Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/5217/25
Провадження № 2/572/1820/25
18 грудня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі : головуючого судді ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі МОРОЗ Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Сарни справу за позовом ТОВ «Рівнетранссервіс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-
ТОВ «Рівнетранссервіс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 34000 грн. боргу та понесені судові витрати.
Позов обґрунтовує тим, що 08 січня 2025 року відповідач був прийнятий на роботу у ТОВ «Рівнетранссервіс» на посаду водія-експедитора. 25 липня 2025 року між сторонами був укладений договір позики на суму 34000 гривень, які позивачем були надані ОСОБА_1 відповідно до видаткового касового ордеру від 25 липня 2025 року. 12 серпня 2025 року відповідач перебуваючи у службовому відрядженні повідомив комерційного директора ТОВ «Рівнетранссервіс», про те, що залишив транспортні засоби на території Угорщини, буде звільнятися з посади водія-експедитора на повертатися на територію України не буде. Про дану ситуацію було повідомлено 26 серпня 2025 року до Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
Відповідно до п.5.1 Договору позики від 25 липня 2025 року в разі звільнення позичальника з ТОВ «Рівнетранссервіс», позичальник зобов'язується погасити борг до моменту звільнення. Однак, всупереч умовам договору, борг відповідач не повернув. В зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Рівнетранссервіс» заборгованість за договором позики .
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Дослідивши письмові докази, давши їм правову оцінку, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу (розпорядження) №4/к від 08 січня 2025 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу з 09 січня 2025 року водієм-експедитором в адміністративно-господарський відділ ТОВ «Рівнетранссервіс».
25 липня 2025 року сторони уклали договір позики грошових коштів, за умовами якого позикодавець ТОВ «Рівнетранссервіс» передає у власність позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 34000 грн. із зобов'язанням їх повернути не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року.
Факт отримання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується видатковим касовим ордером від 25 липня 2025 року на суму 34000 грн.
Згідно із вимогами ч. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому договором.
Із повідомлення генерального директора ТОВ «Рівнетранссервіс» В.Кордиш, Рівненський відділ поліції ГУНП в Рівненській області вбачається, що вони просять кваліфікувати дії ОСОБА_1 і притягнути його до відповідальності по факту залишення автомобіля з прицепом на території Угорщини.
15 грудня 2025 року відповідач був звільнений з посади водія-експедитора ТОВ «Рівнетранссервіс» наказом № 76/к через відсутність на роботіта інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, пункт-8-3 ч.1 ст. 36 КЗпП України.
Відповідно до пункту 5.1 договору позики від 25 липня 2025 року в разі звільнення позичальника з ТОВ «Рівнетранссервіс» - позичальник зобов'язується погасити борг до моменту звільнення.
В порушення договірних зобов'язань позичальником не було проведено погашення боргу у встановлений термін. Своє зобов'язання, щодо своєчасного повернення коштів відповідач не виконує.
Укладений договір відповідає вимогам, установленим для правочинів, які укладаються в письмовій формі, і приймається судом як доказ, який вказує на факт наявності боргу відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач ОСОБА_1 суду не надав доказів, які б вказували на виконання останнім своїх зобов'язань за договором позики, до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання перед позивачем.
Загальна сума заборгованості складає 34000 грн, з чим суд погоджується.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами мали місце договірні зобов'язання, які відповідач порушив, не повернув позивачу обумовлену договором суму у встановлений термін, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Згідно платіжної інструкції №1389 від 15 вересня 2025 року позивач за подання позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 3028 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог - слід стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат, які підтверджені документально.
На підставі на підставі 526, 530, 1054ЦК України, керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд,
Позов ТОВ «Рівнетранссервіс»(адреса м.Рівне вул.І.Мазепи,29/20, ЄДРПОУ 33276798) до ОСОБА_1 (проживає АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс» 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судових витрат.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: