Справа № 638/7294/22
Провадження № 2/638/603/25
18 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту прийняття спадщини, визнання об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності в спільній сумісній власності, та визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
ОСОБА_5 (далі за текстом - позивач) звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , в якому просить: встановити факт прийняття спадщини - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його батька, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_7 15 серпня 2021 року; визнати об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошовий вклад «Стандарт» у розмірі 1 100 (одна тисяча сто) євро з процентами та компенсаціями, внесений за заявою ОСОБА_7 про приєднання SAMDNWFD0073005741101 на 6 місяців до 30.09.2021 р. включно на ім'я ОСОБА_7 у АТ КБ «Приватбанк», та визнати за ОСОБА_5 , право власності на частину грошового вкладу «Стандарт» у розмірі 550 євро з процентами та компенсаціями у АТ КБ «Приватбанк» за заявою ОСОБА_7 про приєднання SAMDNWFD0073005741101 на 6 місяців до 30.09.2021 включно в спільній сумісній власності з ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 право власності на: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 житловою площею 25, 2 кв. метрів, загальною площею 43, 7 кв. метрів , яка належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02 березня 1993 року за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері, ОСОБА_9 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 27,8 кв. метрів, загальною площею 48,9 кв. метрів, яка належить ОСОБА_7 на підставі: частини квартири - свідоцтва про право власності на житло від 09 серпня 1993 року виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, частини квартири - в порядку спадкування за заповітом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_8 ; частини грошового складу «Стандарт» у розмірі 550 євро з процентами та компенсаціями у АТ КБ «Приватбанк» за заявою ОСОБА_7 про приєднання SAMDNWFD0073005741101 на 6 місяців на умовах початкової суми вкладу у розмірі 1100 євро до 30.09.2021 включно, з нарахуванням процентів за ставкою 0,01% річних; грошові вклади з процентами та всіма видами компенсацій у відділенні Ощадбанку № 3294/0282 Дзержинського району м. Харкова по рахунку № НОМЕР_1 та по рахунку № НОМЕР_2 , та у відділенні Ощадбанку № 3294/0309 Дзержинського району м. Харкова, по рахунку № НОМЕР_3 , які належали ОСОБА_9 на підставі ощадних книжок, та відповідно, ОСОБА_7 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 березня 1993 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_9 , виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори; автомобіль ВАЗ -2107 1990 року випуску синього кольору, кузов номер НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , належний ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ІХС № НОМЕР_6 року.
В обґрунтуванні позовної заяви зазначає, що вона познайомилася з ОСОБА_7 в кінці 2000 року, через деякий час почали зустрічатися. В січні 2001 року позивач переїхала мешкати до нього у квартиру АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_10 на праві власності. З ОСОБА_7 з січня 2001 року вони розпочали фактичні сімейні стосунки. Вони стали постійно проживати однією сім'єю у квартирі АДРЕСА_2 як подружжя, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах. Вели спільне господарство та мали єдиний бюджет. На той час позивачу було 49 років, ОСОБА_10 - 44 роки. ОСОБА_7 був приватним підприємцем , поки не припинив підприємницької діяльності 24.03.2015 року. Відповідач працювала у різних місцях швачкою. З отриманих грошових коштів складався їх сімейний бюджет, з якого вони сплачували комунальні платежі, робили ремонт у квартирі, харчувалися, лікувалися, придбавали одяг, взуття, необхідні речі, відпочивали, та інше. Позивач зазначає, що в період спільного проживання вони вели постійно спільне господарство, мали спільний бюджет, купували майно, товари для сумісного користування, спільно проводили свята, разом відпочивали, піклувалися один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років ОСОБА_7 , помер. Те, що позивач постійно з 2001 року мешкала з ОСОБА_7 однією сім'єю у квартирі АДРЕСА_2 , підтверджується довідкою голови правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодість» від 20.01.2022 р., актом, затвердженим головою правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодість» 20.01.2022 р., складеним сусідами по квартирі; супровідним листком Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня», де зазначено, що у лікарню ОСОБА_11 доставлений у супроводі дружини, тобто у супроводі позивача; акт на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення від 14.08.2021 р., складений за замовленням позивача, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_12 , виданий позивачу; допомога на поховання ОСОБА_7 , видана також позивачу де одержувачем допомоги зазначена ОСОБА_13 . Позивач стверджує, що лікуванням ОСОБА_12 займалась також вона, на підтвердження чого нею надано роздруківку телефонної розмови позивача з ОСОБА_7 .
Вказує, що спадкоємців перших трьох черг у ОСОБА_12 немає. Позивач є спадкоємцем після померлого ОСОБА_12 четвертої черги, так як проживала з ним однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини, а саме, з січня 2001 року. Після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , відкрилася спадщина на майно.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_12 (повторного), виданого 07 квітня 1992 року Ч. Лозівською сільрадою Дергачівського району вбачається, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_12 . Квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована у Харківському міському бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 19.08.1993 року. Тобто ОСОБА_10 та ОСОБА_8 належало по частині квартири АДРЕСА_1 . 23 грудня 1992 року ОСОБА_8 залишив заповіт на користь сина ОСОБА_12 , посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори, відповідно до якого на випадок смерті зробив таке розпорядження « все моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати мені на день смерті по закону, я заповідаю своєму сину - гр. ОСОБА_7 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 батько ОСОБА_12 . ОСОБА_8 помер. ОСОБА_7 був єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_8 за заповітом. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . В нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_11 не звертався, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, фактично прийняв спадщину після смерті батька, вступивши в управління та володіння спадковим майном впродовж шести місяців після його смерті.
Позивач зазначає, що від встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_14 після смерті його батька, ОСОБА_8 , залежить виникнення в позивача права власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_12 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Так як ОСОБА_11 прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , впродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, вважає, що за нею повинно бути визнано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_12 .
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 25 жовтня 2021 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Л.В. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , відповідачі по справі, як спадкоємці п?ятої черги, також звернулися з заявами про прийняття спадщини. Постановою від 22 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Л.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 позивачу відмовлено, у зв'язку з чим, позивач була змушена звернутися до суду.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2023 року провадження у цивільній справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
09 лютого 2023 року до суду від представника ОСОБА_3 - адвоката Пакіної А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона зазначає, що позивачем наданий у якості доказу фактичного зареєстрованого місця проживання позивача паспорт громадянки України, виданий 12.06.1997 року Дзержинським РВ УМВСУ в Харківській області серії НОМЕР_7 на ім?я ОСОБА_5 , яка свідчить про те, що позивачка з 2000 року і по день виникнення спірних правовідносин була зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . У свою чергу, померлий ОСОБА_11 з 14.10.1997 року, мешкав та був зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_2 . Вказана обставина свідчить про відсутність документально підтвердженого факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також вказує, що скріншоти листування, копії квитанцій про придбання води та деяких ліків, медичні документи, акт про поховання стосуються періоду життя ОСОБА_12 з 11.08.2021 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , та можуть підтвердити факт знаходження поруч з померлим у вказаний період ОСОБА_5 , але жодним чином не підтверджують факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу встановлений законом термін (5 років до смерті). Твердження надання допомоги, спілкування та листування ОСОБА_5 з ОСОБА_14 , має своє підтвердження на інтервалі часу з 11.08.2021 року до день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ; жодних доказів спільного проживання та ведення побуту а ні з 2001 року, а ні останні 5 років позивач суду не надав. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивачем до суду у якості доказів було надано довідку з ОСББ «Молодість» та акт з'ясування обставин з ОСББ «Молодість». Зазначені документи не можуть підтверджувати факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , оскільки вказані документи не містять відомостей про попередження осіб, що підписали вказані документи про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень. Просила відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що вона на адресою: АДРЕСА_3 не проживає з січня 2001 року, оскільки сумісно стала проживати у квартирі з ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_2 як подружжя. З квартири по АДРЕСА_3 вона була виписана, про що свідчить штамп у її паспорті. Те, що вона проживала постійно з 2001 року з ОСОБА_7 однією сім'єю підтверджується довідкою ОСББ «Молодість», яка була складена за підписом голови I.М.Арчакова від 20.01.2022 та актом, затвердженим головою правління ОСББ «Молодість» та підписаним сусідами по квартирі.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.04.2023 року за клопотання позивача витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Л.В. копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємця ОСОБА_7 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача та відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні просили в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомляласть належним чином.
Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 16 серпня 2021 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова убачається, що на момент смерті ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
З копії спадкової справи встановлено, що з заявами про прийняття спадщини після померлого звернулись ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 лютого 2022 року № 11/01-16 приватним нотаріусом Харківського міського державного нотаріального округу було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 , оскільки на підставі наданих документів виявляється неможливим довести той факт, що ОСОБА_3 є дійсно двоюрідною сестрою померлого.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 лютого 2022 року № 19/01-16 приватним нотаріусом Харківського міського державного нотаріального округу було відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 , оскільки на підставі наданих документів виявляється неможливим довести той факт, що ОСОБА_5 проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до відповідачів та просить встановити факт що вона проживала зі спадкодавцем ОСОБА_7 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Встановлення цього факти необхідно їй для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі № 5-рп/99 членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно мешкають і ведуть спільне господарство. Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
У постанові Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 643/4186/19 (провадження № 61-10046св20) зроблено висновок, що «згідно частини другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Отже для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів як: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та позивач (заявник) проживали однією сім'єю. Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив в оформленні права на спадщину, особа, яка вважає себе спадкоємцем має право звернутися до суду для встановлення вказаних фактів в судовому порядку».
Отже для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Про проживання однією сім'єю можуть свідчити, у сукупності, наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17, від 31 березня 2022 року у справі № 461/4532/20, від 12 січня 2023 року у справі № 754/6012/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 520/11160/18, від 08 серпня 2023 року у справі № 752/13615/20-ц.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю, ОСОБА_5 зазначає , що вона постійно з 2001 року мешкала з ОСОБА_7 однією сім'єю у квартирі АДРЕСА_2 . Вони вели спільне господарство та мали єдиний сімейний бюджет, з якого вони сплачували комунальні платежі, робили ремонт у квартирі, харчувалися, лікувалися, придбавали одяг, взуття, необхідні речі, відпочивали, та інше. Позивач зазначає, що в період спільного проживання вони вели постійно спільне господарство, мали спільний бюджет, купували майно, товари для сумісного користування, спільно проводили свята, разом відпочивали, піклувалися один про одного.
На підтвердження вказаних обставин позивач надала довідку Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодість» від 20.01.2022 р. №01/01 , підписану Головою правління Ачкасовим І.М. відповідно до якої починаючи з 2001 року по теперішній час ОСОБА_5 проживала однією сім'єю разом з ОСОБА_7 (а.с.54 т.1).
Також надано акт з'ясування обставин від 20.01.2022, затверджений Головою правління об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодість» та підписаний сусідами по квартирі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , відповідно до якого, починаючи з 2001 року по теперішній час ОСОБА_5 проживала однією сім'єю разом з ОСОБА_7 ( а.с.55 т.1).
Проте, з вказаних вище довідки та акту з'ясування обставин не можливо встановити з яких обставин, особами, які підписали вказані документи зроблено висновок, що ОСОБА_5 проживала однією сім'єю разом з ОСОБА_7 .
При цьому у судовому засіданні в якості свідків допитано осіб, які підписали акт з'ясування обставин від 20.01.2022 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 .
Так, допитна в якості свідка ОСОБА_15 , надала покази суду, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Зазначила, що з 2001 року ОСОБА_5 жила з ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 . Бачила як вони ходили разом, ОСОБА_7 проводжав ОСОБА_5 . ОСОБА_5 вішала білизну на балконі у ОСОБА_7 . Де відпочивали влітку не знає. Свідок заходила до квартири ОСОБА_7 рідко, проте коли заходила, бачила, що ОСОБА_5 готувала та прала. Квартира була невідремонтована. Поховання ОСОБА_7 влаштувала ОСОБА_5 .
Допитана в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_16 повідомила суду, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_6 . Знає позивача з 2000 років. Її чоловік організував установку дверей у під'їзді. Коли почали збирати гроші прийшли ОСОБА_19 разом з ОСОБА_20 . Він представив її як жінку. Потім зустрічались у ліфті. Свідок бачила як ОСОБА_20 мила сходовий майданчик біля квартири ОСОБА_7 при цьому свідок зазначила, що в квартирі у ОСОБА_7 вона не була. ОСОБА_20 бачила з Володею рідко, частіше одну.
Допитана в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_18 повідомила суду, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Позивача знає, оскільки проживає в одному домі. ОСОБА_19 підтримував відносини з її чоловіком. Якось ОСОБА_21 звернувся до її чоловіка з приводу ремонту машини. Володя представив ОСОБА_5 як жінку. Свідок думала, що у них законний шлюб.
Суд вважає, що вказані свідки є сусідами ОСОБА_7 та не були близькими особами ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_5 , тому вони підтвердили, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 існували стосунки, між тим з їх показів не убачається, що спадкодавець та ОСОБА_5 проживали саме однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Крім того судом за клопотанням позивача була допитана в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_22 , яка пояснила суду, що є приятелькою позивача. Зазначила, що ОСОБА_5 жила у цивільному шлюбі з ОСОБА_7 . Вони мали загальний гаманець. Жили на проспекті Науки, 66, готували їсти, ходили в гості, робили ремонт, купляли одяг, відпочивали разом. При цьому свідок зазначила, що вони товаришували з позивачем та обставини її життя вона дізналась з її слів. Враховуючи, що свідок повідомила про обставини, які їй сталі відомі зі слів позивача, суд не приймає до уваги вказані покази свідка ОСОБА_22 .
Також за клопотанням відповідача були допитані свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_23 повідомила суду, що вона проживає за адресою АДРЕСА_8 . Ходила з ОСОБА_7 у дитячий садок, приятелювали. ОСОБА_25 - двоюрідна сестра ОСОБА_7 . ОСОБА_7 ніколи не збирався одружуватися. З жінками зустрічався, але постійно не жив. Останнім часом прцював з ОСОБА_26 . Свідок доволі часто зустрічалась з ОСОБА_7 . Останній раз він приходив до неї на день народження у 2020 році.
Допитана в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_24 повідомила суду, що вона працювала з відповідачем по справі ОСОБА_3 до 2013 року. ОСОБА_7 часто зустрічала, проте ніколи не бачила його з жінками. Свідок зазначила, що вигляд у ОСОБА_7 був недоглянутий. Часто зустрічались у застіллях з 1998 по 2013 роках. ОСОБА_27 з ним не було.
Аналізуючи покази свідків, допитаних за клопотанням як позивач так і відповідача суд зазначає, що покази свідків протирічать між собою, тому не можуть підтвердити обставини проживання однією сім'єю позивача з ОСОБА_7 .
Відповідно до супровідного листка Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» №2726 від 12.08.2021 у лікарню ОСОБА_11 доставлений у супроводі дружини.(а.с.48-49 т.1) Проте з вказаного супровідного листка неможливо встановити, що саме ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_7 .
Також позивач надала суду копії квитанцій на придбання ліків та роздруківку телефонної переписки. (а.с. 42-46 т.1). Суд зазначає, що з наданих квитанцій не можливо встановити, що ліки придбавались саме для ОСОБА_7 . З роздруківки телефонної розмови вбачається, що переписка велась з абонентом « ОСОБА_28 » . Достеменно встановити, що це саме ОСОБА_7 не можливо.
Щодо акту на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення від 17.08.2021, складеного за замовленням ОСОБА_5 суд зазначає, що той факт, що ОСОБА_29 приймала участь у похованні ОСОБА_7 не є доказом того, що ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_7 однією сім'єю.
Також суд зазначає, що з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_12 убачається, що він виданий на запит ОСОБА_30 , а не позивачу.(а.с.52 т.1).
З довідки за реквізитами від 25.08.2021 неможливо встановити, що ОСОБА_5 отримала саме допомогу на поховання ОСОБА_7 , як вона стверджує у позовній заяві, а не інші виплати (а.с.33 т.1).
На підтвердження факту проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_5 надала суду фотокартки, які були оглянуті в судовому засіданні, проте на цих фото здебільшого позивач сфотографована сама, або зі своєю матір'ю, або спадкодавець сам. Мається декілька спільних фото зі спадкодавцем. Суд зазначає, що вказані фото не доводять факту спільного проживання позивача та ОСОБА_7 однією сім'єю протягом п'яти років до дня смерті спадкодавця.
Таким чином суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_7 , а саме те, що вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, робили спільні покупки, ремонт у квартирі, разом їздили на відпочинок понад п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 .
За клопотанням представника відповідача по справі до матеріалів справи долучено матеріали перевірки Основ'янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області (ЖЕО №20288 від 10.10.2019) Вказані матеріали перевірки містять власноручні пояснення ОСОБА_5 , де вона зазначає, що вона проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_9 .(а.с.176 т.1), що спростовує твердження позивача, що вона проживала разом з ОСОБА_7 . Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка від 16.02.2023 ОСОБА_31 , який повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, ОСОБА_5 з початку 2019 року проживала протягом двох років зі своєю матір'ю за адресою: АДРЕСА_9 , що узгоджується з її власними поясненнями.
Представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про визнання даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022222020000049 від 11.08.2022 за ознаками передбаченого ч.3 ст.190 КК України кримінального правопорушення, які були отримані через надання доступу слідчим СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області Д.Чуніка для ознайомлення з можливістю використання у справі №638/7294/22 неналежними, недопустимими та недостовірними доказами. Обґрунтовано клопотання тим, що ОСОБА_5 не має ніякого відношення до вказаного кримінального провадження. Надання слідчим адвокату Пакіній А.В. можливості використання даних досудового розслідування у суді по цивільній справі повинно бути узгоджене з прокурором відповідно до вимог ст.36КПК України. Суд відхиляє вказану заяву представника позивача ОСОБА_2 про визнання даних досудового розслідування у кримінальному провадженні неналежними та недопустимими, оскільки ст.36 КПК України не містить заборони слідчим самостійного без погодження прокурора надавати матеріали кримінального провадження, а також те, що відомості які містяться в даних матеріалах мають безпосереднє відношення до предмету спору у даній справі.
При цьому суд зазначає, що фото надані до матеріалів справи відповідачем ОСОБА_3 за клопотанням про доручення доказів від 31.01.2025 не є належними доказами у справі, оскільки не підтверджують та не спростовують факту сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивача зі спадкодавцем, а лише свідчать про спільне проведення часу відповідача ОСОБА_3 з ОСОБА_7 .
Щодо інших вимог позовної заяви, суд зазначає, що вони є похідними від позовної заяви про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про встановлення факту прийняття спадщини - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його батька, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошовий вклад «Стандарт» у розмірі 1 100 (одна тисяча сто) євро з процентами та компенсаціями, внесений за заявою ОСОБА_7 про приєднання SAMDNWFD0073005741101 на 6 місяців до 30.09.2021 р. включно на ім'я ОСОБА_7 у АТ КБ «Приватбанк», та визнати за ОСОБА_5 , право власності на частину грошового вкладу «Стандарт» у розмірі 550 євро з процентами та компенсаціями у АТ КБ «Приватбанк» за заявою ОСОБА_7 про приєднання SAMDNWFD0073005741101 на 6 місяців до 30.09.2021 включно в спільній сумісній власності з ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 право власності на: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 житловою площею 25, 2 кв. метрів, загальною площею 43, 7 кв. метрів , яка належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02 березня 1993 року за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері, ОСОБА_9 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 27,8 кв. метрів, загальною площею 48,9 кв. метрів, яка належить ОСОБА_7 на підставі: частини квартири - свідоцтва про право власності на житло від 09 серпня 1993 року виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, частини квартири - в порядку спадкування за заповітом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_8 ; частини грошового складу «Стандарт» у розмірі 550 євро з процентами та компенсаціями у АТ КБ «Приватбанк» за заявою ОСОБА_7 про приєднання SAMDNWFD0073005741101 на 6 місяців на умовах початкової суми вкладу у розмірі 1100 євро до 30.09.2021 включно, з нарахуванням процентів за ставкою 0,01% річних; грошові вклади з процентами та всіма видами компенсацій у відділенні Ощадбанку № 3294/0282 Дзержинського району м. Харкова по рахунку № НОМЕР_1 та по рахунку № НОМЕР_2 , та у відділенні Ощадбанку № 3294/0309 Дзержинського району м. Харкова, по рахунку № НОМЕР_3 , які належали ОСОБА_9 на підставі ощадних книжок, та відповідно, ОСОБА_7 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 березня 1993 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_9 , виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори; автомобіль ВАЗ -2107 1990 року випуску синього кольору, кузов номер НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , належний ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ІХС № 434034.2019 року.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не було заявлено клопотання про витребування спадкової справи ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому спадкова справа не витребовувалась, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність інших спадкоємців, спадкову масу. Суд вважає вказані вимоги позивача про встановлення факту прийняття спадщини - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , після смерті його батька, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 недоведеними.
Розподіл судових витрат здійснено на підставі ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту прийняття спадщини, визнання об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності в спільній сумісній власності, та визнання права власності в порядку спадкування відмовити у повному обсязі.
Судовий збір залишити за позивачем.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_4 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_10 ).
Відповідач: ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_11 ).
Текст судового рішення оголошено 18 грудня 2025 року.
Суддя Л.М. Рибальченко