.2025 на 60 днів, тобто до 20.12.2025.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Згідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий - вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 27.10.2022за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, до 1 року обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; до затримання офіційно не працював; одружений, має малолітню доньку.
По кримінальним провадженням № 12022221210000035 від 12.01.2022; №12022221190000702 від 22.07.2022 та № 12023220000000181 від 13.03.2023 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, більшість з яких є також корисливими, в тому числі у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
По кримінальному провадженню № 12023221220000303 від 21.02.2023 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні також умисних корисливих злочинів, покарання за які передбачено у виді позбавлення волі на строк до 3 років. При цьому згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні відповідних кримінальних правопорушень під час іспитового строку, визначеного вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 27.10.2022 та вже під час того, коли на розгляді Жовтневого районного суду м. Харкова знаходилось кримінальне провадження № 12022221210000035 від 12.01.2022, по якому відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Також у вчиненні кримінального правопорушення вже після ухвалення вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 27.10.2022та під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 обвинувачується по кримінальним провадженням № 12023220000000181 від 13.03.2023 та №12023221210000778 від 17.08.2023.
Надаючи оцінку щодо доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, судом враховується, що наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини» (Selcuk v. Turkey), § 34; «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria), § 9).
На переконання суду, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватості; дані про особу обвинуваченого, його вік, репутацію, відсутність законних джерел доходу; наявність не погашеної судимості; велику кількість епізодів обвинувачення, частина з яких, згідно обвинувальних актів була скоєна під час іспитового строку та коли відносно ОСОБА_4 діяв запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.
Судом перевірялась можливість зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який для запобігання вищезазначеним ризикам. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, їх ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються; 2) дані про особу обвинуваченого, наведені вище , 3) суть і кількість епізодів обвинувачення; 4) неможливість запобігти ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 навіть такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт через його неефективність, суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо нього строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе гарантувати запобігання встановленим ризикам.
Таким чином, клопотання прокурора про подовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Щодо клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави, то переконливих доводів на його обґрунтування стороною захисту не наведено, а тому, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , зокрема, загальну суму спричиненої шкоди, суд не знаходить підстав для зменшення суми застави як альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому.
Роблячи такі висновки, суд також враховує, що відповідні доводи були предметом перевірки під час апеляційного перегляду ухвал Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.10.2023 та 11.03.2024, та ухвалами Харківського апеляційного суду від 13.11.2023 та 02.04.2024 відповідно у задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого та захисника було відмовлено.
Крім того ухвалою суду від 27.03.2025 було частково задоволено аналогічне клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави, а нових істотних обставин, як підставу зменшення розміру застави, захистом та обвинуваченим не наведено.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 15 лютого 2026 року включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави, визначеної обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою суду від 27 березня 2025 року- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення,а обвинуваченим, який тримаються під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1