Справа № 557/1885/25
Провадження № 2/557/764/2025
про закриття провадження у справі
17 грудня 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Тишкуна П.В., за участю секретаря судового засідання Гуменюк Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Гощанського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 8074 грн.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
16.12.2025 відповідач подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів сплати ним боргу перед позивачем у повному обсягу, до якої додав платіжну інструкцію про сплату на рахунок ТОВ « ФІНПРОМ МАРКЕТ» коштів у сумі 8074 грн у якості «сплати за борг».
17.12.2025 представник позивача подав заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору, до якої додав довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором № 8919434 від 22.05.2025 боржника ОСОБА_1 .
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати - суму сплаченого судового збору 2422,40 грн та 4500 грн витрат на правничу допомогу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.
Оскільки як слідує із заяви позивача від 17.12.2025 у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, що є предметом спору у справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Судом не встановлено підстав для неприйняття заяви про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Що стосується вимог про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Щодо витрат на правничу допомогу. Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.ч.2-4 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Між позивачем та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною укладеного договір про надання правничої допомоги від 25.08.2025 № 25-08/25/ФП.
Суду надано вказаний договір, акт прийняття-передачі виконаних робіт, згідно умов якого клієнтом прийняті роботи: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції та збір документів/доказів для формування позовної заяви (вартість послуги 500 грн), судовий супровід в суді першої інстанції - підготовка, направлення та подача однієї позовної заяви, за необхідності інших заяв по суті справи в електронній формі, представництво інтересів клієнта в суді (вартість послуги 4000 грн).
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п.268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення та неприйняття адвокатом участі у судових засіданнях, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, та незначну складність справи, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу у цій справі до 3000 грн.
Щодо судового збору. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Таким чином, при закритті провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору закон не передбачає стягнення суми сплаченого судового збору з відповідача на користь позивача, натомість, такий судовий збір може бути повернутий позивачу з державного бюджету за ухвалою суду на підставі заяви позивача.
За таких обставин, з огляду на відсутність заяви позивача про повернення судового збору в суду немає підстав ні для стягнення сплаченого судового збору з відповідача на користь позивача, ні для повернення останньому судового збору з державного бюджету. Відтак у задоволенні заяви у цій частині слід відмовити.
Отже, для отриманя з державного бюджету судового збору позивачу слід звернутися з відповідною заявою до суду, який закривав провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.2 ч.1 ст. 255, ст.256, 259, 260 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача про закриття провадження у справі, стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзакрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Роз'яснити позивачу, що у зв'язку із закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000 (три тисячі) грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя П.В.Тишкун