Справа № 564/1891/25
26 листопада 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
у складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
представника позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування - Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
Орган опіки та піклування Малолюбашанської сільської ради звернувся до суду з позовною заявою в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що у службі у справах дітей Малолюбашанської сільської ради на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, із 13 вересня 2022 року перебувають неповнолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Причиною взяття їх на облік є ухилення батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від виконання своїх обов'язків із виховання та утримання дітей.
Зокрема, відповідачі зловживають спиртними напоями, не цікавляться навчанням, розвитком, вихованням дітей, не забезпечують належні умови для їх проживання. У будинку, який винаймають, антисанітарія, не дотримано температурного режиму в опалювальний сезон, тверде паливо для опалювання приміщення відсутнє. Неодноразові попередження та проведені бесіди, притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, позитивного результату не дали, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рекомендації соціальних служб не виконують, ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей, здобуття ними повної загальної середньої освіти.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просила їх задовольнити. При цьому пояснила, що відповідачі належним чином не виконують свої батьківські обов'язки. Матір дітей ОСОБА_3 неодноразово на кілька місяців зникала з дому. Старша дочка ОСОБА_4 , 2010 року народження, тривалий час не відвідувала школу, батьки не цікавляться навчанням та розвитком молодших дітей ОСОБА_5 , 2012 року народження та ОСОБА_6 , 2013 року народження, зловживають спиртними напоями, постійного місця роботи та стабільних доходів не мають. На даний час ситуація в сім'ї дещо покращилася, відповідачі забезпечили тверде паливо на зиму, в будинку прибрано, діти доглянуті.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що на даний час спиртним не зловживає, підробляє різноробочим, намагається забезпечити сім'ю всім необхідним, піклується про своїх дітей, цікавиться їх навчанням.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала. При цьому пояснила, що підстави для позбавлення її батьківських прав відсутні, вона піклується про своїх дітей, вони забезпечені продуктами харчування, одягом та взуттям по сезону, відвідують школу. На даний час спиртного не вживає, має тимчасовий заробіток. На опалювальний сезон їх сім'я забезпечена твердим паливом.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що у свідоцтвах про народження неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком вказаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 - ч. 5 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.
З інформації Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18.12.2024 вбачається, що дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, ОСОБА_4 , 2010 року народження, учениця 9 класу, пропустила заняття з 05.12.2024 до 18.12.2024 без поважних причин.
Із актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 19.03.2025, 26.03.2025, 22.04.2025 вбачається, що у дітей є окрема кімната, вони мають місце для сну, приготування уроків та відпочинку, запаси продуктів харчування відсутні, є приготована гаряча їжа, одягом забезпечені по сезону у мінімальній кількості, в будинку брудно, між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 часто виникають конфлікти через малозабезпечність сім'ї та зловживання алкоголем. ОСОБА_3 неодноразово залишала дітей на тривалий час, не займалася їх доглядом.
Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Малолюбашанської сільської ради № 4 від 23.01.2025 батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попереджено про відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання і виховання дітей.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Малолюбашанської сільської ради № 14 від 20.03.2025 продовжено соціальний супровід сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Із характеристик Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області вбачається, що відповідач ОСОБА_2 до виконання батьківських обов'язків відноситься недобросовісно, схильний до надмірного вживання алкогольних напоїв, офіційно не працевлаштований, проживає за рахунок випадкових заробітків.
Відповідач ОСОБА_3 до виконання батьківських обов'язків відноситься недобросовісно, схильна до надмірного вживання алкогольних напоїв, періодично самоусувається від виконання батьківських обов'язків, залишаючи дітей на тривалий період без догляду та піклування, не працює.
Відповідно до висновку Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 22.04.2025 орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідок ОСОБА_7 , завідувач відділу соціального супроводу КУ «Центр надання соціальних послуг», у судовому засіданні показала, що сім'я відповідачів перебуває під соціальним супроводом із 2022 року, вони зловживають спиртними напоями, постійного місця роботи не мають, належної уваги вихованню та матеріальному забезпеченню дітей не приділяють.
Свідок ОСОБА_8 , класний керівник Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради, у судовому засіданні показала, що неповнолітня ОСОБА_9 , учениця 9 класу, більше 10 днів без поважних причин не відвідувала навчальний заклад у 2024 навчальному році. На даний час зауважень до її поведінки немає. Матір ОСОБА_3 цікавилася успіхами та навчанням дочки.
У судовому засіданні психолог Мащанського ліцею Малолюбашанської сільської ради ОСОБА_10 показала, що неповнолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 висловлюють бажання проживати в сім'ї батьків, стараються у навчанні та допомагати батькам по господарству, піклуються один про одного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Згідно до ст. 12 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 пояснила, що на даний час ситуація в сім'ї покращилася, батьки не зловживають спиртним, приділяють належну увагу дітям, вони забезпечені всім необхідним. Просила не позбавляти їх батьківських прав.
Малолітня ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що у неї гарні відносини з батьками, останнім часом вони не зловживають спиртним. Вважає, що вони змінили свою поведінку на краще, хоче проживати з ними однією сім'єю.
Малолітній ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що батьки піклуються про нього, купують солодощі, їх сім'я забезпечена у достатній кількості одягом та продуктами харчування. Просив не позбавляти їх батьківських прав.
Згідно Принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.
Згідно ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27.02.1991р. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року, справа № 520/8264/19, висловлено правову позицію, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Враховуючи винну поведінку відповідачів щодо неналежного виховання дітей, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд приймає до уваги й інші конкретні обставини справи. Зокрема, те, що на даний час відповідачі змінили свою поведінку на краще, мають постійне місце проживання, у будинку прибрано, на зимовий період забезпечені твердим паливом, проживають за рахунок випадкових заробітків, припинили вживати спиртні напої, люблять своїх дітей, спілкуються з ними в достатньому обсязі для їх самоусвідомлення. Діти не бажають розлучатися з батьками, хочуть проживати в сім'ї.
При цьому, суд дійшов висновку, що питання про позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є передчасним та за наведених обставин недоцільним.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що в якнайкращих інтересах дітей є збереження їх права зростати у сім'ї своїх батьків.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007р. зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька, матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити та попередити відповідачів про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
На підставі наведеного та керуючись ст. 41, ч. 2 ст. 135, 150, ст. 164 Сімейного Кодексу України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
У задоволенні позовної заяви органу опіки та піклування - Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - відмовити.
Попередити відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Малолюбашанська сільська рада, вул. Соборна,1, с. Мала Любаша Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04386226.
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 05 грудня 2025 року.
Суддя: Р. М. Снітчук