Справа № 559/4184/25
Номер провадження 2/570/2462/2025
18 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" звернулося до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До Рівненського районного суду Рівненської області на підставі ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01.10.2025 надійшла за підсудністю цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (далі - позивач, ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР") до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" заборгованість за кредитним договором №1025-5386 від 17.01.2022 у розмірі 42420,00 грн та покласти на відповідача понесені судові витрати.
Короткий зміст заяв по суті справи.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 17.01.2022 між ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1025-5386, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 300 днів.
Цей кредитний договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А864, надісланим йому у смс-повідомленні на телефонний номер, указаний в анкеті-заяві.
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у сумі 7000,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 день, знижена процентна ставка 2,00 % в день; стандартна процентна ставка 3,00 % в день.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит, проте останній свої зобов'язання за договором щодо повернення грошових коштів не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитом у сумі 42420,00 грн, а саме: 6000,00 грн прострочена заборгованості за кредитом, 36420,00 грн прострочена заборгованості за нарахованими процентами.
26.12.2024 ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" уклали договір факторингу № УКФ 261224-2, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1025-5386 від 17.01.2022.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 17.01.2022 укладено Кредитний договір №1025-5386 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору №1025-5386 позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 17.01.2022.
Відповідно до п. 1.2 Договору Кредитодавець зобов'язується відкрити Кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі - Кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія.
Пунктом 2.4 Договору визначено, що заявлений строк користування Кредитом складає 21 (двадцать одна ціла, нуль сотих) календарних днів з дня надання Кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк).
Позичальник має право достроково до закінчення Строку кредитування, передбаченого у п.2.8. цього Договору сплатити Кредит повністю у останній календарний день Заявленого строку, як зазначено у п.п. 2.4.1 - 2.4.5. цього Договору.
Згідно п. 2.6 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах: Стандартна процентна ставка 3.00% (три цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою). Знижена процентна ставка 2.00% (дві цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4 - 3.9. цього Договору). Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) ((право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. - 3.6. цього Договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 13.11.2022) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов'язань Договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 2.8 Договору).
Відповідно до кредитного договору №1025-5386 від 17.01.2022 кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 6000 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 17.01.2022.
Отже, Кредитором виконано свої зобов'язання за Договором в повному обсязі.
В свою чергу Позичальник свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором №1025-5386 від 17.01.2022 у зв'язку з чим станом на 23.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 42420 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 6000 грн та за відсотками - 36420 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
В подальшому, 26.12.2024 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 за умовами якого ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" за плату відступило ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" своє право грошової вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників.
На підтвердження факту укладення вказаного Договору факторингу позивачем надано Акт приймання-передачі Переліку №1 до Договору факторингу №УКФ-261224-2 від 26.12.2024, та реєстр боржників до Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, з якого вбачається, що до ТОВ "Новий колектор" від ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1025-5386 від 17.01.2022 на суму 42420 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 6000,00 грн та за відсотками 36420,00 грн.
Вказана сума заборгованості збігається із наданою позивачем ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" довідкою про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №1025-5386 від 17.01.2022.
Доказів погашення кредитної заборгованості перед позивачем відповідач суду не надав.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Пунктом 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України "Проелектронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон №675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст.3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч.5 ст.11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 Закону № 675-VIII).
Згідно з ч.8 ст.11 Закону № 675-VIIIу разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 ст.1 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ч.13 ст.11 Закону № 675-VIII, електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України, ст.36ГПК України та ст.79 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частина 4 ст.95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч.5 ст.95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.95 ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений ними в електронній формі.
Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання перед відповідачем за Договором №1025-5386 від 17.01.2022, перерахувавши 17.01.2022 одним платежем 6000,00 грн на карту 516874*68 в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується наданою позивачем довідкою про переказ грошових коштів.
Відступлення ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" свого права грошової вимоги ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до відповідача підтверджується наявними у справі доказами.
Натомість, доказів повернення отриманого кредиту ані первісному кредитору, ані новим кредиторам відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Щодо судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ "Новий колектор" була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ "ОТП БАНК" від 26.09.2025.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з відповідача в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Так, на підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024, укладеного між АО "ВЕРІТАС ЦЕНТР" та ТОВ "НОВИЙ КОЛЛЕКТОР"; копію додаткової угоди № 4 від 14.08.2024 до договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024; копію додаткової угоди № 17 від 03.04.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024; копію додаткової угоди № 19 від 16.04.2025 до договору про надання правничої допомоги №07/24-НК від 02.07.2024; копію звіту про виконану роботу відповідно до договору №07/24-НК від 02.07.2024; платіжну інструкцію АТ "ОТП Банк" від 05.09.2025 на суму 6000,00 грн про оплату на надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 .
Суд бере до уваги, позицію викладену у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, зокрема, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Окрім того, суд бере до уваги позицію викладену у додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 загалом, та зокрема щодо обов'язку доведення неспівмірності витрат, який покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Крім цього, щодо принципу змагальності, який знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) від 27.06.2018, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 753/15687/15-ц від 14.11.2018, № 753/15683/15 від 26.09.2018, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 910/3929/18 від 18.06.2019.
Тобто, саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Однак відповідач у даній справі своїм правом на подачу письмових пояснень чи заперечень, а також на звернення з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не скористались, хоча положеннями п. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на нього.
Втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому у положеннях ст. 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду № 910/15191/19 від 01.10.2020).
Схожа позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13.03.2025 по справі № 275/150/22.
Враховуючи зазначене вище, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 6000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" заборгованості за кредитним договором № 1025-5386 від 17.01.2022 у розмірі 42420,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР", місцезнаходження: 01133, вул. Генерала Алмазова (ст.н. Кутузова), буд. 13, кв. оф.601, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43170298;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гладишева Х.В.