16 грудня 2025 року
м. Київ
справа №520/14303/25
адміністративне провадження № К/990/49076/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Загороднюка А. Г.,
суддів: Єресько Л. О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 520/14303/25 за адміністративним позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" звернулось з позовом до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 22 березня 2021 року у ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року, у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, відмовлено та позовну заяву Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Залишаючи без розгляду позов Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність", суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено спеціальний строк звернення до суду, який встановлено статтею 287 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними, винесені з порушенням норм процесуального права.
Так, відповідно до частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно пункту 2 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом судового оскарження в цій справі є постанова від 22 березня 2021 року у ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору, а з цим позовом заявник звернувся до суду лише 03 червня 2025 року.
При цьому позивач просив поновити строк оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 22 березня 2021 року у ВП НОМЕР_1, у зв'язку із тим, що директор підприємства "Інвестконтракт" ХОООзІ "Слов'янська єдність" ОСОБА_1 , який виконував усі дії від імені підприємства, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим голова правління ГОХОООзІ "Слов'янська єдність" К.Чуприн приступив до тимчасового виконання обов'язків директора підприємства "Інвестконтракт" лише 05 лютого 2025 року. Про постанову Балаклійського РВДВС Східного МУ Міністерства юстиції (м.Харків) від 22 березня 2021 року у ВП НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору дізнався під час ознайомлення з матеріалами іншого виконавчого провадження НОМЕР_2, відкритого у відношенні Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність". На численні звернення до відповідача з вимогою надати копію постанови від 22 березня 2021 року у ВП НОМЕР_1, отримав відповідь про неможливість надання у зв'язку з його знищенням через закінчення строків зберігання. Представник позивача зазначав, що оскільки відповідачем не було належним чином повідомлено позивача постанову від 22 березня 2021 року, визначений статтею 287 КАС України строк звернення до суду пропущено з поважних причин.
Від представника відповідача надійшло заперечення на заяву позивача про поновлення пропущеного строку та просив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчі провадження НОМЕР_3, НОМЕР_4 були закінчені 06 травня 2021 року. Розпорядженням начальника Відділу від 30 січня 2025 року №26.4-1 у відповідності до пунктів 1 та 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2017 року №1829/5, постановлено рішення про знищення виконавчих проваджень, що були завершені у 2021 році.
Так, постановою від 21 травня 2021 року ВП № НОМЕР_4 виконавче провадження про стягнення виконавчого збору ( 73 341,80 грн) закінчено у зв'язку з тим, що вимоги виконавчого документа фактично виконані. У заяві про поновлення строку позивач не заперечував, що списання коштів з рахунку Підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «Слов'янська єдність» відбулось у 2021 році, що свідчить про обізнаність позивача про хід виконання ще у 2021 році. До того ж, підприємство «Інвестконтракт» ХОООІ «Слов'янська єдність» є боржником у виконавчому провадженні з 2021, а відтак, мало можливість цікавитися станом його справ щодо примусового виконання виконавчого документа, в якому воно виступало боржником.
Також, в оскаржуваних судових рішеннях указано, що в номенклатурній справі відділу № 19.16-34 за 2021 рік на 272-274 сторінках міститься запит адвоката Геріх - Сльота Наталії Анатоліївни № 1/27-04/21 від 27 квітня 2021 року, який надсилався у зв'язку з наданням юридичних послуг підприємству «Інвестконтракт» ХОООІ «Слов'янська єдність», зі змісту якого слідує про обізнаність позивача станом на 27 квітня 2021 року про наявність у відділі відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_4, а саме адвокат просила надати постанову № 46326821 від 18 лютого 2015 року на підставі якої, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо стягнення з підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «Слов'янська єдність» 73 431,80 грн виконавчого збору.
На підставі наведеного, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанцій зазначив, що Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" було обізнане про постанову про стягнення виконавчого збору від 22 березня 2021 року у ВП НОМЕР_1 ще в квітні 2021 року.
Стосовно доводів заявника у частині зміни директора підприємства внаслідок смерті попереднього директора, суди першої та апеляційної інстанцій зауважили, що відповідно до протоколу засідання правління Громадської організації "Харківське обласне об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" від 05 лютого 2025 року №2, зміна директора підприємства "Інвестконтракт" відбулась 06 лютого 2025 року, тобто після пропуску визначеного строку звернення до суду з даним позовом.
За змістом частин третьої та четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що поважних причин пропуску спеціального строку звернення до суду, останнім не наведено, а отже позов належить залишити без розгляду.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Як встановлено судами 21 травня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_4 про стягнення виконавчого збору ( 73 341.80 грн) закінчено у зв'язку з тим, що вимоги виконавчого документа фактично виконані, що не заперечується позивачем, а відтак є моментом, коли позивач дізнався про порушення його права. А звернувся до суду першої інстанції із цим позовом лише 03 червня 2025 року.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, вірно застосував положення статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів першої інстанції та прийняті за їх наслідками постанови суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині другій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 520/14303/25 за адміністративним позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк
Судді Л. О. Єресько
В. М. Соколов