про відкриття касаційного провадження
16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №160/34929/24
адміністративне провадження №К/990/50125/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Божедарівської селищної ради
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року
у справі №160/34929/24
за позовом ОСОБА_1
до Божедарівської селищної ради
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Божедарівської селищної ради, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області №27-56/VIII від 28 листопада 2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності (сільськогосподарського призначення) площею не більше 2,00 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1222083000:01:001:0709, яка розташована за адресою: Божедарівська селищна рада, Кам'янського району, Дніпропетровської області - для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Божедарівську селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Божедарівської селищної ради Дніпропетровської області із земель комунальної власності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення сесії Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області №27-56/VIII від 28 листопада 2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності (сільськогосподарського призначення) площею не більше 2,00 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1222083000:01:001:0709, яка розташована за адресою: Божедарівська селищна рада, Кам'янського району, Дніпропетровської області - для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язано Божедарівську селищну раду Кам'янського району Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності (сільськогосподарського призначення) площею не більше 2,00 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1222083000:01:001:0709, яка розташована за адресою: Божедарівська селищна рада, Кам'янського району, Дніпропетровської області - для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Божедарівська селищна рада 02 грудня 2025 року звернулася з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
На обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник зазначає, що копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року надійшла в електронний кабінет Божедарівської селищної ради через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 03 листопада 2025 року, що підтверджується карткою руху документа.
Таким чином скаржник вважає наведені підстави пропуску строку поважними, оскільки касаційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.
Надаючи оцінку наведеним відповідачем доводам щодо поважності підстав пропуску строку Судом з'ясовано наступне.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту її прийняття.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 29 листопада 2025 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 02 грудня 2025 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Відповідно до картки руху документа, електронна копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року надійшла в електронний кабінет Божедарівської селищної ради 03 листопада 2025 року.
Таким чином, пропуск процесуального строку стався у зв'язку з несвоєчасним врученням копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, а касаційну скаргу подано скаржником в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 КАС України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, Суд вважає, що підстави пропуску скаржником строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статті 19 Конституції України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» 24 березня 2022 року №2145-IX (далі - Закон №2145-ІХ), статті 121, підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі - ЗК України), та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а, від 23 червня 2023 року у справі №160/6214/21, від 03 серпня 2023 року у справі №300/3771/22, від 18 лютого 2025 року у справі №380/10564/22, від 04 листопада 2025 року у справі №160/12938/24.
Скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково інтерпретували винятки із заборони на безоплатну передачу землі під час воєнного стану. Суди дозволили розробку проєкту на 2,0 га (для особистого селянського господарства) лише на підставі того, що на ділянці є нерухомість, хоча площа нерухомості становить лише 47,8 кв.м, що, на думку скаржника, дозволяє претендувати лише на ділянку для обслуговування цього будинку (до 0,15 га або 0,25 га), а не на масив для господарства.
Скаржник наводить висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 03 серпня 2023 року у справі №300/3771/22 та від 18 лютого 2025 року у справі №380/10564/22, у яких зазначено, що рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу є законним, якщо воно базується на підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України (заборона безоплатної передачі під час воєнного стану). Суди не врахували, що органи влади зобов'язані діяти виключно у межах заборон, встановлених законом на час воєнного стану, і не мають дискреції порушувати пряму заборону .
Крім того, скаржник наводить висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 04 листопада 2025 року у справі №160/12938/24, у якому зазначено, що наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна не надає права обходити заборону, встановлену підпунктом 5 пункту 27 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, для отримання дозволу на відведення ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. Виняток стосується лише земель для обслуговування нерухомості, а не для ведення сільського господарства.
Водночас відповідач вважає, що суди не врахували позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а та від 23 червня 2023 року у справі №160/6214/21, щодо суворого дотримання порядку відведення земель державної або комунальної власності, оскільки земля є національним багатством (стаття 14 Конституції України). Легалізація безоплатної передачі 2,0 га землі під виглядом обслуговування невеликого об'єкта нерухомості порушує конкурентні засади та встановлений порядок розпорядження землями.
У касаційній скарзі Божедарівська селищна рада просить Верховний Суд скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статті 19 Конституції України, Закону №2145-ІХ, статті 121, підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України, перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а, від 23 червня 2023 року у справі №160/6214/21, від 03 серпня 2023 року у справі №300/3771/22, від 18 лютого 2025 року у справі №380/10564/22, від 04 листопада 2025 року у справі №160/12938/24.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Божедарівської селищної ради, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Крім того, Божедарівська селищна рада звернулася до Суду з клопотанням, у якому просить зупинити дію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №160/34929/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Визнати поважними наведені Божедарівською селищною радою підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №160/34929/24.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Божедарівської селищної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №160/34929/24 за позовом ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/34929/24.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення дії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №160/34929/24.
7. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа