Справа № 570/5445/25
Номер провадження 2/570/2492/2025
18 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Рівненського районного суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст заяв по суті справи.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Кредитним договором №8789353 в розмірі 16000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 990,50 грн - комісія за надання кредиту, а також понесені судові витрати по справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 17.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №8789353, за умовами якого Товариство передало позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовах, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики та комісію за надання кредиту. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить п.12 договору позики, реквізити та підпис сторін.
27.03.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передає ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 990,50 грн - комісія за надання кредиту.
Оскільки відповідач не виконав умови зазначеного кредитного договору та не повернув первісному кредитору надані йому кредити в строки, передбачені вищевказаним договором, а також не сплатив заборгованість новому кредитору після відступлення йому прав грошової вимоги, позивач просить стягнути вказану заборгованість на загальну суму 16000,00 грн у судовому порядку.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03.11.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
17.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 87899253, який підписано електронним підписом позичальника 412144, що підтверджується п.12 вказаного кредитного договору "Юридичні адреси та реквізити сторін".
За змістом п.2.1. кредитного договору 2, кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Кредит надається строком на 20 днів. Сума кредиту 5000,00 грн. Процентна ставка/день 0,01% фіксована. Комісія за надання кредиту 19,81% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 990,50 грн). Дата надання кредиту 17.11.2014. Дата повернення кредиту 06.12.2024. Денна процентна ставка 1.00%. Проценти за понадстрокове користування кредитом 5.00%. Пеня % в день 5.00. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3219,81%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 6000,00 грн (п.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4. кредитного договору 2).
Згідно п.9.3.8 кредитного договору 2, позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит відповідно до умов договору, сплачувати проценти за договором та комісію за надання кредиту у встановлених умовами договору порядку та розмірах забезпечити своєчасне виконання зобов'язань відповідно до умов договору.
Кредитний договір №8789353 та додаток 1 до нього підписані сторонами електронним підписом, зокрема відповідач підписав вказаний кредитний договір електронним підписом 412144.
Відомостей з банку про надходження відповідачу кредитних коштів у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, матеріали справи не містять.
27.03.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27/03/2025.
Згідно п. 1.1 договору факторингу, за цим договором клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
23.04.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №27/03/25 від 23.04.2025.
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передало ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" реєстр боржників в кількості 4019.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №8789353 в сумі 16000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 990,50 грн - комісія за надання кредиту.
У розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", за кредитним договором №8789353 від 17.11.2024 зазначено, що відповідач має заборгованість станом на 23.04.2025 в сумі 16000,00 грн.
Доказів погашення заборгованості ані перед первісними кредиторами, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі, відповідач суду не надав.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів.
Частина 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частина 1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст.1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон №675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст.3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч.5 ст.11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 Закону № 675-VIII).
Згідно з ч.8 ст.11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 ст.1 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1ст. Закону України "Про електронну комерцію").
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач отримав кредитні кошти від первісного кредитора і в подальшому порушив обов'язок із їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови кредитного договору № 8789353 від 17.11.2024.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак, матеріали даної справи не містять первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які підтверджують наявність заборгованості відповідача за кредитним договором.
При цьому, долучені позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача, не є належними доказами наявності у відповідача заборгованості перед позивачем та розміру такої заборгованості.
З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог, позивач не надав належних доказів, які підтверджують надання первісним кредитором відповідачу кредитних коштів у розмірі, які були передбачені наявним у матеріалах справи кредитним договором, наявність заборгованості за тілом кредиту, відсотками, пені та комісії суд приходить до висновку про те, що позивач не довів наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у наданих ним розрахунках за кредитним договором.
Оскільки позивачем не доведено належними доказами існування у відповідача заборгованості перед первісним кредитором, суд критично оцінює доводи позивача, що така заборгованість була у подальшому відступлена йому первісним кредитором за договором факторингу.
За таких обставин, розмір заборгованості відповідача, який був переданий від первісного кредитора до позивача також не доведений, а відтак розрахунок такої заборгованості, який здійснений позивачем, відхиляються судом, як необґрунтований.
Враховуючи вищезазначене, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, буд.30, м.Київ.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гладишева Х.В.