Іменем України
16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/208/25
адміністративне провадження № П/990/208/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Жука А.В., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Смоковича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Часник А.О.,
представника відповідача - Предоляк Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 15.05.2025 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, відповідач), у якому просила, з урахуванням :
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 17.04.2025 №87/зп-25, у частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 06.02.2025 кандидатом на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), ОСОБА_1 (код кандидата (перше судове рішення) - 0088480, код кандидата (друге судове рішення) - 0043214;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 17.04.2025 № 89/зп-25, у частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 06.02.2025 (цивільна спеціалізація); загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), та допуску 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів - кандидатом ОСОБА_1;
- зобов'язати ВККС України здійснити повторну перевірку практичного завдання, виконаного учасником конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) ОСОБА_1 (коди 0088480 та 0043214) в іншому складі екзаменаційної комісії, без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні протягом семи днів з моменту набрання рішення суду законної сили, та розглянути питання щодо допуску позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
2. Позов обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ВККС України є необ'єктивним, невмотивованим та таким, що не відповідає критеріям перевірки виконаного учасником конкурсу практичного завдання, установленим Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 №185/зп-24.
2.1. Так, згідно з приписами Методичних вказівок з оцінювання, за результатами оцінки мотивувальної та резолютивної частини модельного судового рішення передбачена мінімальна та максимальна кількість балів: від 0 до 45 за мотивувальну та від 0 до 22 за резолютивну частини, а практичне завдання за першим судовим рішенням 06.02.2025 для кандидатів полягало у вмінні сформулювати доводи, мотиви, висновки суду в судовому рішенні в цивільній справі, яка відповідала за своїм змістом та обставинам справи №229/870/20.
2.2. Позивачка зазначила, що за результатом виконання нею практичного завдання за першим судовим рішенням (код 0088480) було викладено мотивувальну та резолютивну частини постанови суду, у якій відмовлено в задоволенні апеляційної скарги позивача, рішення суду першої інстанції змінено в частині викладення мотивувальної частини в редакції, зазначеній в постанові суду, проте екзаменаційною комісією виставлено оцінку 45 балів (код 0088480). У зв'язку з цим загальний результат оцінювання її практичного завдання склав 106 балів, що і стало підставою для прийняття спірного рішення ВККС України від 17.04.2025 №89/зп-25, з чим позивачка не погоджується та вважає, що таке рішення прийнято за відсутності достатнього обґрунтування об'єктивності оцінки виконаного нею практичного завдання.
3. Ухвалою від 19.05.2025 Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів та призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
4. У відзиві на позовну заяву представник ВККС України заперечив проти доводів позивачки та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідач, з-поміж іншого, звернув увагу на те, що оскаржене рішення ВККС України містить в собі всі необхідні елементи та мотивоване наявністю фактичних обставин (опис процедури, у якій брала участь позивачка, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття такого рішення.
4.1. Представник ВККС України також зазначив, що незгода позивачки з виставленими балами за виконане нею в межах конкурсу практичне завдання не може свідчити про протиправність дій та рішень ВККС України під час оцінювання її роботи. За даними екзаменаційних відомостей (Додаток №6 до відзиву), позивачці за результатами перевірки кожного практичного завдання кожним окремим членом екзаменаційної комісії, визначеної рішенням ВККС України від 22.01.2025 №21/зп-25, було виставлено окремий (індивідуальний) бал. Водночас фіксація та відображення в будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і його методику.
4.2. Також відповідач, з-поміж іншого, зазначив, що позивач помилково ототожнює поняття «прохідний бал» та «мінімально допустимий бал». Мінімально допустимий бал - це заздалегідь встановлений поріг, нижче якого кандидат автоматично вибуває з конкурсу. Мінімально допустимим балом є 75 відсотків від максимально можливого балу (із застосуванням коефіцієнту 1,5 - 150), тобто 112,5 балів. Натомість прохідний бал - це фактичний результат етапу іспиту, який визначається після складання іспиту і упорядкування всіх кандидатів за сумою набраних балів.
5. У судове засідання від 16.12.2025 позивачка не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, представник відповідача проти позову заперечила та просила в його задоволенні відмовити.
6. Заслухавши пояснення представника відповідача і дослідивши матеріали справи, Верховний Суд установив такі обставини.
7. Рішенням ВККС України від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ, із заявою про участь в якому звернулась ОСОБА_1 .
8. Рішенням Комісії від 19.06.2024 №184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах 821 кандидату з кримінальної спеціалізації, 686 - з цивільної спеціалізації, в тому числі позивачці. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
9. Рішенням ВККС України від 21.08.2024 № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
10. Рішенням Комісії від 11.09.2024 №270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , та визначено черговість етапів проведення кваліфікаційного іспиту:
10.1. перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
10.2. другий етап - тестування когнітивних здібностей;
10.3. третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
11. Рішенням ВККС України від 13.01.2025 №9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) допущено 410 кандидатів, в тому числі ОСОБА_1 , які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту.
11.1. Цим рішенням визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація). Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
12. Згідно з визначеним рішенням ВККС України від 13.01.2025 №9/зп-25 графіком 3, 4, 5, 6, 7, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), участь у якому 06.02.2025 взяла ОСОБА_1 .
13. Рішенням ВККС України від 22.01.2025 №21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація).
14. Рішенням ВККС України від 17.04.2025 №87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 3, 4, 5, 6, 7, 10 та 11 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у межах відповідного конкурсу.
15. Рішенням ВККС України від 17.04.2025 №89/зп-25, серед іншого, затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 3, 4, 5, 6, 7, 10 та 11 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у межах відповідного конкурсу, у тому числі позивачки, яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0088480) отримала 45 балів, а за результатами другого (код кандидата 0043214) - 61 бал, що у сумі становить 106 балів (додаток № 1 до рішення).
15.1. Цим Рішенням також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток № 2 до рішення).
15.2. Відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням ВККС України від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1. (додаток № 4 до рішення).
16. Не погодившись із рішенням ВККС України від 17.04.2025 №89/зп-25, позивачка звернулася з позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції.
17. Спеціальним законом, який регулює питання проведення конкурсу на посаду судді, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).
18. Відповідно до частини першої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
19. ВККС України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (частина перша статті 792 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
20. Пункт 2 частини першої статті 793 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
21. Згідно з частинами першою, другою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
22. За приписами частин першої, другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
23. Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
23.1. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.
23.2. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
24. Згідно з положеннями пункту 6 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до повноважень ВККС України належить, зокрема, затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.
25. На виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України рішенням від 19.06.2024 №185/зп-24 затвердила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (далі - Положення), пункт 2.9 розділу 2 якого визначає типи практичних завдань.
25.1. Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1).
26. Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
27. Практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
28. Методику оцінювання учасників іспиту врегульовано розділом 5 Положення.
29. Так, відповідно до пункту 5.1. Положення роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі.
30. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення.
30.1. У силу положень підпункту 5.5.1 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
30.2. Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4).
30.3. Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5).
30.4. За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6).
30.5. Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
31. Пункт 5.6 розділу 5 Положення визначає, що бали за кожен етап іспиту визначаються окремо.
32. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
33. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення).
34. Рішенням від 17.07.2024 №228/зп-24 ВККС України затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту (далі - Методичні вказівки), якими визначено, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
35. Також цими Методичними вказівками передбачено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0- 16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0- 14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0- 10;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0- 5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0- 4; порядок і строк оскарження постанови, - 0- 3;
3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
36. У примітці до Методичних вказівок визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС України може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
37. Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Положення стадіями встановлення результатів іспиту є:
37.1. затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту(пункт 6.1.1);
37.2. затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту (пункт 6.1.2);
37.3. затвердження загальних результатів іспиту (пункт 6.1.3).
38. Результати кожного етапу іспиту декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт (пункт 6.2. розділу 6 Положення).
39. За приписами пункту 6.3.1. розділу 6 Положення при затвердженні кодованих результатів іспиту Комісія розглядає документи, складені уповноваженими представниками.
39.1. Член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.
39.2. При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не "математичними", а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.
40. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС України, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах, оголошеного рішенням ВККС України від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання позивачки такою, яка не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), та припинення її участі в зазначеному конкурсі.
41. Підстави позову ОСОБА_1 обґрунтувала головним чином тим, що невизначеність та неналежне застосування ВККС України критеріїв оцінювання практичних завдань, зокрема відсутність у матеріалах екзаменаційної відомості деталізованої інформації про нараховані та зняті бали за кожним елементом практичного завдання відповідно до Методичних вказівок, свідчать про можливу суб'єктивність та непрозорість перевірки, що нівелює мету існування затвердженої Комісією методики і ставить під сумнів прозорість та справедливість відповідного етапу кваліфікаційного іспиту.
42. У контексті зазначених доводів ОСОБА_1 , Верховний Суд зауважує, що повноваження ВККС України в процедурі кваліфікаційного оцінювання є дискреційними.
43. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
44. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання, з дотриманням правових норм.
45. На стадії виконання практичного завдання учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС України повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.
46. Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду уже неодноразово надавала оцінку діям ВККС України в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформувала усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №800/166/17, від 08.10.2019 у справі №9901/49/19, від 19.11.2019 у справі №9901/90/19, від 16.09.2020 у справі №9901/100/19, від 27.04.2023 у справі №9901/260/19.
47. Так, у постанові від 08.10.2019 у справі №9901/49/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фіксація/відображення в будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії ВККС України, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
48. Водночас ВККС України, відреагувавши на численні зауваження скаржників про незатвердження методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, своїм рішенням від 17.07.2024 №228/зп-24 затвердила Методичні вказівки, які визначають підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді.
49. Ці Методичні вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів за відповідний елемент оцінювання і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.
50. Позивачка, у свою чергу, вказує на обов'язок ВККС України не лише дотримуватися Методичних вказівок, але й достатнім чином наводити свої міркування щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної цим вказівками. Інакше кажучи, позивачка вважає, що виключно відображення оцінки по кожному елементу практичного завдання відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС України стосовно неї.
51. Суд наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, суд повинен проконтролювати, чи не є викладені в його рішенні висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів, а не вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, оскільки це є предметом відповідного правового регулювання.
52. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
53. Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника.
54. Отже, результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
55. Таким чином, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
56. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Таких вимог не містить як Закон України «Про судоустрій і статус суддів», так і Методичні вказівки.
57. За таких обставин, незазначення ВККС України інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками елементів оцінювання, ще не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.
59. Так само й ненаведення в оскарженому рішенні ВККС України оцінки за кожний елемент оцінювання саме по собі не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок.
60. Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2025 у справі №990/171/25 (провадження № 11-302заі25) з подібними правовідносинами.
61. Також позивачка, зазначаючи про порушення свого права через незазначення ВККС України оцінок її роботи за окремими елементами згідно з Методичними вказівками, не пояснила, як це вплинуло на обґрунтування відповідного рішення, позаяк ці вказівки не містять переліку та змісту обґрунтувань чи мотивів, якими повинні керуватися члени екзаменаційної комісії.
62. Ураховуючи зазначене, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення ВККС від 17.04.2025 №87/зп-25 і №89/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 , відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вмотивованості, не є свавільними, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.
63. За таких обставин підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
64. З огляду на результат вирішення справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
65. Керуючись статтями 246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Верховний Суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
2. Рішення суду може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення ухвалено з окремою думкою.
Повне рішення виготовлено 17.12.2025.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська
М.І. Смокович