17 грудня 2025 року
м. Київ
справа №380/13399/24
адміністративне провадження № К/990/20748/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/13399/24
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Мікули О. І., суддів Кузьмича С. М., Курильця А. Р.
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №380/15242/23. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року до дня фактичної виплати, з врахуванням пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 26 червня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, а також провести виплату індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач вперше 13 листопада 2024 року звернувся через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та недолучення підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються у паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет; встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
5. Копію вказаної ухвали відповідач отримав 22 листопада 2024 року у електронному кабінеті користувача підсистеми «Електронний суд».
6. 26 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» відповідач надіслав до суду опис вкладень та фіскальний чек про надіслання апеляційної скарги позивачу.
7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги.
8. Відповідач вдруге 23 січня 2025 року звернувся через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
9. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав для його поновлення та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2906,88 грн, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих матеріалів іншим учасникам справи.
10. На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано заяву про поновлення строку апеляційного провадження та надано опис вкладення та фіскальний чек про надіслання апеляційної скарги позивачу, однак не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
11. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстави неусунення недоліків апеляційної скарги.
12. 26 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 втретє звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року.
13. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із тим, що вона оформлена без дотримання вимог, встановлених статтею 296 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
14. 11 березня 2025 року та 12 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 на виконання вимог вказаної ували суду надіслала до суду заяви про усунення недоліків.
15. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.
16. На виконання вимог вказаної ухвали суду 27 березня 2025 року військова частина надіслала до суду заяву про поновлення строку звернення в суд з апеляційної скаргою, яка мотивована тим, що первинну апеляційну скаргу було подано своєчасно, однак таку 13 січня 2025 року було повернуто через несплату судового збору. Вказує, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником коштів та для сплати судового збору проходить процедуру замовлення коштів у вищого командування, у зв'язку з недостатнім фінансуванням, кошти для сплати судового збору надходять із затримкою, проте це не повинно бути підставою для позбавлення військової частини НОМЕР_1 права на захист своїх прав. При цьому, кошти до військової частини НОМЕР_1 для сплати судового збору не надійшли та 20 лютого 2025 року апеляційну скаргу було повторно повернуто судом апеляційної інстанції з тих самих причин. Таким чином у зв'язку з відсутністю фінансування скаржник був позбавлений можливості направити апеляційну скаргу у строк, визначений КАС України.
17. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
18. Відмовлено у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
19. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №380/13399/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
20. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції входив із того, що відповідач при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилався лише на те, що строк було пропущено у зв'язку із затримкою фінансування. При цьому скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку, не повідомив суд апеляційної інстанції про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав належних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
21. Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Посилання апелянта на те, що первинну апеляційну скаргу було подано своєчасно, однак таку було повернуто через несплату судового збору, суд апеляційної інстанції уважав безпідставними, оскільки скаржнику двічі було повернуто апеляційні скарги у цій справі.
22. Суд апеляційної інстанції визнав неповажними вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
24. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, вимоги статей 2, 242 КАС України, оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з надмірним формалізмом, без з'ясування та врахування усіх необхідних обставин.
25. У касаційній скарзі касатор зазначає про те, що військова частина НОМЕР_1 вперше з апеляційною скаргою звернулася в межах строку на апеляційне оскарження, а також військова частина НОМЕР_1 була позбавлена можливості виконати вимоги ухвали апеляційного суду з підстав відсутності бюджетних асигнувань на сплату судового збору, а тому відповідач вчинив усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги. З огляду на це касатор уважає, що зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна визнати неповажними, а тому суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
26. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 19 травня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №380/13399/24.
27. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
28. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 16 грудня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 17 грудня 2025 року.
ІV. Джерела права й акти їхнього застосування
29. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
30. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
31. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
32. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
V. Позиція Верховного Суду
33. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
35. Надаючи оцінку аргументам відповідача, зазначеним в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилався лише на те, що строк було пропущено у зв'язку із затримкою фінансування. При цьому, скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку; не повідомив суд апеляційної інстанції про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав належних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
36. Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Посилання апелянта на те, що первинну апеляційну скаргу було подано своєчасно, однак таку було повернуто через несплату судового збору, суд апеляційної інстанції уважав безпідставними, оскільки скаржнику двічі було повернуто апеляційні скарги у цій справі
37. Таким чином, оскільки скаржником не зазначені поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
38. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження з огляду на таке.
39. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
40. Статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
41. Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому останній повинен вчиняти всі необхідні дії для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.
42. За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
43. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
44. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
45. Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
46. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зазначає, що вперше військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 13 листопада 2024 року, тобто з дотриманням встановлених статтею 295 КАС України строків.
47. Водночас як повернення первинної апеляційної скарги, так і повернення вдруге поданої апеляційної скарги було зумовлене відсутністю коштів для сплати судового збору, на що відповідач посилається в касаційній скарзі, як на головний аргумент поважності причин пропуску процесуального строку.
48. Проте Суд наголошує, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо сплати судового збору та, як наслідок, повернення первинної апеляційної скарги відбулося з причин, які не належать до об'єктивних і непереборних обставин, оскільки усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
49. З-поміж іншого, суд касаційної інстанції зазначає, що та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення в будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
50. Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19.
51. Отже, наведені в касаційній скарзі обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідач не довів, що повернення первинно поданої апеляційної скарги та в подальшому повернення наступних апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції й не могли бути усунуті скаржником.
52. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
53. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №380/13399/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко