Рішення від 10.12.2025 по справі 990/369/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2025 року

м. Київ

справа №990/369/25

адміністративне провадження № П/990/369/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Радишевської О.Р., Жука А.В., Соколова В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Дремової П.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвокатки Огнев'юк Т.В.,

представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Друцької О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу, за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Огнев'юк Тетяна Василівна, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРЕДМЕТ СПОРУ

1. У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокатка Огнев'юк Тетяна Василівна, звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), у якому просила:

1.1. визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України № 100/ас-25 від 17.06.2025 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності;

1.2. зобов'язати ВККС України поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), визнавши її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності - з урахуванням висновків Верховного Суду.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка стверджувала, що оскаржуване рішення не є належно вмотивованим; не містить підстав його ухвалення або мотивів, які були б визначені законом, що є підставою для оскарження рішення ВККС України за пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

2.1. Позивачка вважає означене рішення незаконним, упередженим, свавільним, таким, що не відповідає дійсним обставинам, прийнятим без належного врахування пояснень кандидата на посаду судді, порушує право позивачки на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в аспекті доступу до обраної професії, професійного розвитку в її межах, кар'єрного зростання та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру, а наведені в цьому рішенні підстави і мотиви їх прийняття - суб'єктивними оцінками об'єктивно існуючих фактів та припущеннями, що не тільки не ґрунтуються на законі, а й прямо йому суперечать.

2.2. На переконання позивачки, з прийняттям Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 22.01.2025 № 20/зп-25, Комісія звузила процедурні гарантії під час конкурсу на зайняття вакантних посад в частині застосування об'єктивних методів тестування з обмеженням дискреції ВККС України, які передбачено попереднім Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 03.11.2016 № 143/зп-16, яким ВККС України вперше було запроваджено новітній стандарт визначення відповідності судді, серед іншого, критерію соціальної компетентності, який перевірявся шляхом проведення тестувань особистих морально- психологічних якостей (психо-діагностичні тести, такі як BFQ - анкета «Велика п'ятірка», ММПІ-2 - клінічний інструментарій для ідентифікації патопсихологічних ризиків, і «Психометричний тест» - два окремі блоки елементів, що ідентифікують рівень словесного та абстрактного мислення), до проведення яких залучалися визнані та акредитовані у сфері психології фахівці.

2.3. У взаємозв'язку з вищевикладеним позивачка посилалася на Звіт групи міжнародних експертів у складі: Георга Стави (Австрія), Вілми Ван Бентхема (Нідерланди) та Ради Молієне (Литва) під назвою: «Відбір та оцінювання суддів в Україні», який було оприлюднено в листопаді 2018 року, щодо «м'яких» - соціальних та психологічних компетенцій і навичок. Експерти відзначають «наявність процесуальних гарантій у вигляді нормативних положень та практики ВККС України, що описують окремі показники, які лежать в основі критеріїв, а також джерела інформації/методи визначення показників. Наприклад, особиста компетенція оцінюється за такими показниками: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, стресостійкість, контроль над емоціями та ін. Ці характеристики оцінюються під час психологічного тестування. Отже, особиста компетентність людини визначається на підставі об'єктивних показників з використанням об'єктивного методу тестування, обмежуючи дискрецію ВККС України при тлумаченні нею того, що є особистими характеристиками кандидата, а що соціальними. На думку експертів, така система переведення балів ставила дискрецію ВККС України у суворі рамки (лише 20 %) в межах 400 балів, які нараховувались за психологічне тестування, що майже повністю залежало від звітів про психологічне тестування та належної експертної валідації, що перетворює на додаткову процесуальну гарантію від необмеженої дискреції ВККС України.

2.4. Натомість, підкреслила позивачка, у новому Положенні ВККС України надала собі 100% дискрецію в оцінюванні особистих характеристик кандидата без участі професійного психолога, без проходження стандартизованого психологічного тестування, без залучення зовнішньої експертизи чи об'єктивних валідованих методик.

2.5. Маючи на меті перевірити наявність кваліфікації психолога у членів Комісії, які проводили співбесіду з позивачкою з метою встановлення її відповідності вимогам до посади судді апеляційного суду за критерієм, зокрема, особистої компетентності, адвокаткою Огнев'юк Т.В. 24.07.2025 до ВККС України було скеровано відповідний адвокатський запит, у відповідь на який Комісія повідомила, що в особових справах членів Комісії Духа Я.М. , Кидисюка Р.А. , Коліуша О.Л. , Сабодаша Р.Б. , Сидоровича Р.М. відсутні дані про отримання ними освіти за спеціальністю «психологія» (лист від 31.07.2025 № 21-6631/25).

2.6. Позивачка наполягала на необхідності врахування того факту, що у межах кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, яке проводилось ВККС у 2018-2019 роках, ОСОБА_1 проходила спеціальне психологічне тестування, яке проводилось психологами-експертами компанії «ОС України». Зі звіту-висновку про підсумки тестувань морально-психологічних якостей і загальних здібностей позивачки, який наявний у матеріалах суддівського досьє ОСОБА_1 , вбачається, що експертами-психологами було оцінено її рівень соціальної компетентності як «Високий».

2.7. За доводами позовної заяви, з метою перевірки об'єктивності суджень Комісії щодо недостатнього рівня показника соціальної компетентності позивачки станом на 2025 рік, її представниця адвокатка Огнев'юк Т.В. , у порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернулася до магістра психології, дійсної членкині Національної психологічної асоціації України, сертифікованого і акредитованого гештальт-терапевта, супервізора, асоційованого терапевта НАГТУ Макухи Марії Миколаївни , яка має унікальну кваліфікацію психолога з оцінювання кандидатів на публічну службу, зокрема працівників патрульної поліції та суддів, залучалася ВККС України до проведення кваліфікаційного оцінювання суддів та кандидатів на посади суддів у 2017-2019 роках, із запитом на проведення психологічного тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей ОСОБА_1 .

2.8. У результаті проведення комплексного і незалежного психологічного тестування із застосуванням методик BFQ - опитувальника «Велика п'ятірка-2»; ММРІ-2 - Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника (друге видання) та проходження інтерв'ю з психологом, професійним психологом Макухою М.М. було складено консолідований висновок - звіт від 31.07.2025, відповідно до якого показник соціальної компетентності ОСОБА_1 оцінено як «Високий». У розрізі кожного окремого показника ОСОБА_1 показала такі результати: «Ефективна комунікація» - рівень прояву: «Високий»; «Ефективна взаємодія» - рівень прояву: «Високий»; «Стійкість робочої мотивації» - рівень прояву: «Дуже високий»; «Емоційна стабільність» - рівень прояву: «Високий».

2.9. Викладене, на думку позивачки, переконливо доводить, запровадження Комісією у 2025 році оцінювання соціальної компетентності виключно на основі суб'єктивних суджень її членів без залучення кваліфікованих психологів, без проведення стандартизованого тестування та без пояснення причин відмови від раніше застосовуваних об'єктивних процедур, свідчить про невиконання обов'язку забезпечити принцип об'єктивності при здійсненні кваліфікаційного оцінювання. Така практика прямо суперечить попередньо встановленим процесуальним гарантіям, зокрема тим, що були застосовані до позивачки у 2019 році, та є проявом відмови Комісії від дотримання стандартів правової визначеності, що унеможливлює передбачуваність правозастосування і створює ризик свавільного втручання у право на доступ до суддівської професії.

2.10. Окрім наведеного, позивачка зауважувала на тому, що уважний аналіз змісту Положення свідчить про свідоме допущення Комісією суттєвого звуження інших процедурних гарантій у процедурі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді. Так, 30.04.2025 ВККС України ухвалила рішення № 99/зп-25 «Про внесення змін до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України 22.01.2025 № 20/зп-25», виклавши третє речення пункту 5.5 цього Положення у новій редакції: «Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

2.11. При цьому означений пункт Положення, у редакції до вищевказаних змін, виглядав таким чином: «Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

2.12. Так, за розрахунками позивачки, у випадку підрахунку результатів кваліфікаційного оцінювання за пунктом 5.5. Положення (у первісній його редакції), у Комісії були б відсутніми підстави для визнання останньої такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, оскільки: 41 (особиста компетентність) + 34,61 (соціальна компетентність) + 285 (доброчесність та професійна етика) + 354,8 (професійна компетентність) = 715,47 балів, що становить 89,43 % від максимально допустимих балів та вочевидь є не менше 75 % від суми максимально можливих балів за кожним критерієм.

2.13. Позивачка підкреслила той факт, що із заявою про участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів вона звернулася у 2023 році, тобто задовго до прийняття змін до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання рішенням ВККС України від 30.04.2025 № 99/зп-25, а тому вважає, що зміни, якщо і могли мати місце, за стандартами належного врядування не могли спричиняти погіршення становища кандидата на посаду судді, який вже перебував в процедурі кваліфікаційного оцінювання.

2.14. Отже, на переконання ОСОБА_1 , запровадження ВККС 30.04.2025 нової системи підрахунку балів нівелювало її шанси пройти далі в процедурі конкурсу через встановлення окремих прохідних бар'єрів за кожен з елементів критерію «компетентність». Ця ситуація у поєднанні з непрофесійним оцінюванням т.з. «м'яких» компетентностей кандидатки призвела до прийняття ВККС України свавільного, на її погляд, рішення, внаслідок якого участь ОСОБА_1 у конкурсі було протиправно припинено.

2.15. На підкріплення своїх доводів, позивачка посилалася на окрему думку члена ВККС України Гацелюка В.О. на рішення ВККС України від 30.04.2025 № 99/зп-25, яким Комісією внесено вищевказані зміни до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, де він зазначив, що «За умов, коли законодавець поступово звужує застосування 75% прохідного бар'єру на різних стадіях кваліфікаційного іспиту (рішення щодо тестування когнітивних здібностей ухвалене нещодавно, законопроект стосовно тестування знання історії української державності перебуває на розгляді парламенту), встановлення такого бар'єру на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди самостійним рішенням Комісії через норми Положення (тобто за відсутності такої вимоги на рівні закону) несе ризик безпідставного відсіювання кандидатів, які могли би гідно виконувати обов'язки судді».

2.16. Позивачка також наводила доводи щодо непрозорості методики підрахунку балів, обраної ВККС України, відповідно до абзацу 3 пункту 5.7 цього ж Положення, відповідно до якого у разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного балу здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

2.17. Такий підхід, на думку позивачки, хоч і може бути ззовні обґрунтований прагненням знизити вплив потенційних крайніх суджень, насправді суперечить базовим принципам математичної репрезентативності та насправді призводить до штучного зниження підсумкового балу.

2.18. Водночас позивачка звертала увагу Суду на істотну асиметрію у підходах Комісії до застосування презумпцій при оцінюванні різних критеріїв, зокрема, відповідно до пункту 5.9 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, під час оцінювання критерію доброчесності та професійної етики ВККС України керується презумпцією відповідності кандидата, яка є спростовною, але надає кандидатам базовий рівень довіри та захисту від необґрунтованого негативного висновку. Водночас у питанні оцінювання критерію соціальної компетентності така презумпція взагалі не застосовується. Так, на сторінці 12 оскаржуваного рішення ВККС України зазначено: «При оцінці соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов'язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов'язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності». Таким чином, Комісія фактично встановила протилежну - презумпцію невідповідності, за якої будь-які сумніви тлумачаться не на користь кандидата, що суперечить принципам належного адміністративного провадження, рівності та справедливості.

2.19. Узагальнюючи викладене, позивачка доводила, що ВККС України без належного обґрунтування відмовилася від усталених процедурних гарантій, запровадила нові, більш жорсткі прохідні пороги вже після початку процедури, застосувала статистично вразливу й непрозору методику підрахунку балів, а також фактично поклала на кандидата тягар доказування соціальної компетентності. Отже, на її переконання, слід дійти висновку, що процедура оцінювання соціальної компетентності позивачки була проведена ВККС України із системним порушенням принципів об'єктивності, правової визначеності, належного врядування та справедливої адміністративної процедури.

