про відкриття касаційного провадження
15 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/30633/24
адміністративне провадження №К/990/45200/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року
у справі №420/30633/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладену в листі №25412-22870/Я-02/1500-24 від 11 вересня 2024 року, щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-ІІІ), компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати основного розміру пенсії по інвалідності, а саме: в сумі 167299,26 грн за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року; в сумі 17651,54 грн за період з 01 грудня 2019 року; в сумі 191250,36 грн за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2023 року; в сумі 119850,01 грн за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2023 року; в сумі 36608,81 грн за період з 25 жовтня 2022 року по 30 квітня 2024 року, (по дні, з яких розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону №2050-III, компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії по інвалідності, а саме: в сумі 167299,26 грн за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року; в сумі 17651,54 грн за період з 01 грудня 2019 року; в сумі 191250,36 грн за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2023 року; в сумі 119850,01 грн за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2023 року; в сумі 36608,81 грн за період з 25 жовтня 2022 року по 30 квітня 2024 року, (по дні, з яких розпочалась виплата перерахованої пенсії).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону №2050-III компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії в сумі 167299,26 грн за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року; в сумі 17651,54 грн за період з 01 грудня 2019 року; в сумі 191250,36 грн за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2023 року; в сумі 119850,01 грн за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2023 року; в сумі 36608,81 грн за період з 25 жовтня 2022 року по 30 квітня 2024 року, (по дні, з яких розпочалась виплата перерахованої пенсії).
Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону №2050-III компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії в сумі 167299,26 грн за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року; в сумі 17651,54 грн за період з 01 грудня 2019 року; в сумі 191250,36 грн за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2023 року; в сумі 119850,01 грн за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2023 року; в сумі 36608,81 грн за період з 25 жовтня 2022 року по 30 квітня 2024 року, (по дні, з яких розпочалась виплата перерахованої пенсії).
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 04 листопада 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2025 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого особа має право надати суду документ про сплату судового збору.
У межах строку для усунення недоліків касаційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги та документом про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області усунуті недоліки, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III), Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159), порушив вимоги статті 122 КАС України, а також не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, від 20 жовтня 2022 року у справі №140/862/19, від 28 листопада 2023 року у справі №420/18163/21, від 11 січня 2024 року у справі №200/7529/20-а, у постанові від 29 березня 2024 року у справі №460/17904/23, від 31 липня 2024 року у справі №480/1704/19, від 14 травня 2025 року у справі №160/672/24.
Скаржник вказує на неправильне застосування судом статті 122 КАС України щодо дотримання строків звернення до суду. Скаржник наголошує, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав мав дізнатися з моменту отримання пенсійної виплати, розмір якої йому був відомий щомісячно. На обґрунтування цієї позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, від 29 березня 2024 року у справі №460/17904/23. Скаржник стверджує, що триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду, а отримання листів-відповідей від пенсійного органу не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення.
Скаржник наголошує на неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції положень Закону №2050-III та Порядку №159, оскільки основною умовою для виплати компенсації є факт виплати нарахованих доходів (погашення заборгованості). Враховуючи, що виплата заборгованості за рішеннями судів фактично ще не відбулася (через відсутність бюджетних асигнувань), у позивача ще не виникло право на отримання компенсації, а у відповідача - обов'язок її нарахувати. Скаржник стверджує, що виплата компенсації має проводитися в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. На підтвердження цих доводів скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 жовтня 2022 року у справі №140/862/19, від 28 листопада 2023 року у справі №420/18163/21, від 11 січня 2024 року у справі №200/7529/20-а, від 31 липня 2024 року у справі №480/1704/19 та, зокрема, в останній актуальній правовій позиції, викладеній у постанові від 14 травня 2025 року у справі №160/672/24, де зазначено, що оскільки виплата відповідних сум не відбулась, умови для розрахунку компенсації не настали.
Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції зобов'язав виплатити компенсацію за затримку виплати пенсії, сама виплата якої (основного боргу) ще не відбулася, що прямо суперечить вищенаведеній практиці Верховного Суду.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить Верховний Суд скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статей 1, 2, 4 Закону №2050-III, Порядку №159, перевірки дотримання положень 122 КАС України та перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, від 20 жовтня 2022 року у справі №140/862/19, від 28 листопада 2023 року у справі №420/18163/21, від 11 січня 2024 року у справі №200/7529/20-а, у постанові від 29 березня 2024 року у справі №460/17904/23, від 31 липня 2024 року у справі №480/1704/19, від 14 травня 2025 року у справі №160/672/24.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Суду з клопотанням, у якому просить зупинити виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №420/30633/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №420/30633/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/30633/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №420/30633/24.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін