Справа № 615/2596/25
Провадження № 3/615/623/25
16 грудня 2025 року м. Валки
Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
21.09.2025 о 21:15 ОСОБА_1 , рухаючись по а/д М-03, на 430км керував т/з Kia Sorento JC 5248, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, жодного разу не з'явився, клопотання про відкладення судового розгляду не направив.
Неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, згідно ст.268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Захисник Халупко С.В. подав письмові пояснення, в яких просить закрити провадження у справі у зв'язку з недоведеністю вини або порушенням порядку складення матеріалів справи.
Вказав, що за повідомленням поліцейського, т/з зупинений через механічні пошкодження, але які, чи впливали вони на безпеку руху, не зазначено, що на думку захисника, свідчить про безпідставність зупинки т/з. Працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку т/з.
З матеріалів справи не видно, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не зобов'язаний був виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними і допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зауважив, що в матеріалах справи наявні два відео з нагрудної камери поліцейського №470064,474428, які не відкриваються для перегляду, в зв'язку з чим не відомо, чи роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки. В протоколі відсутнє підтвердження факту ознайомлення особи з її правами, а також немає доказів того, що такі права були реально роз'яснені працівниками поліції. Тому особа фактично була позбавлена можливості повною мірою реалізувати своє право на захист: користуватися допомогою адвоката, заявляти клопотання чи надавати пояснення. Таке порушення, на погляд захисника, має істотний характер, оскільки суперечить не лише вимогам КУпАП, а й положенням ст.59 Конституції України, яка гарантує кожному право на правову допомогу. Не роз'яснення прав і обов'язків унеможливлює визнання протоколу та інших матеріалів, отриманих у ході провадження, належними і допустимими доказами.
Вважає, відеофіксація є обов'язковою умовою, яка гарантує прозорість дій працівників поліції та можливість перевірки їх правомірності у подальшому судовому розгляді. Вимога вести безперервну відеофіксацію під час оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП прямо передбачена законом і відомчими інструкціями. З переліку номерів бодікамер поліцейських вже можна зробити висновок, що відео не є безперервним, чим порушено п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженої наказом МВС України №1452/735.
Огляд здійснено на місці зупинки із використанням приладу Drager Alcotest 6820 №3551, результат 2,38 проміле. Особа, відповідно до акту, підписала згоду з результатом. Проте, в матеріалах справи відсутній сертифікат калібрування приладу, чинний на 21.09.2025, дата останнього калібрування зазначена на приладі 22.11.2024. Перевірку та контроль калібрування рекомендується робити кожні 6 місяців, а збільшення інтервалу калібрування до одного року можливе за умови позитивного аналізу даних датчиків і заходів контролю якості від сервісної служби Drager Safety або уповноваженої організації. Однак, в матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне підтвердження від сервісної служби Drager Safety або уповноваженої організації.
У жодному з процесуальних документів, зокрема в акті огляду, не зазначено, чи були дотримані правила підготовки особи до тестування, зокрема, дотримання рекомендацій виробника приладу Drager Alcotest щодо утримання особи протягом 15-20 хвилин перед проведенням тесту від прийому їжі, пиття або паління, що зазначено в офіційній інструкції до Drager Alcotest 6820, 7510. Відеозапис не фіксує факт опитування особи щодо дотримання цих умов, що викликає сумніви у достовірності результату. Також не встановлено, чи був проведений інструктаж особи щодо процедури та послідовності проведення тесту.
На думку захисника, сам результат 2,38 проміле, зафіксований у квитанції Drager, не є достатнім доказом без належного процесуального оформлення всіх етапів тесту та без дотримання Інструкції МОЗ/МВС.
Звернув увагу, що в направленні на медичний огляд зазначено, що “огляд не проводився», без будь-якої вказівки на те, що особа відмовилася від проходження огляду. Відповідно до п.6 розд.ІІ Інструкції МВС та МОЗ №1452/735, у випадку відмови водія поліцейський зобов'язаний зазначити у направленні формулювання “відмовився від проходження». Не відображення цієї інформації свідчить, що відмова не доведена, а отже відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Якщо написано “огляд не проводився», це означає, що немає підтвердження самої відмови особи. Поліція не дотрималась Інструкції №1452/735, бо не зазначила конкретну причину відсутності огляду. Відсутній елемент складу правопорушення, оскільки відмова має бути доведена чітко.
Вважає, що форма вини не доведена належним чином, результати огляду не є беззаперечними, не підтверджено належне дотримання процедури. Об'єктивна сторона правопорушення не має належного юридичного підтвердження.
Одночасно вказує, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до відповідальності за аналогічними статтями, що підтверджується довідкою про відсутність повторності. Особа не вчиняла опору поліції, поводилася коректно, що можна вважати пом'якшувальною обставиною. За умови, якщо навіть суд вважатиме, що правопорушення формально мало місце, то з огляду на відсутність шкоди суспільним інтересам (відсутність ДТП, небезпечної поведінки тощо) суд має право не позбавляти права керування, що відповідатиме індивідуалізації покарання, згідно із положеннями ст.34 КУпАП. У цій справі такі обставини свідчать про відсутність підстав для суворого покарання і, більше того, про наявність підстав для повного закриття провадження.
03.12.2025 захисник Халупко С.В. надав додаткові пояснення, в яких просить закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Додав, що з відеозапису події не можливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, адже на відео чути як поліцейський запитує, хто керував транспортним засобом. Патрульні поліцейські не представилися та не поінформували про причину зупинки відповідно до ст.35 ЗУ "Про національну поліцію".
На момент складення відповідних процесуальних документів, а також станом на день розгляду справи ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі та виконує конституційний обов'язок щодо захисту України від збройної агресії РФ.
З урахуванням особливого правового статусу особи, як військовослужбовця, сторона захисту наполягає, що: у справі не дотримано спеціальної процедури складання висновку (ст.266-1 КУпАП), тому сам протокол і докази не можуть бути використані в якості належних і допустимих; у протоколі про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані про дотримання процедури, передбаченої для військовослужбовців.
Вважає, що працівниками поліції не може складатися акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 , оскільки така дія має здійснюватися виключно у присутності посадової особи, уповноваженої на це начальником органу управління ВСП у ЗСУ або командиром військової частини.
Так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ та виконує конституційний обов'язок щодо захисту України від збройної агресії РФ, захисник просить, у разі визнання його винним за ч.1 ст.130 КУпАП, не застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Застосування саме такого виду стягнення матиме негативні наслідки не лише для самого військовослужбовця, а й для інтересів обороноздатності держави, оскільки позбавить його можливості виконувати службові обов'язки, які нерозривно пов'язані з використанням транспортних засобів у зоні бойових дій та при виконанні завдань підрозділу. Крім того, з урахуванням воєнного стану та надзвичайних умов, у яких здійснюється військова служба, позбавлення права керування виглядатиме надмірним і непропорційним втручанням у права військовослужбовця, тоді як накладення штрафу забезпечить досягнення цілей адміністративної відповідальності без створення загрози належному виконанню бойових завдань.
На думку захисника, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами цілком відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, вимогам справедливості та завданням КУпАП, не створюючи перешкод для продовження виконання військовослужбовцем свого обов'язку щодо захисту Батьківщини.
Застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до військовослужбовця, який виконує службові обов'язки в зоні бойових дій, матиме катастрофічні наслідки: 1) для самого військовослужбовця: неможливість виконувати службові обов'язки, пов'язані з керуванням військовою технікою; ризик дисциплінарного стягнення за невиконання наказів командування; можлива втрата посади, якщо вона передбачає обов'язкове право керування т/з; обмеження мобільності в зоні бойових дій, що створює загрозу життю; 2) для військового підрозділу: втрата кваліфікованого фахівця, здатного керувати технікою; необхідність перерозподілу обов'язків між іншими військовослужбовцями; зниження оперативності виконання бойових завдань; додаткове навантаження на особовий склад; 3) для обороноздатності держави: вилучення з використання досвідченого військовослужбовця; послаблення бойової спроможності підрозділу.
Якщо в роздруківці з алкотестера не зазначено номер протоколу, до якого вона долучається, це є суттєвим процесуальним порушенням і ставить під сумнів допустимість та належність цього доказу. Кожен документ, який долучається до матеріалів справи, повинен бути ідентифікований (до якого протоколу він належить), прив'язаний до конкретної події, завірений посадовою особою. Документ, який не має ідентифікатора (номера протоколу), не дозволяє встановити його походження, тому не відповідає вимогам щодо допустимості доказів. Роздруківка Drager з відсутністю номера протоколу не може підтвердити нічого, оскільки не має прив'язки до: особи, яка проходила тест, часу складання протоколу, самого протоколу.
Поліцейський не має права самостійно зупиняти або переривати відеозапис, окрім технічної несправності, про яку він зобов'язаний зробити службову відмітку. У матеріалах справи відеофіксація складається з двох окремих відеофайлів, а саме №0064, 474428, останній не відкривається, що свідчить про порушення принципу безперервності відеофіксації. Розрив відео створює інформаційний «розрив» у фактичних обставинах. В цей період могли бути: відсутні законні підстави зупинки; висловлені вимоги чи пропозиції; вчинені дії поліцейських, які не відповідають закону; маніпуляції з технічним засобом (алкотестером); вплив або тиск на особу.
Якщо перший файл починається вже з того, що особа стоїть біля авто, факт керування не доведений, причина зупинки відсутня, що є порушення ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Це є істотним порушенням, яке тягне визнання протоколу таким, що складений незаконно.
Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Дослідивши надані до суду письмові докази, перевіривши доводи захисника, суддя доходить такого висновку.
Згідно п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Даними протоколу серії ЕПР1 №460967 від 21.09.2025, який складено в присутності ОСОБА_1 , підтверджується факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будь-які заяви чи клопотання від нього не надходили.
Зі змісту акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 пройшов огляд на стан сп'яніння у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду 2,38%, що підтверджується відповідною роздруківкою. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчать його особисті підписи.
Згідно направлення на огляд водія т/з з метою виявлення стану сп'яніння до КНП Валківська ЦРЛ, виписаного 21.09.2025 о 21:20, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, незв'язна мова, але медогляд не проводився.
Із рапорту інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП Кравченко А.С., 21.09.2025 о 21:19 згідно п.3,5,7 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинено т/з Kia Sorento JC 5248, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, незв'язна мова. Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат 2,38%.
В доданому до протоколу відеозаписі, дослідженому в судовому засіданні, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, результат 2,38%, з чим погодився, при цьому дійсно мав видимі ознаки алкогольного сп'яніння.
Згідно облікової бази ІПНП ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 від 02.04.2025.
Дослідивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника щодо неправомірності дій поліцейських не знайшли свого підтвердження в ході дослідження доказів в судовому засіданні.
З урахуванням характеру та наслідків вчинених правопорушником дій, обставин справи, наведених даних про особу ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне відносно нього застосувати міру адміністративного стягнення, передбачену санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Із наданих захисником документів, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 від 08.05.2025). Займає посаду у НОМЕР_5 прикордонному загоні ДПСУ (посвідчення серії НОМЕР_6 ). Згідно довідки №4798-г від 31.10.2025, ОСОБА_1 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_7 (з місцем дислокації в АДРЕСА_2 ) з 12.09.2024 по теперішній час.
Доказів, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді водія, або що він виконує службові обов'язки, які нерозривно пов'язані з використанням транспортних засобів у зоні бойових дій та при виконанні завдань підрозділу, а також, що позбавлення його права керування т/з призведе до негативних наслідків для нього, як військовослужбовця, та для інтересів обороноздатності держави, суду не надано.
Окрім того, п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Справа про адміністративне правопорушення не пов'язана із захистом прав особи та з його статусом учасника бойових дій, тому особа зобов'язана сплатити судовий збір на загальних підставах, тобто за ст.40-1 КУпАП.
Керуючись ст.283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300; код ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.307 КУпАП, надсилається правопорушником до Валківського районного суду Харківської області (ч.4 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст.308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (ч.2 ст.308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя А.П. Токмакова