2.20. Посилаючись на приписи частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII та пункти 4.4, 105 Регламенту ВККС України, позивачка підкреслила, що рішення ВККС України має бути обґрунтованим, об'єктивним та неупередженим, містити мотиви його ухвалення. Прийняття таких рішень щодо кар'єри суддів має базуватися на заслугах з урахуванням кваліфікації, вмінь та потенціалу, необхідних для вирішення справ при застосуванні закону, зберігаючи повагу до людської гідності.

2.21. Позивачка наполягала на тому, що Закон № 1402-VIII не передбачає для Комісії, спрощення або зниження стандартів доказування та вмотивованості рішень, ніж це звичайно прийнято для суб'єктів владних повноважень щодо їх відповідності вимогам обґрунтованості, якості, правової визначеності. Отож, спеціальний закон не передбачає можливості звуження мотивації балів за критерієм «соціальна компетентність» лише до констатації балів, тобто без мотивування та обґрунтування, що має місце у спірних правовідносинах, та свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення у цій частині.

2.22. У контексті наведеного позивачка зауважила, що у пункті 42 Висновку № 17 (2014) КРЕС застерегла від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень, зазначивши, що усі ці методи, за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінки, можуть створити хибне враження об'єктивності та достовірності.

2.23. Позивачка відповідально стверджувала, що Комісія не врахувала її докладні пояснення та прикладені до них докази та ухвалила свавільне рішення у частині визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

ІІ. ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ

3. Не погодившись із вимогами позовної заяви, ВККС України подала до Суду письмовий відзив, у якому просила відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

3.1. Щодо тверджень позивачки про нівелювання Комісією раніше встановлених процедурних гарантій та порушення принципу правової визначеності, ВККС України зауважила, що, відповідно до частини першої статті 76 Закону № 1402-VIII, з метою встановлення відповідності кандидатів на посаду судді встановленим цим Законом вимогам ВККС України може ухвалити рішення про проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей таких кандидатів. Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються ВККС України.

3.2. Заперечуючи проти доводів позивачки щодо порушення Комісією принципу правової визначеності, ВККС України, вважаючи такі доводи безпідставними та необґрунтованими, наголосила на тому, що проведення тестувань морально-психологічних якостей суддів (кандидатів на посаду судді) є дискреційним повноваженням Комісії та відповідно до вищезазначеної норми Закону не є обов'язковою процедурою, тому зі сторони Комісії не було допущено порушень принципу правової визначеності, про що безпідставно стверджує ОСОБА_1 .

3.3. Комісія підкреслила, що психологічне тестування, яке проводилося психологами-експертами компанії «ОС Україна», за результатами якого було складено відповідний висновок про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей судді Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , відбувалось у межах процедури кваліфікаційного оцінювання позивачки на відповідність займаній посаді, що є відмінною від процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді в апеляційному суді, яку позивачка проходила в межах конкурсу, та за результатами якої була визнана такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «соціальна компетентність». На думку Комісії, позивачка безпідставно ототожнює дві різні за своєю правовою природою процедури.

3.4. Щодо тверджень позивачки про неправомірне погіршення умов конкурсу, а також про незабезпечення дотримання принципу об'єктивності та порушення принципів належного врядування, ВККС України зазначила, що ці доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятим Комісією Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.02.2025 № 20/зп-25.

3.5. Комісія просила врахувати те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 09.12.2023 № 3511-ІХ (набрав чинності 30.12.2023) удосконалено процедуру кваліфікаційного оцінювання, яким, серед іншого, статтю 83 Закону № 1402-VIII доповнено частиною шостою такого змісту: «Вища рада правосуддя затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності».

3.6. На виконання вказаних норм Закону рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 затверджено Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

3.7. Отже, як пояснила ВККС України, внесення змін у Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та викладення його в новій редакції пов'язано саме із змінами до Закону № 1402-VIII.

3.8. Комісія зауважила, що дія затвердженого рішенням ВККС України від 20.01.2025 № 20/зп-25 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення поширюється на оновлені процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й на кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, з урахуванням пункту 57-1 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.

3.9. З погляду Комісії, вказане Положення встановлює чіткий і зрозумілий порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, зокрема пунктом 5.5 цього Положення передбачено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Вагу критерію «соціальна компетентність» та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність - 50 балів, з яких: «Ефективна комунікація» - 12,5 бала; «Ефективна взаємодія» - 12,5 бала; «Стійкість мотивації» - 12,5 бала; «Емоційна стійкість» - 12,5 бала.

3.10. З урахуванням викладеного, ВККС України констатувала, що наведені кандидатом під час оцінки критерію соціальної компетентності («Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації») обставини у сукупності з інформацією, яка досліджувалась під час оцінки відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, не переконали членів Комісії в тому, що вони свідчать про те, що кандидатом вживались активні та послідовні дії, спрямовані на досягнення мети - визнання членами Комісії кандидата особою, яка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді. Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди та з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий позивачкою за цим критерієм, становить 34,67 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «соціальна компетентність».

3.11. Не погоджуючись із доводами позивачки про те, що оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає її право на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в аспекті доступу до обраної професії, професійного розвитку в її межах, кар'єрного зростання та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру, є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що участь позивачки у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів є її власним добровільним рішенням, що виключає в рамках таких правовідносин між нею та Комісією можливість будь-якого протиправного втручання в її приватне життя.

3.12. У взаємозв'язку із наведеним, Комісія зазначила, що нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини не гарантують право бути призначеним на посаду судді, а тільки надають право взяти участь у відповідному конкурсному відборі. Непроходження особою одного з етапів цього відбору (припинення участі у конкурсі) не створює негативних наслідків для кар'єри такої особи, вона не позбавляється посади, яку займала на момент проходження конкурсу, не припиняє здійснювати діяльність, яку на той час здійснювала, та не має перешкод для того, щоб взяти участь у конкурсі на посаду судді у майбутньому. Отже, з погляду Комісії, оскаржуване рішення ВККС України не може впливати на гарантії справедливого процесу проведення компетентним органом відбору, конкурсу, оцінювання тощо, у якому позивачка братиме участь у майбутньому, як і не позбавляє права на ефективні засоби правового захисту у випадку його порушення цим органом.

4. Заперечуючи проти доводів, наведених ВККС України у відзиві, сторона позивачки подала письмову відповідь на відзив, у якій наголосила на тому, що останньою не оспорюється сам факт існування Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, натомість позивачка не погоджується із неправомірними наслідками його застосування у зв'язку із допущенням Комісією низки порушень основоположних принципів процедури проведення кваліфікаційного оцінювання позивачки як кандидата на посаду судді, зокрема, принципу об'єктивності. На думку позивачки, наявність означеного Положення та його формальна чинність, не звільняє Комісію від обов'язку дотримуватися базових принципів, закріплених у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, які вимагають від органів влади діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, із забезпеченням справедливого балансу між дискреційними повноваженнями і правами учасників процедури.

4.1. Позивачка наполягала на тому, що зміни до Закону № 1402-VIII, на які ВККС України посилається у відзиві на позовну заяву, не передбачали можливості ВККС України самовільно знижувати процедурні гарантії, які існували у кваліфікаційному оцінюванні суддів та кандидатів на посади суддів впродовж 2015-2019 роках, так само як не надавали ВККС України можливості не виконувати свої ж нормативні акти, адже принцип об'єктивності вимагає від членів Комісії використовувати єдині критерії оцінки, бути послідовними у своїй діяльності, враховувати лише факти, а не припущення, засновані на особистому досвіді членів ВККС.

4.2. Саме в цьому, на переконання позивачки, і полягає центральна проблема застосування означеного Положення, адже замість того щоб діяти у дусі власних попередніх рішень, які наголошували на відкритості, прозорості та єдиних критеріях оцінки, ВККС України допустила практику, коли суб'єктивні припущення та неповна інформація стали основою для визначення результату кваліфікаційного оцінювання. У такій ситуації кандидат позбавляється можливості передбачити наслідки своїх дій, що прямо суперечить вимозі правової визначеності як складової верховенства права. Водночас вимога об'єктивності є запобіжником від свавільності, оскільки встановлює межу, що відділяє легітимну дискрецію від суб'єктивного волюнтаризму, а якщо ця межа ігнорується, довіра до конкурсних процедур підривається. Саме тому дії Комісії, які фактично знехтували обов'язком зважати виключно на перевірювані факти і застосовувати рівні критерії оцінки, повинні розцінюватися як несумісні з принципом об'єктивності та такими, що призвели до неправомірного погіршення умов конкурсу.

4.3. Позивачка наголосила на тому, що із методології, закріпленої в Положенні, прямо випливає, що «внутрішнє переконання» члена Комісії має формуватися через застосування визначених засобів встановлення та прив'язку відповідей кандидата до конкретних ознак кожного показника соціальної компетентності. Однак ретельний аналіз співбесіди ОСОБА_1 свідчить, що цього не відбулося, адже поданий завчасно опитувальник з чіткими відповідями щодо відповідності показникам «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації» та «Емоційна стійкість» не був покладений в основу обговорення. Із запису засідання та стенограми вбачається, що співбесіда не стосувалася відповідей наданих ОСОБА_1 в опитувальнику, натомість зосередилася на з'ясуванні Комісією інших питань.

4.4. Наполягаючи на тому, що єдиним легітимним шляхом до зниження балів за тим чи іншим критерієм є доведення того, що кандидат під час співбесіди фактично не проявив або прямо порушив один чи кілька визначених показників, позивачка доводила, що у протилежному випадку висновок про невідповідність набуває характеру оціночного судження, що суперечить принципам об'єктивності та правової визначеності й відкриває простір для сваволі у процедурі оцінювання. За таких умов оцінка перетворюється на враження, а не на методичний висновок.

4.5. Позивачка вважає, що оскаржуване рішення ВККС України не містить жодних аргументів чи мотивів, які здатні спростувати висновок психолога, складений у 2019 році у процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність її займаній посаді, а професійний психологічний скринінг у 2025 році свідчить, що рівень соціальної компетентності ОСОБА_1 тільки зріс з часом. За таких обставин, з позиції позивачки, відзив на позов у жодній мірі не спростовує правильності її тверджень про невмотивованість рішення ВККС України.

4.6. Також позивачка вважала за необхідне повідомити Суд про те, що у процесі з'ясування питання щодо дати виготовлення повного тексту оскаржуваного рішення ВККС України, яке виникло під час відкриття провадження у справі, нею та її адвокатом установлено, що виготовлення та складення повного тексту рішення здійснив член Комісії Сабодаш Р.Б, а не доповідач за матеріалами позивачки - Дух Я.М , що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами огляду вебсторінок.

4.7. У зв'язку з цим позивачка зауважила, що Сабодаш Р.Б. був визначений доповідачем відповідно до протоколу розподілу між членами Комісії від 03.01.2024, проте, відповідно до рішення ВККС України від 12.03.2025 №49/зп-25 відбувся повторний розподіл матеріалів справи № 32дпс-541, за результатом якого новим доповідачем визначено члена Комісії Духа Я.М.

4.8. У відповідь на адвокатський запит представника позивачки, ВККС України направлено стороні позивачки лист від 19.08.2025, за змістом якого повідомлено, що за наявною в Комісії інформацією відповідно до журналу обліку та реєстрації рішень Комісії про проведення конкурсу на зайняття посад суддів апеляційних судів, оскаржуване рішення ВККС України засвідчено електронним підписом члена Комісїї доповідача Духа Я.М. та зареєстровано 18.07.2025.

4.9. Покликаючись на пункт 105 Регламенту ВККС України, у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, відповідно до якого повний текст проєкту рішення має бути складений та виготовлений членом Комісії - доповідачем або іншим членом Комісії, у разі якщо член Комісії - доповідач проголосував «ПРОТИ» ухвалення рішення Комісії, позивачка наполягала на тому, що виготовлення, складення та підписання є окремими діями у роботі над документом. ВККС України у наданій відповіді на адвокатський запит не заперечила факту виготовлення і складення оскаржуваного рішення членом, який не був доповідачем у справі. Натомість метадані документа вказують, що автором, тобто особою, яка склала та виготовила повний текст рішення, є член ВККС України Сабодаш Р.Б. , який станом на момент проведення співбесіди не був доповідачем у справі позивачки.

4.10. Така обставина, на переконання позивачки, свідчить про порушення вимог процедури, а саме Регламенту ВККС України, та може свідчити про упередженість Сабодаша Р.Б. , яка проявилася у самовільному перебиранні ним повноважень зі складання і виготовлення повного тексту рішення щодо кандидатки, матеріали про яку раніше перебували у його провадженні.

4.11. За доводами позивачки, вказана ситуація виявляє не лише формальне порушення Регламенту ВККС України, але й зачіпає фундаментальні гарантії процедурної справедливості, адже функція доповідача у кваліфікаційному оцінюванні має ключове значення для забезпечення безпосередності, неупередженості та чіткого розмежування ролей між членами колегіального органу. Коли авторство тексту рішення фактично переходить до іншого члена Комісії, який не був визначений доповідачем, це створює ризик викривлення змісту обговорення та оцінки, а також послаблює інституційні запобіжники від упередженості. Порушення чітко окресленої процедури складання рішення не можна вважати дрібним технічним відхиленням, адже воно відкриває можливість для внутрішнього перетину інтересів, що прямо суперечить принципу неупередженості, закріпленому у пункті 1.4 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання. Таке відхилення від Регламенту позбавляє процедуру внутрішньої логіки і підриває принцип довіри до рішень цього органу суддівського врядування, що має вирішальне значення для легітимності всієї конкурсної процедури.

4.12. Означені обставини, у сукупності з відсутністю належного мотивування, на переконання позивачки, роблять рішення ВККС України у частині невідповідності ОСОБА_1 критерію «соціальна компетентність» не об'єктивним, а отже, таким, що порушує як національні стандарти адміністративної процедури, так і міжнародно визнані гарантії справедливого та неупередженого відбору суддів.

ІІІ. РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. Ухвалою Суду від 01.09.2025 поновлено позивачці строк звернення до суду із цією позовною заявою, відкрито провадження за цим позовом в адміністративній справі № 990/369/25, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників у складі п'яти суддів відповідно до частини четвертої статті 22 та статті 266 КАС України.

6. Усною ухвалою Суду, занесеною до протоколу судового засідання від 12.11.2025, долучено до матеріалів справи клопотання ОСОБА_1 про застосування ефективного спосібу захисту та відновлення її порушеного права шляхом зобов'язання ВККС України поновити участь позивачки у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду та повторно розглянути питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами).

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13.05.2009 № 322/2009 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п'ять років, а 23.06.2009 позивачкою складено Присягу судді.

8. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02.11.2017 № 350/2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду.

9. Рішенням ВККС України від 25.04.2019 № 150/ко-19 суддя Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання визнана такою, що відповідає займаній посаді.

10. Рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс).

11. У встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі до Комісії звернулася ОСОБА_1 як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII, та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

12. Рішенням ВККС України від 04.03.2024 № 48/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

13. Рішенням ВККС України від 23.10.2024 № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Вказаним рішенням ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

14. Рішенням ВККС України від 22.01.2025 № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, відповідно до якого ОСОБА_1 допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.

15. Рішенням ВККС України від 12.03.2025 № 49/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.

16. Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-23, від 23.11.2023 № 145/зп-23.

17. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами; далі - Положення), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

18. За результатами іспиту ОСОБА_1 отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23:

- за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, ОСОБА_1 набрала 150 балів;

- за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, ОСОБА_1 набрала 46,8 бали;

- за результатами виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації ОСОБА_1 набрала 118 балів;

- кандидат ОСОБА_1 не складала іспиту на знання історії української державності, проте нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, з урахуванням зазначеного Комісією до загального результату іспиту додано 40 балів.

19. Загальний результат складеного ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту становить 354,8 бала, що свідчить про підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

20. Рішенням ВККС України від 12.03.2025 № 49/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25.02.2025 кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів, серед яких ОСОБА_1 код кандидата (перше судове рішення) 0058453 - бал кандидата 61,5; код кандидата (друге судове рішення) 0061176 - бал кандидата 56,5 (бал за виконання практичного завдання - 118, успішно складено) та затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, допущено 67 на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, серед яких і ОСОБА_1 , допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

21. Відповідно до вказаного рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.

22. Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 13.03.2025 доповідачем у справі позивачки визначено члена Комісії Духа Я.М .

23. Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ВККС України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

24. Рішенням ВККС України від 12.05.2025 № 17/ас-25 встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, зокрема, стосовно ОСОБА_1 та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

25. Комісія 11.04.2025 звернулася до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність - 50 балів (рішучість та відповідальність - 25 балів, безперервний розвиток - 25 балів) і соціальна компетентність - 50 балів (ефективна комунікація - 12,5 бала, ефективна взаємодія - 12,5 бала, стійкість мотивації - 12,5 бала, емоційна стійкість - 12,5 бала).

26. У відповідь на лист Комісії від 11.04.2025 № 21-2602/25, ОСОБА_1 24.04.2025 подано до Комісії свої пояснення та докази, у яких кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

27. На адресу Комісії 12.06.2025 надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД), затверджений 11.06.2025 про невідповідність кандидата ОСОБА_1 на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

28. 16.06.2025 на адресу Комісії надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у висновку ГРД, з копіями підтверджувальних документів.

29. Членом Комісії-доповідачем листом від 13.06.2025 № 32дпс-541/24 запропоновано кандидату надати пояснення та копії підтверджуючих документів (за наявності) стосовно додаткових питань, які виникли у члена Комісії-доповідача з метою уточнення відомостей досьє кандидата на посаду судді та формування досьє.

30. 16.06.2025 ОСОБА_1 надіслано до Комісії пояснення щодо обставин викладених, у зазначеному запиті, з копіями підтверджуючих документів.

31. Комісією у складі Першої палати 17.06.2025 проведено співбесіду з кандидатом ОСОБА_1 , під час якої обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

32. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм особистої компетентності, становить 41,00 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

33. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм соціальної компетентності, становить 34,67 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в адміністративному апеляційному суді за критерієм соціальної компетентності.

34. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики і доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

35. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди з кандидатом ОСОБА_1 , Комісія ухвалила рішення від 17.06.2025 № 100/ас-25, яким визначила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 набрала 715,47 бала, проте визнала її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

36. Установлюючи відповідність ОСОБА_1 критерію соціальної компетентності, Комісія зазначила таке:

«Кандидат на пропозицію Комісії надала відповідні пояснення та зазначила про обставини, які, на її думку, підтверджують відповідність критеріям соціальної компетентності. [...]

Надані ОСОБА_1 документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

- показник «Ефективна комунікація» - 9 балів (бали, виставлені членами Комісії - 9, 10, 8, 9, 9);

- показник «Ефективна взаємодія» - 8 балів (бали, виставлені членами Комісії - 7, 9, 8, 7, 9);

- показник «Стійкість мотивації» - 8,67 бала (бали, виставлені членами Комісії - 9, 12, 8, 7, 9);

- показник «Емоційна стійкість» - 9 балів (бали, виставлені членами Комісії - 7, 11, 9, 9, 9).

Загальний бал за критерієм соціальна компетентність - 34,67 бала.

Надана інформація та результати співбесіди не продемонстрували належного рівня соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,67 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснувала, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «соціальна компетентність».

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Суд, вивчивши доводи позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, виходить із такого.

38. Предметом цього спору є рішення ВККС України № 100/ас-25 від 17.06.2025 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «соціальна компетентність», яким припинено її участь у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами).

39. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

40. Спеціальним законом, який регулює питання проведення конкурсу на посаду судді, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.

41. Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України

42. За приписами частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII ВККС України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, проводить кваліфікаційне оцінювання, затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді тощо.

43. Частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

44. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України (частина друга статті 79 Закону № 1402-VIII).

45. На виконання зазначених вище положень Закону рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком (в тому числі в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ - 66 вакантних посад), в якому ОСОБА_1 виявила бажання взяти участь.

46. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 09.12.2023 № 3511-IX (далі - Закон № 3511-IX) внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема викладено в новій редакції Розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення». Указаний Закон набрав чинності 30.12.2023.

47. Відповідно до пункту 57-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.

48. На момент набрання чинності Закону № 3511-IX, конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, був на етапі подання документів особами, які виявили бажання взяти участь у ньому, а отже, його продовження та завершення, повинно відбуватися за правилами, визначеними Законом № 1402-VIII, у редакції, чинній з 30.12.2023.

49. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Комісії від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29.02.2024 № 72/зп-24) (далі - Положення про конкурс).

50. Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об'єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс).

51. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII ВККС України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону. Аналогічні приписи передбачені пунктом 1.5. Положення про конкурс.

52. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону.

53. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

54. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402-VIII.

55. Відповідно до частини першої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення кваліфікаційного іспиту та 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

56. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС України (частина перша статті 85 Закону № 1402-VIII).

57. Частиною третьою статті 85 цього ж Закону передбачено, що для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) ВККС України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

57.1. Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються ВККС України.

57.2. Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).

57.3. Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

58. Частинами першою, другою, п'ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

59. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

60. Визначені законом етапи конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом №1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям компетентності (професійна, особиста, соціальна тощо), доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об'єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів.

61. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією (частина п'ята статті 83 Закону № 1402-VIII).

62. Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

62.1. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

63. Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання).

64. Пунктами 1.3-1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об'єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

65. Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 успішно пройшла перший етап конкурсу «Складання кваліфікаційного іспиту» та підтвердила відповідність критерію «професійна компетентність». Вказаний факт не є спірним у цій справі.

66. На етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами дослідження особистої та соціальної компетентності та критерію доброчесності та професійної етики сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснувала, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

67. Спірними у цій справі є висновки Комісії, сформульовані на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди», про невідповідність ОСОБА_1 критерію с«професійна компетентність».

68. Відповідно до пунктів 2.8.- 2.12 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.

68.1. Ефективна комунікація - це здатність судді (кандидата на посаду судді) ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

68.2. Ефективна взаємодія - це здатність судді (кандидата на посаду судді) будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

68.3. Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація судді (кандидата на посаду судді) до тривалого виконання професійних обов'язків судді в межах закону.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

68.4. Емоційна стійкість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) ефективно управляти своїми емоційними станами.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

69. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена, таким чином: «соціальна компетентність» ? 50 балів, з яких: «Ефективна комунікація» ? 12,5 бала; «Ефективна взаємодія» ? 12,5 бала; «Стійкість мотивації» ? 12,5 бала; «Емоційна стійкість» ? 12,5 бала.

70. Відповідно до пункту 2.15 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди.

71. Розділом 3 цього ж Положення регламентовано такий засіб встановлення показників відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, як тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей.

72. Відповідно до пунктів 3.1- 3.5 вказаного Положення тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення, в порядку та за методикою, визначеними в цьому рішенні.

72.1. Рішення про проведення такого тестування ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді) у межах відповідної процедури кваліфікаційного оцінювання.

72.2. Результати тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей використовуються як одне із джерел інформації і оцінюються у сукупності з іншою зібраною інформацією та матеріалами. Ці результати є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

72.3. Результати тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей зберігаються у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді) відповідно до порядку формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді).

72.4. Результати тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді) є дійсними протягом двох років з дня ухвалення Комісією рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання і враховуються у разі проведення кваліфікаційного оцінювання протягом цього періоду.

73. З наведеного висновується, що показники, визначені, зокрема, пунктом 2.8 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, оцінюються ВККС України за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди, при цьому розділом 3 цього Положення, пунктами 3.1. та 3.2 якого передбачено, що тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей може бути проведено у разі ухвалення Комісією відповідного рішення, в порядку та за методикою, визначеними в цьому рішенні, при цьому таке рішення ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді) у межах відповідної процедури кваліфікаційного оцінювання.

74. Матеріалами справи підтверджується, що у межах конкурсу на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного ВККС України рішенням від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), Комісією не ухвалювалося рішення про тестування з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей.

75. Отже, виходячи з приписів частини третьої статті 85 Закону № 1402-VIII, відтворених у розділі 3 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, призначення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді є правом Комісії, що перебуває у сфері її дискреційних повноважень, а результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації і оцінюються у сукупності з іншою зібраною інформацією та матеріалами.

76. На цій підставі Суд відхиляє доводи позивачки про протиправність оскаржуваного рішення ВККС України з мотивів звуження процедурних гарантій кандидатів в означеному конкурсі через непризначення Комісією тестуваннь з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей.

77. Не заслуговують на увагу також доводи позивачки в частині посилань на звуження інших процедурних гарантій у процедурі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді у межах цього ж конкурсу у зв'язку із викладом третього речення підпункту 5.5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання у новій редакції, якою встановлено рівень відповідності критеріям соціальної та особистої компетентності - набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди», а також незгоду із встановленою пунктом 5.7 цього Положення методикою підрахунку балів, позаяк це фактично є незгодою із Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

78. Водночас повноваження Комісії визначати порядок та затверджувати методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення прямо передбачено частиною п'ятою статті 83 Закону № 1402-VIII, а Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджено рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25, не входить до предмета оскарження у цій справі.

79. Пунктами 5.1, 5.2 розділу 5 вказаного Положення встановлено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

80. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (пункт 5.5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання).

81. Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення 8 співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання).

82. Пунктами 6.19, 6.20 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання визначено, що дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє з метою попередньої оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Дослідження досьє здійснюється членом Комісії, визначеним для підготовки до розгляду і доповіді справи про проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

83. Згідно з пунктами 6.21, 6.23 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє, яке відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень.

84. У відзиві на адміністративний позов Комісія зазначила, що при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов'язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов'язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності. Оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

86. Комісія наголосила на тому, що для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

87. Підкресливши, що виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності, Комісія зауважила, що важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

88. Наголошуючи на тому, що саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді, ВККС України підкреслила, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

89. Згідно з пунктами 6.41- 6.42 за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, 2) рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

90. Необхідно врахувати, що частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII визначено, що ВККС України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, так само, як і частиною п'ятою статті 101 цього ж Закону прямо передбачено обов'язок ВККС України викласти в рішенні мотиви його прийняття.

91. Отже, оскільки члени Комісії, приймаючи одне з передбачених законом рішень за результатом проведеного оцінювання кандидатів на посаду судді, керуються своїм внутрішнім переконанням, на Комісію покладається обов'язок наведення відповідних мотивів та їх обґрунтувань стосовно своєї позиції, особливо, коли виникають підстави вважати, що такий кандидат не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

92. Рішення ВККС України, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити обґрунтований висновок про те, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів, показників особа не відповідає вимогам для надання їй рекомендацій для призначення суддею.

93. Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях сформувала сталу практику щодо оцінювання рішень ВККС України на предмет відповідності пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII (зокрема, постанови від 14.11.2024 у справі № 990/139/21, від 20.03.2025 у справі № 990/134/21, від 05.06.2025 у справі № 990/117/24, від 04.09.2025 у справі № 990/123/24), згідно з якою повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб'єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися в здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.

94. Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими у цій статті й інших законах, зокрема в Законі № 1402-VIII. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваного рішення ВККС України не є втручанням у її дискреційні повноваження.

95. Такий висновок Велика Палата Верховного Суду аргументувала, зокрема, тим, що вимога стосовно обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення повинне бути вмотивованим.

96. Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема, у постановах від 20.03.2025 у справі № 990/85/24, від 28.11.2024 у справі № 990/92/24) підкреслювала, що наділення Комісії свободою розсуду під час оцінки кандидата на посаду судді критеріям доброчесності - не означає, що такий розсуд не має меж. У всякому випадку, межа розсуду виключає свавільність дій та використання наданих повноважень не з легітимною метою, тобто не з метою, задля досягнення якої повноваження надані. Іншими словами, процедура оцінювання кандидата повинна бути правовою.

97. Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на посаду судді апеляційного суду, зокрема і ухвалення рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про надання чи відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, як і ухвалене за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілими як кандидатам на посаду судді, питання про рекомендування яких на посаду судді розглядалося Комісією, так і незалежному сторонньому спостерігачу.

98. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежать від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку мають демонструвати, приміром, що доводи / пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала відповідність цього кандидата критеріям особистої, соціальної компетенції, доброчесності чи професійної етики.

99. З огляду на викладене, Суд вважає, що вмотивоване рішення Комісії про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетентностей, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав для такого висновку.

100. Отже, перевірити правомірність оскаржуваного рішення ВККС України щодо позивачки на відповідність пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII Суд має шляхом аналізу критеріїв та мотивів, які слугували підставою для їх прийняття та відображені в цих рішеннях, на предмет їх об'єктивності та обґрунтованості, оскільки це є ключовим питанням правового спору в межах розглядуваної справи.

101. Так, дослідивши матеріали справи та епізодично прослухавши засідання Комісії, на якому відбувалася співбесіда з ОСОБА_1 , Суд констатує, що засідання Комісії побудоване за принципом «питання - відповідь», тобто члени Комісії ставлять питання, на які кандидатка на посаду судді надає відповіді.

102. З прослуханих епізодів співбесіди Комісії з позивачкою випливає, що членами Комісії не ставилися питання щодо пояснень позивачки, викладених нею у відповіді на лист Комісії від 11.04.2025 № 21-2602/25, у якому кандидат виклала свої пояснення та докази, навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію «особиста компетентність»: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію «соціальна компетентность»: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

103. Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання чітко сформовано визначення критеріїв соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації» та «Емоційна стійкість».

104. На переконання Суду, аналіз змісту Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання в частині чіткого визначення, зокрема, критеріїв компетентностей, в тому числі соціальної, дозволяє констатувати, що в них ВККС України обмежила дискрецію членів її екзаменаційної комісії щодо оцінювання кандидата та виставлення балів за цими показниками, визначивши чіткі критерії кожного окремого елементу.

105. Так, до прикладу, критерій «ефективна взаємодія», сформований Комісією, є чітким, зрозумілим та вичерпним, оскільки включає в себе чотири окремих елементи, які можуть оцінюватися як кожен окремо, так і в сукупності, кандидат відповідатиме цьому критерію, якщо:

- здатний будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів;

- проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору;

- не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів;

- здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

106. Отже, визначення балів саме за цим критерієм повинно обґрунтовуватися саме недотриманням одного із зазначених вище елементів (наприклад, суддя [кандидат на посаду судді] провокує виникнення міжособистісних конфліктів або ж не здатний будувати конструктивні стосунки з колегами).

107. Цей приклад застосовний до всіх критеріїв соціальної компетентності, сформованих Комісією у пунктах 2.8-2.12 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

108. Слід відзначити, що методологічна конструкція оцінювання соціальної компетентності, закріплена у Положенні, виходить із позитивної моделі ознак: перелік чітко визначає, які саме поведінкові характеристики та комунікативні дії дають підстави вважати кандидата соціально компетентним. Це означає, що висновок про невідповідність може бути зроблений лише тоді, коли під час співбесіди встановлено фактично зафіксовані прояви, які прямо суперечать цим позитивним ознакам.

109. Установлюючи відповідність ОСОБА_1 критерію соціальної компетентності, Комісія зазначила таке:

«Кандидат на пропозицію Комісії надала відповідні пояснення та зазначила про обставини, які, на її думку, підтверджують відповідність критеріям соціальної компетентності.

Крім того, кандидатом у мотиваційному листі та під час співбесіди звернено увагу на те, що вона у 2019 році відмовилась від службової квартири на користь працівника (працівниці) апарату суду, оскільки вважала, що така особа, перемістившись із тимчасово окупованого Донецька та втративши змогу користуватись власним житлом, перебуває у більш скрутному фінансовому становищі, ніж вона.

У 2022 році ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду, в якій просила визнати протиправними дії Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди. Однак у 2023 році нею було відкликано позовну заяву, оскільки, як зазначає ОСОБА_1 , з моральної точки зору, подавати такий позов під час війни є недоречним, оскільки це призведе до надмірного навантаження на бюджет країни.

ОСОБА_1 зазначила, що вона переконала чоловіка в помилковості нарахування органами Управління соціального захисту населення (далі - УСЗН) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, виплачених ОСОБА_10 та їх дітям за період з березня 2022 року до березня 2023 року. Чоловік звернувся із заявою до УСЗН про відмову від отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам. УСЗН запропонувало чоловіку виплачувати помилково нараховані кошти в розстрочку, чим останній і скористався. Станом на дату проведення співбесіди чоловіком кандидата повернуто частину виплачених коштів.

Наведені кандидатом під час оцінки критеріїв соціальної компетентності («Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації») обставини у сукупності з інформацією, яка досліджувалась під час оцінки відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, не переконали членів Комісії в тому, що вони свідчать про те, що кандидатом вживались активні та послідовні дії, спрямовані на досягнення мети - визнання членами Комісії кандидата особою, яка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Надані ОСОБА_1 документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: показник «Ефективна комунікація» - 9 балів; показник «Ефективна взаємодія» - 8 балів; показник «Стійкість мотивації» - 8,67 бала; показник «Емоційна стійкість» - 9 балів. Загальний бал за критерієм соціальна компетентність - 34,67 бала.

Надана інформація та результати співбесіди не продемонстрували належного рівня соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,67 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснувала, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності».

110. З викладеного мотивування не випливає, якому з критеріїв за якими елементами не відповідає позивачка, обґрунтування виставлених оцінок у взаємозв'язку із критеріями соціальної компетентності не наведено.

111. Суд указує на те, що у процедурі розв'язання Комісією питання про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному суді, негативне рішення має містити не лише покликання на визначені законом підстави такого визнання, а й мотиви, з яких Комісія дійшла висновку про наявність обставин, з якими пов'язується обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності. Отже, будь-яка оцінка Комісії під час оцінювання особистої та соціальної компетенції має бути мотивованою.

112. Таким чином, в обсязі встановлених у цій справі обставин, у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що рішення ВККС України № 100/ас-25 від 17.06.2025, у частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності не може бути визнано таким, що відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, а також критеріям обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

113. Інші доводи не впливають на результат розгляду справи, а тому Судом не аналізуються.

114. Обираючи ефективний спосіб захисту, Суд враховує позицію Конституційного Суду України, який у Рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив про те, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

115. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

116. Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

117. Судовий збір за подання цього позову позивачка сплатила у розмірі 2422,40 грн, але такий збір підлягав сплаті у розмірі 1211,20 грн.

118. Тож понесені ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору за подання цієї позовної заяви підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Комісії у розмірі 1211,20 грн, а щодо іншої частини сплачених коштів в рахунок судового збору позивачка не позбавлена можливості звернутися до Суду з клопотанням про повернення зайво сплачених сум.

Керуючись статтями 241-243, 246, 266 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Огнев'юк Тетяна Василівна, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 100/ас-25 від 17 червня 2025 року про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

3. Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду та повторно розглянути питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ 37316378, адреса: 03110, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення ухвалене з окремою думкою.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2025.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько,

М.В. Білак,

О.Р. Радишевська,

А.В. Жук,

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду