про відмову у відкритті касаційного провадження
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 280/1165/25
адміністративне провадження № К/990/50616/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року (суддя Конишева О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року (колегія у складі суддів Шлай А.В., Кругового О.О., Малиш Н.І.)
у справі № 280/1165/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2025 № 155350019368 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати з 22.08.2023 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV;
- зобов'язати відповідача при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з 22.08.2023 зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 27.04.1981 та період роботи з 01.01.1986 року по 28.02.1989, з 01.03.1989 по 16.12.1991, з 17.12.1991 по 31.05.1992, з 01.06.1992 по 17.08.1992, з 18.08.1992 по 31.12.1998.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025, позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2025 №155350019368;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1980 по 30.10.1981 та періоди роботи з 01.01.1986 року по 28.02.1989, з 01.03.1989 по 16.12.1991, з 17.12.1991 по 31.05.1992, з 01.06.1992 по 17.08.1992, з 18.08.1992 по 31.12.1998 згідно з дублікатом трудової книжки від 04.12.2006 НОМЕР_1 та призначити з 29.01.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- в іншій частині позовних вимог-відмовив.
04.12.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Хмельницькій області, в якій з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025, а натомість прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі скаржник стверджує про те, що судові рішення у цій справі можуть бути оскаржені у касаційному порядку на підставі пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови особі у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання та трудової діяльності та призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Запорізький окружний адміністративний суд в ухвалі від 18.03.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте ГУ ПФ України в Хмельницькій області у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, а також не аргументує як таку її винятковість. Натомість подана скарга містить лише формальне цитування положень п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України без наведення конкретних фактів чи аргументів на підтвердження існування обставин, з якими зазначені процесуальні норми пов'язують можливість перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у справах, що були розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, рішення Запорзького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025, прийняті у даній справі, не підлягають касаційному оскарженню.
Також, у касаційні скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вказує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 04.03.2020 у справі №155/1180/17.
Суд відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а (предметом спору було призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2), від 04.03.2020 у справі № 155/1180/17 (предмет спору стосувався незарахування трудового стажу позивача на посаді водія, оскільки подана трудова книжка містила відомості про період роботи, який не був засвідчений печаткою роботодавця), з огляду на те, що спірні правовідносини у цій справі та у справах, зазначених скаржником у касаційній скарзі, виникли за різних фактичних обставин, у різні періоди часу, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.
Крім того, слід зауважити, що у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, Верховний Суд зазначив, що: "…формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист …", а також у відповідності до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, де зазначено, що "…певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії…".
Оскаржувані судові рішення у справі № 280/1165/25 в цілому відповідають наведеній правовій позиції касаційного суду. У свою чергу ГУ ПФ України в Хмельницькій області не обґрунтовує необхідність відступу від таких висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України в Хмельницькій області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 280/1165/25.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб