про відмову у відкритті касаційного провадження
16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/376/25
адміністративне провадження № К/990/51036/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарств, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарств, Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до суду з позовом до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Потіївської сільської ради щодо неприйняття рішень про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1825082200:12:000:0003, 1825082200:10:000:0192, 1825082200:05:000:0006, 1825082200:08:000:0006, 1825087200:02:000:0099, 1825087800:04:000:0457, 1825087800:04:000:0459, 1825087800:01:000:0218, 1825084200:03:000:0124, 1825087800:04:000:0464, 1825082200:06:000:0001, 1825087800:03:000:0021, 1825082200:05:000:0003, 1825082200:08:000:0005, 1825087200:03:000:0001, 1825082200:08:000:0008, 1825084200:03:000:0110, 1825084200:01:000:0180, 1825084200:03:000:0133, 1825082200:01:000:0003, 1825082200:03:000:0001, 1825082200:06:000:0002, 1825087200:08:000:0008, 1825087800:04:000:0497, 1825082200:08:000:0001, 1825082200:01:000:0005, загальною площею 908,3081 га до самозалісених земель;
- зобов'язати Потіївську сільську раду розглянути на сесії ради подання Центрального міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів від 05.08.2024 № 04/17/819 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1825082200:12:000:0003, 1825082200:10:000:0192, 1825082200:05:000:0006, 1825082200:08:000:0006, 1825087200:02:000:0099, 1825087800:04:000:0457, 1825087800:04:000:0459, 1825087800:01:000:0218, 1825084200:03:000:0124, 1825087800:04:000:0464, 1825082200:06:000:0001, 1825087800:03:000:0021, 1825082200:05:000:0003, 1825082200:08:000:0005, 1825087200:03:000:0001, 1825082200:08:000:0008, 1825084200:03:000:0110, 1825084200:01:000:0180, 1825084200:03:000:0133, 1825082200:01:000:0003, 1825082200:03:000:0001, 1825082200:06:000:0002, 1825087200:08:000:0008, 1825087800:04:000:0497, 1825082200:08:000:0001, 1825082200:01:000:0005, загальною площею 908,3081 га до самозалісених земель.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для особи, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вони носять загальний характер, який притаманний кожній аналогічній справі.
Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань щодо винятковості цієї справи не наводить.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, у частині зазначення підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог щодо права на касаційне оскарження відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарств, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук